Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №161/25797/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/25797/25

Провадження № 2-о/161/88/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Вегери Д.В.,

з участю заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Покликається на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належну йому 1/3 частку у квартирі АДРЕСА_1 .

Вказує, що спадкоємцями першої черги за законом після померлого є вона, як дружина і спільний син ОСОБА_3 . Разом з тим, останній не прийняв спадщину, оскільки не проживав разом з померлим та не подав заяву про прийняття спадщини.

При цьому, вона прийняла спадщину, оскільки з 1989 року постійно проживала з чоловіком у вказаній квартирі до моменту його смерті.

Однак, при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, їй було роз`яснено, що у зв`язку з її реєстрацією за іншою адресою ніж у її чоловіка, спадкова справа не може бути заведена.

У зв`язку з чим, просить встановити факт, що вона постійно проживала на час відкриття спадщини з чоловіком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали з підстав, викладеній у ній та просили її задовольнити.

Заінтересована особа в судовому засіданні заяву визнав та не заперечував щодо її задоволення.

Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення з наступних підстав..

Судом з`ясовано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.05.1970 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.07.2022 року вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Відповідно до акту, складеного ТОВ «Керуюча компанія «Наше місто-2» 30.10.2025 року, засвідчено, що ОСОБА_1 , 1947 р.н.на час смерті свого чоловіка ОСОБА_4 проживала разом із ним з 1989 року та вела спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала із померлим ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 1, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт спільного проживання заявника із померлим ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 мав місце, а тому, дослідивши в сукупності представлені письмові докази, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 3, 12, 247, 258, 259, 265, 293, 315, 319 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Заявник – ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Заінтересована особа – ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 19 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк