Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №286/123/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/123/26

П О С Т А Н О В А

26 березня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , та проживаючої по АДРЕСА_2 , не працюючої, за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

7 січня 2026 року о 12 год. 20 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання батьківських обов`язків по догляду та створенню належних умов проживання для свого неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України, а саме: в будинку антисанітарні умови, брудно, речі розкидані на підлозі, відсутні постільна білизна та необхідні продукти харчування для неповнолітнього. Правопорушення вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала частково, пояснивши, що не встигає прибирати. Вона є внутрішньо-переміщеною особою, має інвалідність і не справляється з нагрузками. Щодо відсутності продуктів харчування заперечує, так як дитина ніколи в неї не голодна, продукти завжди є. Вона кається, що не встигає прибирати, буде виправлятися і вже виправилася. При цьому пред`явила фото з телефону, які підтверджують наявність чистої білизни на ліжку дитини, прибрані кімнати. Просить суворо не карати, так як штраф поставить її в тяжке матеріальне становище.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Зміст наведеної норми дозволяє констатувати, що ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. Так, в силу її вимог особа може бути притягнута до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона: 1) є батьком або матір`ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі - батьки); 2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей; 3) ухиляється від виконання вказаних обов`язків саме відносно неповнолітніх дітей.

Частина 2 ст. 184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Аналіз приписів Закону України "Про освіту" та Закону України "Про охорону дитинства" дозволяє дійти висновку, що під невиконанням обов`язків по вихованню і навчанню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх дітей. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов`язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров`я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.

Окремо слід зазначити, що за змістом ч. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 №3 під "непіклуванням про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя" слід вважати: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; неспілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; невиявлення інтересу до її внутрішнього світу; нестворення умов для здобуття нею освіти. При цьому, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №190535 від 07.01.2026; актом обстеження умов проживання від 07.01.2026; постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 30.07.2025, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вона не виконувала обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя своєї неповнолітньої дитини, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність порушника у відповідності до ст.34 КУпАП, є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність порушника у відповідності до ст.35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Згідно з приміткою до вказаної статті, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою статті 51, частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130 та 161-1 цього Кодексу.

Таким чином, оцінивши всі обставини вчинення правопорушення; особу порушника, яка є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства, внутрішньо-переміщеною особою, а також врахувавши її щире каяття, відсутність будь-яких негативних наслідків адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе визнати дане правопорушення малозначним та приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил життя, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.

Керуючись ст. ст. 22, 184, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, та звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Справу закрити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А. Л. Гришковець