Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №357/1678/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 26 березня 2026 р.

Справа: №357/1678/26

Суддя: Ярмола О. Я.

Справа № 357/1678/26

Провадження № 2-о/357/110/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В., ,

за участю:

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи – Канцевої Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 02.02.2026 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити особу громадянина України ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ігнашкіно, Колпашевського району, Томської області, РФ, встановлення особи необхідне з метою отримання паспорта громадянина України.

В обґрунтування вимог заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 він народився у с. Ігнашкіно, Колпашевського району, Томської області, РФ. Оригінал свідоцтва про його народження було втрачено його батьками ще коли він був дитиною, проте зберіглася його ксерокопія серії НОМЕР_1 , виданого 18.08.1998 року відділом ЗАГС Адміністрації Колпашевського району Томської області, рф. Батьки заявника – ОСОБА_1 , українець, на час його народження був громадянином України, а мати – ОСОБА_2 , росіянка, отримала громадянство України в 2000 році. У 1999 році батьки заявника переїхали з РФ до України. Спочатку їхня сім`я проживала у АДРЕСА_1 , та заявник був зареєстрований за вказаною адресою з 23.06.1999 по 02.09.2003, відвідував дитячий садочок «Сонечко». У 2000 році заявник пішов до початкової школи де з 01.09.2000 по 23.09.2003 навчався у Білоцерківській гімназії № 21. Згодом його сім`я переїхала проживати до с. Блощинці, Білоцерківського району Київської області. Шкільне навчання, у період з 2003 по 2010, він продовжував у Острійківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. З 03.10.2006 заявник зареєстрований в АДРЕСА_2 , де проживає і по цей час. Разом з ним в будинку проживає його мати ОСОБА_2 , а також його цивільна дружина ОСОБА_3 та двоє спільних дітей – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Через відсутність паспорта у заявника, він не має можливості зареєструвати шлюб з ОСОБА_3 , а також записати себе батьком своїх дітей, тому вони носять прізвище матері. З цієї ж причини він не має можливості отримати РНОКПП. ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Блощинці помер батько заявника – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. У зв`язку зі складними життєвими обставинами та будучи юридично необізнаними його батьки своєчасно не оформили паспорт громадянина України на його ім`я. В 2023 році мати заявника зверталася до Білоцерківського відділу ДРАЦС з метою отримання актового запису про його народження, однак отримала відповідь, якою їй було повідомлено, що в реєстрах наявних в Україні не виявлено актового запису про народження заявника, а з установами юстиції РФ, де він народився, не здійснюється будь-яке листування, тому видати свідоцтво про народження заявника не видається можливим. 20.06.2023 заявник звернувся до Білоцерківського відділу ДМС, проте отримав письмову відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України на підставі п.5 ст.100 постанови КМУ від 25.03.2015 року № 302 «Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України». В подальшому 21.07.2023 заявник звернувся до Голови Державної міграційної служби України та до Міністра закордонних справ України. У відповідь на звернення Державна міграційна служба України роз`яснила заявнику порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, де серед іншого вказали, що п. 35 Порядку 302 передбачено, що заявник для оформлення паспорта подає, зокрема, свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. Заявнику також було роз`яснено, що він являється громадянином України, однак для отримання паспорта він має належним чином довести факт свого народження. Оскільки оригінал свідоцтва про народження втрачено, а отримати його дублікат чи актовий запис про народження у нього немає можливості із вказаних вище причин, заявник просив суд встановити його особу.

Представник заінтересованої особи скористався процесуальним правом подачі 09.03.2026 письмових пояснень на заяву де зазначив, що 20.06.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернувся до Білоцерківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для оформлення паспорта громадянина України. Листом Білоцерківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області від 20.06.2023 №І-39/6/80.3210-23/80.3210/12-23 заявнику на підставі пп. 5 п. 100 Порядку № 302 було відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України , а саме особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта або виявлені недоліки у встановлений строк не усунуті. Таким чином, звернення заявника до суду з вимогою про встановлення його особи на цій стадії є передчасним, адже заявник не вчинив дій щодо попереднього звернення з вищезазначеного питання до територіального органу ДМС. За наведеного слідує, що такий юридичний факт як проведення процедури встановлення особи, судом не може бути встановлений, оскільки існує інший, позасудовий порядок встановлення особи, яким заявник не скористався. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі № 511/409/20 (провадження № 61-20060св21). Копія свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_1 виданого Адміністрацією Колпашевського району рф не може вважатися належним, допустимим та достовірним доказом для встановлення особи заявника у розумінні положень статей 77, 78, 81 ЦПК України. Варто зазначити, що встановлення факту народження заявника має юридичне значення для заявника, оскільки особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України, відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України».

Водночас, пунктом 3.17 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 №96/5передбачено, що рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року». Отже, між Україною та РФ відсутній договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, тому актовий запис про народження заявника може бути поновлений відповідним відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Україні. Таким чином заявнику необхідно першочергово звернутись до суду із заявою про встановлення факту народження особи в певний час із залученням органів ДРАЦС України, а вже потім звернутись до органів ДМС щодо встановлення його особи. У зв`язку з наведеним просили заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без задоволення.

Ухвалою судді 04.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав та у вступному слові зазначив, що при переїзді з м. Біла Церква в с. Блощинці і оформленні його до школи, було загублено свідоцтво про народження, що в подальшому не дало змоги оформити паспорт, а з 2014 року не має можливості отримати в РФ дублікат свідоцтва про народження.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні покладалася на розсуд суду при вирішення даної заяви.

Суд, заслухавши у судовому засіданні пояснення заявника, позицію представника заінтересованої особи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ігнашкіно, Колпашевського району, Томської області, РФ, про що в Книзі реєстрації актів про народження 14.02.1994 зроблено запис № 1. Батьком значиться ОСОБА_6 , національність – українець, матір`ю зазначено ОСОБА_2 , національність – росіянка, що установлено з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.08.1998 року відділом ЗАГС Адміністрації Колпашевського району Томської області, РФ (а.с.9).

У період з 23.06.1999 по 02.09.2003 заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце народження РФ) значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з копії інформації про реєстрацію місця проживання особи виданої Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради 20.06.2023 за № 15.2-03307 (а.с.10).

У період з 01.09.2000 по 23.09.2003 заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 навчався в Білоцерківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 21 Білоцерківської міської ради Київської області (нова назва - Білоцерківська гімназія № 21), що підтверджується копією довідки № 27 виданої 01.05.2023 за підписом директора Білоцерківської гімназії-початкової школи № 21 Каріни Карпової (а.с.11, 12).

У період з 2003 по 2010 заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 навчався в Острійківському ліцеї Узинської міської ради Київської області (стара назва – Острійківська ЗОШ І-ІІІ ступенів), що підтверджується копією довідки № 30 виданої за підписом директора Острійківського ліцею 02.05.2023 Лесі Бабій та секретаря Олександри Голуб (а.с.13).

З 03.10.2006 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , значиться зареєстрованим і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки № 11/17-18-117 виданої 02.05.2023 за підписом старости С.О.Оленко Острійківського старостинського округу № 11 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області (а.с.15).

З матеріалів справи також вбачається, що батько заявника – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Чмирівка Білоцерківського району Київської області ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у віці 52 років про що 26.06.2024 складено відповідний актовий запис № 1394. Місцем смерті значиться с. Блощинці Білоцерківського району Київської області, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 26.06.2024 Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00045694482 від 26.06.2024 (а.с.16, 18).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_3 виданого МВ № 1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 18.02.2000, мати заявника – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народилася в смт Верх-Казанка, В.-Муртинського району Красноярського краю. За даними паспорта, місце проживання останньої з 03.10.2006 року зареєстровано по АДРЕСА_3 (а.с.19, 20).

До матеріалів справи заявником додано копії свідоцтв про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , де батьком значиться ОСОБА_9 , а матір`ю – ОСОБА_3 (а.с.23, 24).

01.07.2023 Білоцерківський відділ ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом № 30.1-25/1557 повідомило ОСОБА_2 що актового запису про народження на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – по їхньому відділу не виявлено. Перевірку проведено по актовим записам про народження (з моменту народження по теперішній час) за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян та паперовими носіями актових записів цивільного стану. Одночасно заявника повідомили, що у зв`язку з повномасштабною триваючою збройною агресією РФ, якою порушено фундаментальні норми та принципи міжнародного права, відділами державної реєстрації актів цивільного стану України не здійснюватиметься будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції росії і білорусі в рамках Конвенції, а також інших міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах, крім випадків передачі судам чи громадянам на території України документів, одержаних за результатами виконання запитів, доручень і клопотань.

Відповідно до п.1, 2 Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенцїї про правову допомогу і правові відносини сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 року - прийнято зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України», вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах. А тому надати свідоцтво про народження на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженця російської федерації, немає можливості, так, як співпрацю про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах з російською федерацією припинено (а.с.25).

20.06.2023 заявник отримав повідомлення від Білоцерківського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України, яким останні, на підставі п.5 ст. 100 постанови КМУ від 25.03.2015 № 302 «Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» відмовили ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорта громадянина України (а.с.29).

21.07.2023 до Державної міграційної служби України Іванчук М.В. направив звернення про отримання інформації з пакетом документів, на яке останній отримав відповідь, у якій зазначено, що він являється громадянином України згідно зі ст. 13 Закону України «Про громадянство України» та поінформували, що питання оформлення і видачі паспорта громадянина України на теперішній час врегульовані положенням Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302. Згідно з п. 3 Порядку 302, кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт. Пунктом 35 Порядку 302 передбачено, що заявник для оформлення паспорта подає, зокрема, свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (а.с.27, 28, 30).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона знайома із заявником давно. Проживають однією сім`єю з 2017 року в с. Блощинці Білоцерківського району Київської області. Від спільного проживання у них народилося двоє дітей 2018 та 2022 року народження.

Свідок ОСОБА_2 , яка приходиться мамою заявнику, у судовому засіданні дала показання, що заявник ОСОБА_1 є її сином. Коли йому було 5 років вони сім`єю переїхали з РФ проживати до м. Біла Церква. В подальшому, при переїзді з м. Біла Церква у с. Блощенці і було втрачено оригінал свідоцтва про народження сина у зв`язку з чим не змоги вчасно оформити йому паспорт. Направляли до РФ запити з приводу отримання сином дублікату свідоцтва про народження, однак ніхто не допоміг.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302.

Згідно з пунктом 19 вказаного Порядку документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб`єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.

Пунктом 35 Порядку визначено, що заявник для оформлення паспорта серед іншого подає свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави.

Пунктом 37 Порядку визначено, що працівник територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32-34 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Пунктом 38 Порядку передбачено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт.

Пунктом 44 Порядку визначено, що за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту державної реєстрації народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС або його заступником.

Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку.

Як було встановлено в судовому засіданні заявнику було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України на підставі пп.5 п. 100 Порядку 302 (особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта або виявлені недоліки у встановлений строк не усунуті;).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.03.2024 у справі № 760/10717/22 вказано: «надання адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України регламентовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Законом України «Про громадянство України». Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України відноситься до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України і оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Частиною першою статті 4 вказаного Закону передбачено, що Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі неможливості встановити особу розпорядником реєстру особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи державною міграційною службою України та (або) прийняття відповідного рішення суду, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.

Враховуючи наведені норми законодавства, заявник має право на встановлення відповідного факту, що має юридичне значення, у порядку, визначеному частиною першою статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Згідно з вимогами вказаного законодавства України у разі якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації, то встановлення такого факту проводиться у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Основними документами, які дозволяють особі звернутися до суду, мають бути свідоцтво про народження особи та рішення Державної міграційної служби України про неможливість встановити особу після проведення процедури ідентифікації. У своїй заяві до суду заявник має вказати, який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують цей факт (показання свідків, біографічні дані заявника та будь-які документи, які надають можливість перевірити інформацію щодо його особи). Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.10.2022 у справі № 511/409/20 (провадження № 61-20060св21).

Заявник має право на встановлення його особи, оскільки ДМС України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації, тому встановлення такого факту проводиться у судовому порядку.

Схожі за змістом правові висновки у подібних правовідносинах містяться у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 755/16248/18 (провадження № 61-8022св21)".

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник має копію свідоцтва про народження на своє ім`я серії НОМЕР_1 , видане 18.08.1998 року відділом ЗАГС Адміністрації Колпашевського району Томської області, рф. Паспорт громадянина України заявник не отримував.

Нині заявник не може звернутися до компетентних органів РФ, оскільки остання є на даний час державою-агресором щодо України, і міжнародне співробітництво з РФ припинено. Так 01.12.2022 прийнято Закон України N 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року". Закон 22.12.2022 опубліковано у газеті "Голос України" та 23.12.2022 він набрав чинності. Закон передбачає зупинення у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 (далі - Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1); вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 N 240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР (стаття 2). Окрім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку РФ та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються. Отже, на даний час у відносинах з російською федерацією унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення між Україною і росією.

За таких обставин, оскільки заявником надано докази неможливості встановлення його особи за результатами проведеної органами ДМС України процедури ідентифікації, і неможливості проведення цих процедур в позасудовому порядку, суд доходить висновку, що встановлення такого факту, а саме особи заявника, має проводиться у судовому порядку.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження заявлених вимог до матеріалів справи долучено, зокрема, копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , лист органу ДМС про відмову в отриманні паспорту, листи та довідки органів та установ освіти про навчання ОСОБА_1 у Білоцерківській ЗОШ № 21, Острійківській ЗОШ, довідки органів ЦНАП з відомостями про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , суду надані показання свідків в підтвердження обставин даної заяви.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та надаючи їм правову оцінку, суд доходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення його особи, оскільки даний факт підтверджується наведеними доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити особу заявника ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ігнашкіно, Колпашевського району, Томської області, РФ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, код ЄДРПОУ: 42552598, місцезнаходження: вул. Березняківська, буд. 4-а, м. Київ, індекс 02152.

Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола

Оригінал: reyestr.court.gov.ua