Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №359/8018/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/594/2026

Справа №359/8018/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної (військової) адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , третя особа яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст позовних вимог.

В липні 2025 року виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної військової адміністрації, звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що рішенням Головурівської сільської ради Бориспільського району №919-22-V від 29 травня 2008 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0887 га з кадастровим номером 3220882900:03:005:0175 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах с. Кийлів Головурівської сільської ради Бориспільського району. На підставі цього рішення було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. Разом з цим, земельна ділянка площею 0,0887 га з кадастровим номером 3220882900:03:005:0175 повністю накладається на землі лісогосподарського призначення кварталу №64 Старівського лісництва ДП «Бориспільське лісове господарство». Таким чином, спірна земельна ділянка перебуває в державній власності та належить до земель лісового фонду. З цих підстав Головурівська сільська рада Бориспільського району не мала повноважень на передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Тому виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури просив суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Бориспільської районної державної (військової) адміністрації земельну ділянку площею 0,0887 га з кадастровим номером 3220882900:03:005:0175, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, Головурівська сільська рада.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с.78-79).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.92).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України.

3. Ставлення учасників справи до позовних вимог.

Прокурор Бориспільської окружної прокуратури Гайфуліна Н.П. підтримала пред`явлений позов та наполягала на його задоволенні в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився та про своє ставлення до пред`явленого позову не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.94).

Представник Бориспільської районної державної (військової) адміністрації у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с.96).

Представник ДП «Ліси України» Олійник А.В. підтримала пред`явлений позов та просила суд його задовольнити.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що рішенням Головурівської сільської ради Бориспільського району №919-22-V від 29 травня 2008 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0887 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, Головурівська сільська рада (а.с.23).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 16 червня 2025 року (а.с.21-22) земельна ділянка площею 0,0887 га з кадастровим номером 3220882900:03:005:0175, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, Головурівська сільська рада, належить на праві власності ОСОБА_1 .

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі регулюються ЗК України та ЛК України, гл.29 «Захист права власності» розділу І «Право власності» книги третьої «Право власності та інші речові права» ЦК України.

5. Норми права та судова практика, якими суд керується при вирішенні спору.

Відповідно до ст.80 ЗК України самостійним суб`єктом права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ст.84 ЗК України в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ст.122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно з ст.57 ЗК України, ч.1 ст.17 ЛК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Відповідно до ч.2 ст.84ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ст.5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до ст.7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Згідно з ст.8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до ст.9 ЛК України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

За правилом ч.4 ст.18 ЛК України довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно з ч.5 ст.27 ЛК України Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин передає у власність, надає у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з п.5 Розділу VІІІ «Прикінцеві положення» ЛК України в редакції, чинній до 16.01.2020 року, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі №183/1617/16, від 23 жовтня 2019 року в справі №488/402/16-ц, Верховний Суд в постанові від 30 січня 2018 року в справі №707/2192/15-ц, від 13 червня 2018 року в справі №278/1735/15-ц планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. При вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п.5 Розділу VІІІ «Прикінцеві положення» ЛК України.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним

Згідно з ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Зі змісту листа ВО «Укрдержліспроект» №03-1027 від 16 жовтня 2023 року (а.с.32), Витягу з картографічної бази даних ДП «Бориспільський лісгосп» Старівського лісництва кварталу №64 (а.с.33), листа ДП «Бориспільський лісгосп» №798/20.23.3-2023 від 14 вересня 2023 року (а.с.34-38), викопіювання з планшету №3 Старівського лісництва філії «Бориспільське лісове господарство» лісовпорядкування 2014 року (схема №5) (а.с.39) вбачається, що спірна земельна ділянка площею 0,0887 га з кадастровим номером 3220882900:03:005:0175 повністю накладається на землі лісогосподарського призначення кварталу №64 Старівського лісництва філії «Бориспільське лісове господарство».

Філія «Бориспільське лісове господарство» ДП «Ліси України», за якою наказом ДСГП «Ліси України» №284 від 12 січня 2023 року, закріплені майно, права і обов`язки, не надавала погодження на вилучення земельних ділянок, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:005:0175, зі складу земель лісгоспу і не погоджувала межі ділянок, як суміжний користувач.

Таким чином, спірна земельна ділянка, згідно положень ст.ст.55, 57, 84 ЗК України та ст.5 ЛК України, належала до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства в порядку, визначеному ЛК України.

Тому рішення Головурівської сільської ради Бориспільського району №919-22-V від 29 травня 2008 року прийнято з порушенням норм земельного та лісового господарства, оскільки землі лісогосподарського призначення не можуть передаватись у користування для інших потреб без їх вилучення у постійних користувачів. При цьому, згідно положень ст.118, 122, 123, 124 ЗК України. Кабінет Міністрів України вилучає, зокрема, земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні ліси для не лісогосподарських потреб. Зазначене свідчить про те, що питання про передачу у приватну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення не належало до повноважень Головурівської сільської ради. Припинення права користування землями державного лісового фонду, а також зміна цільового призначення земельної ділянки було здійснено Головурівською сільською радою з перевищенням повноважень, передбачених ч.1 ст.122, ч.3 ст.149 ЗК України.

Встановлено, що в Державному земельному кадастрі в порушення вимог законодавства невірно зазначено категорію землі та цільове призначення спірної земельної ділянки, що призвело до її фактичного вилучення із земель лісогосподарського призначення.

Зважаючи на те, що Головурівська сільська рада Бориспільського району не мала повноважень на передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0887 га з кадастровим номером 3220882900:03:005:0175. Тому вказана земельна ділянка вибула з власності держави поза волевиявленням Бориспільської районної державної адміністрації.

За таких обставин, земельну ділянку площею 0,0887 га з кадастровим номером 3220882900:03:005:0175, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, Головурівська сільська рада, належить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та повернути у власність держави.

7. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції №1709 від 24 червня 2025 року (а.с.20) вбачається, що при пред`явленні позову до суду Київською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривень. Пред`явлений позов задоволений. Тому з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури належить стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.7, ст.8, ст.9, ч.1 ст.17, ч.5 ст.27, ЛК України, ч.1 ст.55, ст.57, ст.80, ст.84, ч.1 ст.116, ст.122, ч.1 ст.149, ч.2 та ч.3 ст.152 ЗК України, ч.1 ст.387 ЦК України, ч.1 та ч.6 ст.81, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Бориспільської районної державної (військової) адміністрації Київської області земельну ділянку площею 0,0887 га з кадастровим номером 3220882900:03:005:0175, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, Головурівська сільська рада.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 гривень.

Позивач: Київська обласна прокуратура, місцезнаходження за адресою: м. Київ, б-р. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду – 23 березня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський