Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №939/782/26 — Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/782/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2026 рокуселище Бородянка

Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173? КУпАП, яка надійшла з відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Устинівки Устинівського району Кіровоградської області, громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853790, 12 лютого 2026 року, о 17-й годині, в селищі Бабинцях Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав і виганяв з місця проживання.

При розгляді справи ОСОБА_1 винуватим себе не визнав і вказав, що дійсно між ним і дружиною виникла сварка, проте конфлікт був спровокований саме дружиною.

ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила про те, що в ході сварки, яка сталася на побутовому ґрунті, чоловік ображав її нецензурною лайкою і виганяв з будинку.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, та, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення – це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Частиною першою статті 173? КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто обов`язковою ознакою складу цього правопорушення має бути заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Проте, ні протокол, ні додані до нього документи не містять відомостей про те, що внаслідок дій ОСОБА_1 , які мали місце 12 лютого 2026 року, була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14 лютого 2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Перевіривши докази в справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, не підтверджена належними доказами безсумнівно, а тому сукупність вказаних обставин не дає можливості зробити висновок про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи викладене, суддя вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 необхідно закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП.

Керуючись ст. 173, 245, 247, 266, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173? КУпАП, відносноОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО