Суд: Яготинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил використання об'єктів тваринного світу
Дата: 26 березня 2026 р.
Справа: №382/433/26
Суддя: Кисіль О. А.
Яготинський районний суд Київської області
Cправа №: 382/433/26
3/382/250/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2026 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області Київського рибоохоронного патруля, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово безробітній, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 4ст. 85 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 згідно з яким він 07.12.2025 року о 14 годині 50 хвилин на р. Супій поблизу м. Яготин Бориспільського району Київської області гр. ОСОБА_2 проводив лов риби з берега забороненим знаряддям лову, а саме: спінінгом оснащеним колючим знаряддям лову методом багріння, та виловив рибу карась сріблястий – 4 шт. вагою – 0.3 кг. Чим наніс збитків рибному господарству України у розмірі – 6324 шість тисяч триста двадцять чотири гривні. Своїми діями гр. ОСОБА_1 грубо порушив порядок ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 4 ст. 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства(рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову),що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Так, порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Так, відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об`єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу; невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків; порушенні правил зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів); порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію; самовільному або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів; жорстокому поводженні з тваринами; приховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об`єктів тваринного світу та їх використання; невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ; порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об`єктів тваринного світу; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У відповідності до протоколу про адміністративні правопорушення серії КИ №001101 від 07.12.2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 85 КУпАП зазначено, що вказане правопорушення мало місце 07.12.2025 року.
Отже, станом на дату розгляду справи минув, встановлений ст. 38 КУпАП, тримісячний строк накладення на особу адміністративного стягнення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, зокрема з рішення у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, вбачається, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Крім того, за узагальненим науково-консультативним висновком Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді 07.11.2017 року, вбачається, що при закритті провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
В силу ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
В силу п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Отже, в силу ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає до закриття, в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Вимога заступника начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) про зобов`язання ОСОБА_1 сплатити збитки, завдані рибному господарству України в сумі 6324,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту ст. 40 КУпАП вбачається, що під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення така шкода може бути відшкодована у разі заподіяння її громадянинові, підприємству, установі або організації. В даному випадку, як вбачається зі змісту заяви, майнова шкода була завдана державі, тому згідно ч. 3 ст. 40 КУпАП питання про її відшкодування має вирішуватись в порядку цивільного судочинства. У зв`язку із викладеним Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) слід роз`яснити право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про відшкодування завданих збитків.
Керуючись ч. 4 ст. 85, ст. ст. 38, 247, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 – закрити, в зв`язку із закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Знаряддя лову, а саме: спінінг – 1шт, передане на зберігання ОСОБА_1 до рішення суду згідно розписки - залишити у користуванні ОСОБА_1 .
Заборонене колюче знаряддя лову 1 шт. переданого на зберігання управлінню Державного агенства з розвитку міліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області згідно квитанції про отримання речей і документів №30 - конфіскувати.
Водні біоресурси, а саме: карась сріблястий – 4 шт. загальною вагою 0,3 кг, що передані на відповідальне зберігання згідно розписки ОСОБА_1 від 07.12.2025 року, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - залишити у користування ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду
Строк пред`явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Суддя Кисіль О. А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua