Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №537/5205/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/5205/25 Номер провадження 33/814/458/26Головуючий у 1-й інстанції ХІНЕВИЧ В. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П. -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Пінчук Юлії Віталіївни на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 листопада 2025 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.

Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 17.08.2025 року о 08 год. 58 хв. в м. Кременчуці, Полтавській області, по вул. Республіканській 8а, керував ТЗ Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, у встановленому законодавством порядку, в закладі охорони здоров`я КНМП у лікаря-нарколога водій гр. ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки ТЗ, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 – адвокат Пінчук Ю.В. та подала апеляційну скаргу, в якій прохає постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 листопада 2025 року скасувати, винести постанову, якою відносно ОСОБА_1 закрити провадження, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з постановою суду першої інстанції не згодні, оскільки винесена з порушенням норм права, судом не було надано оцінку доказам у зв`язку з чим суд дійшов невірного висновку.

Акцентує увагу, що матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом, на момент коли працівники поліції підходити до транспортного засобу, він перебуває в нерухомому стані та на пасажирському сидінні перебуває ОСОБА_1 ..

Стверджує, що водій транспортного засобу ОСОБА_2 вийшов з автомобіля і пішов у власних справах, про що повідомив під час повернення до автомобіля коли були на місці працівники поліції, те ж саме повідомив під час допиту як свідка в судовому засіданні 13.11.2025 року.

Окрім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що вказана постанова була вручена захиснику ОСОБА_1 – адвокату Пінчук Ю.В. 05.01.2026 року.

Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.08.2025 року о 08 год. 58 хв. в м. Кременчуці, Полтавській області, по вул. Республіканській 8а, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, у встановленому законодавством порядку, в закладі охорони здоров`я КНМП у лікаря-нарколога водій гр. ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки ТЗ, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.08.2025 року, серії ЕПР1 №425649, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 17.08.2025 року, рапортом інспектора взводу Дзюбенко М. від 17.08.2025р., відеозаписом з бодікамери 471568,476345, відеореєстратор 9831, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 5502338 від 17.08.2025 за ст.126 ч.4 КУпАП в виді штрафу в сумі 20 400 грн., довідкою ст. інспектора ВАП батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Чаплянко С.М., згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримав 09.07.2015 року, протягом року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пунктом 2.5. ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_3 не виконав вимоги п.2.5 ПДР України.

Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом, на момент коли працівники поліції підходити до транспортного засобу, він перебуває в нерухомому стані та на пасажирському сидінні перебуває ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє виходячи з наступного.

Із долученого до матеріалів відеозапису з реєстратора з автомобіля працівників поліції вбачається, (хронологічний відрізок 08:51:12 – триває далі) факт керування ТЗ Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , в подальшому (хронологічний відрізок 08:58:22 – триває далі) вбачається, що автомобіль рухається та зупиняється біля узбіччя з увімкненим сигналом покажчика повороту праворуч.

Із відеозапису з боді камери працівників поліції вбачається, що після зупинки ТЗ д.н.з. НОМЕР_1 підходить до авто, в якому відсутній водій на водійському сидінні, а ОСОБА_1 сидить на передньому пасажирському сидінні за відсутності інших осіб в салоні авто. При цьому, з авто д.н.з. НОМЕР_1 після його зупинки, ніхто не виходив. (Хронологічний відрізок 08:58:53 - триває далі) в подальшому працівниками поліції було роз`яснено підстави зупинення т/з відповідно до ст.35 ЗУ «про Національну поліцію», оскільки наявна інформація, що водій керує т/з без права керування. (Хронологічний відрізок 09:08:50 - триває далі) в подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, однак останній уникає проходження, працівниками поліції повторно було запропоновано пройти огляд, однак останній ухилявся від проходження огляду, тому працівниками поліції було розцінено, як відмову від проходження огляду (хронологічний відрізок 09:14:20 - триває далі). В подальшому працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки та складено відносно нього адміністративні матеріали.

Щодо інших доводів, апеляційний суд не бере до уваги, так як зазначені порушення в доводах апеляційної скарги не є суттєвим та жодним чином не вплинуло на правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріали справи містять докази вини ОСОБА_1 а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.08.2025 року, серії ЕПР1 №425649, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 17.08.2025 року, рапортом інспектора взводу Дзюбенко М. від 17.08.2025р., відеозаписом з бодікамери 471568,476345, відеореєстратор 9831, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 5502338 від 17.08.2025 за ст.126 ч.4 КУпАП в виді штрафу в сумі 20 400 грн., довідкою ст. інспектора ВАП батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Чаплянко С.М., згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримав 09.07.2015 року, протягом року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», зі змісту якого, сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 – адвоката Пінчук Юлії Віталіївни задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 листопада 2025 року – задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_1 – адвокату Пінчук Юлії Віталіївні строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Пінчук Юлії Віталіївни – залишити без задоволення.

Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Г.Л. Карпушин