Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №363/5937/25 — Вишгородський районний суд Київської області

20.03.2026 Справа № 363/5937/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Вільчинської Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини,

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Чудак В.Д, звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, в якому просить: Запис ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 3 вчинений виконавчим комітетом Пірнівської сільської ради Вишгородського району, Київської області 09.09.2017 року в свідоцтві про його народження серії НОМЕР_1 виданого 08.09.2017 року (серії НОМЕР_2 виданого 31.10.2019 року, серії НОМЕР_3 виданого 18.11.2020 року) визнати недійсним та виключити актовий запис № 3 про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як про батька з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 , 25.12.2014 року у Крижопільському районному відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області зареєстрував шлюб із відповідачем ОСОБА_2 . В шлюбі в них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого є та записаний в свідоцтві про народження ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 27.06.2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Фактично подружні стосунки між сторонами по справі були припинені ще в 2015 році. На початку осені ОСОБА_5 переїхала проживати в с. Пірнове, Вишгородського району, Київської області. Там вона стала проживати з іншим чоловіком і в подальшому народила від нього дитину.

З того часу ОСОБА_6 жодних стосунків із ОСОБА_2 не підтримує.

У вересні 2025 року ОСОБА_6 , оновивши мобільний додаток «ДІЯ», дізнався, що дитина, яку відповідач ОСОБА_2 народила від іншого чоловіка в 2017 році, також записаний як його син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з тим, що подружні стосунки між сторонами по справі були припинені ще на початку осені 2015 року, відповідач створила нову сім`ю і народила дитину від іншого чоловіка, а не від позивача, він не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не бажає бути записаним в свідоцтві про його народження батьком, тому вимушений звернутися до суду з позовом про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

05.02.2026 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання у справі та призначено судовий розгляд по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надіславши до суду заяву про підтримання позову, в які просить вимоги задовольнити, а справу слухати за відсутності сторони позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомила.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності її представника.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

25.12.2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Крижопільському районному відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 84 розірвано, що підтверджується копією рішення Крижопільського районного суду Вінницької області.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_4 від 25.02.2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Крижопільського районного управління юстиції у Вінницькій області, вбачається, що батьками записано: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 .

Як вбачається з актового запису про народження, ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 про, що зроблено актовий запис 08.09.2017 року за № 3.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини 2 статті 126 СК України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до ст. 136 Сімейного Кодексу України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Отже, заявляючи вимоги позивачем, щодо виключення запису його як батька з актового запису про народження дитини є похідними відносно оспорювання батьківства, тому у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК - тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07.05.2009 року, заява № 3451/05).

Згідно ч. 4 та п.п. 3-5 ч. 5 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Отже, при вирішенні справ про оспорювання батьківства суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін по справі.

Сімейним кодексом України встановлена презумпція шлюбного батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем не доведено суду, не стверджено належними, достовірними та допустимими доказами факт його біологічного батьківства щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого являється позивач по справі ОСОБА_1 .

Позивачем не ставилося питання про виклик і допит свідків, призначення судом генетичної експертизи про встановлення генетичного батьківства позивача щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надано будь-яких письмових або речових доказів, які б давали суду можливість дійти висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог. Отже, позивачем не доведено кровного споріднення між ним та дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, то судовий збір залишається за позивачем.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 5, 7, 121, 125, 126, 128, 136 СК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 22201070, 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 6 А).

Повний текст судового рішення складено 27.03.2026 року.

Суддя О.Д. Рудюк