Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №295/12788/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/12788/25 Головуючий у 1-й інст. Луньова Д. Ю.

Номер провадження №33/4805/338/26

Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, відносно якої складено протокол, - ОСОБА_1 , представника потерпілого ОСОБА_2 – Григоришина Олега Миколайовича, потерпілих – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 29 вересня 2025 року, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 29 вересня 2025 року провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеною постановою судді місцевого суду, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а обставини справи з`ясовані неповно.

На думку ОСОБА_2 , дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини ОСОБА_1 , який, виїжджаючи з прилеглої території та здійснюючи маневр розвороту, не переконався у безпеці такого маневру та не надав перевагу в русі транспортному засобу, що рухався у зустрічному напрямку прямо, чим порушив вимоги п.16.6 Правил дорожнього руху України. При цьому потерпілий зазначає, що він рухався проспектом Незалежності у прямому напрямку основною дорогою з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, однак унаслідок дій ОСОБА_1 його автомобіль було відкинуто на припаркований транспортний засіб. Вказує, що суд першої інстанції здійснив однобічне дослідження обставин справи, фактично поклавши в основу рішення пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без належного врахування його пояснень, як потерпілого. Також зазначає, що судом порушено вимоги ст.245, 280 КУпАП, оскільки його не було викликано та допитано як потерпілого, не вжито заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, зокрема не витребувано додаткових пояснень від працівників поліції, не з`ясовано причин невідібрання у нього пояснень як учасника дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, вказує на відсутність належного аналізу відеозапису з камер відеоспостереження, який міститься у матеріалах справи та може свідчити про механізм дорожньо-транспортної пригоди, послідовність дій її учасників та момент виникнення небезпечної ситуації. На його переконання, суд обмежився формальним описом відеозапису, не дослідивши траєкторію руху транспортних засобів, можливість передбачення небезпечної ситуації та уникнення зіткнення.

Також потерпілий не погоджується з висновками суду щодо оцінки рапорту працівника поліції, вважаючи, що наведені в ньому твердження про ненадання ним можливості завершити маневр розвороту не звільняють ОСОБА_1 від обов`язку дотримання вимог п.16.6 Правил дорожнього руху України. Окрім цього, зазначає, що суд безпідставно поклав в основу висновків недоліки схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, які, на його думку, є наслідком неналежного оформлення матеріалів працівниками поліції та не спростовують факту порушення Правил дорожнього руху. Також вважає, що суд передчасно застосував принцип тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягається до відповідальності, не вживши всіх можливих заходів для їх усунення та не забезпечивши повного дослідження доказів у справі.

В суді апеляційної інстанції представник потерпілого ОСОБА_2 – Григоришин О.М. просив апеляційну скаргу задовольнити із зазначених у ній підстав. ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, зазначив, що саме ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху та залишив місце події. Потерпілі ОСОБА_3 (власник автомобіля Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (водій автомобіля Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 ) апеляційну скаргу не визнали, підтримали позицію ОСОБА_1 , просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції були виконані не в повному обсязі.

Зокрема, суддя місцевого суду, ухвалюючи постанову про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, виходив із того, що матеріали справи не містять доказів порушення останнім пункту 16.6 Правил дорожнього руху.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.

Так, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП.

Згідно п.16.6 повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 09.09.2025, серії ЕПР1 №448256, 02.09.2025 року об 11 год. 00 хв. в м.Житомирі на перехресті просп. Незалежності та вул. О. Соколовських, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Ford, номерний знак НОМЕР_2 , на регульованому перехресті при розвороті не надав перевагу в русі транспортному засобу марки Citroеn, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався прямо в зустрічному напрямку, в результаті чого відбулось зіткнення, в подальшому транспортний засобу марки Citroеn відкинуло на припаркований транспортний засіб Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками (а.с.1-2).

Водію ОСОБА_1 інкриміновано порушення ним пункту 16.6 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КупАП.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 02.09.2025, наданих на місці ДТП, він рухався по проспекту Незалежності, зайняв крайню ліву смугу з метою виконання розвороту в сторону Богунії. Виїхавши на середину перехрестя, він зупинився для того, щоб пропустити транспортні засоби, які рухались назустріч, при цьому у нього був ввімкнений покажчик лівого повороту. Після того як на світлофорі загорівся жовтий сигнал, він продовжив виконання маневру з метою завершення розвороту. В цей момент у його автомобіль на великій швидкості в`їхав транспортний засіб, який рухався по проспекту Незалежності в напрямку Богунії, внаслідок чого його автомобіль розвернуло перпендикулярно відбійнику, а інший транспортний засіб здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем. Також зазначив, що на його думку, з метою подальшої втечі, водій викликав інший автомобіль, у який перевантажив свої речі, після чого викликав швидку медичну допомогу. Згодом йому стало відомо, що цей водій залишив лікарню у невідомому напрямку, цілком можливо, що той міг перебувати у стані алкогольного сп`яніння. На місце дорожньо-транспортної пригоди зазначений водій так і не повернувся (а.с.4).

В суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що рухався по вулиці Незалежності і здійснював маневр розвороту в напрямку Богунії, завершуючи його виконання. Зазначив, що водій ОСОБА_5 рухався у зустрічному напрямку, за його думкою, на жовтий сигнал світлофору, не надавши йому можливості завершити маневр розвороту. Крім того, вказав, що працівниками поліції не встановлено особу водія автомобіля Сітроєн, а також, що схема місця ДТП складена без зазначення останнього, як учасника пригоди, а зі змісту схеми неможливо належним чином встановити обставини події.

З пояснень ОСОБА_4 , водія транспортного засобу Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , наданих на місці ДТП, вбачається, що 02.09.2025 близько 19 години 30 хвилин, він перебував поряд свого автомобіля. У цей час в його автомобіль в`їхав автомобіль Сітроєн С4, номерний знак НОМЕР_4 . Водій ОСОБА_5 самостійно вийшов із транспортного засобу та перебував поруч. Згодом під`їхали невідомі особи, які запропонували водію ОСОБА_5 сісти до автомобіля, після чого викликали швидку, до якої його було поміщено. Також зазначив, що згодом прибули працівники поліції, які повідомили про необхідність очікування слідчої групи для подальшого оформлення ДТП. При цьому, невідомі особи забрали певні речі з автомобіля Сітроєн. Десь через дві години поліцейський повідомив йому, що водій ОСОБА_5 пішов додому і не повернувся на місце ДТП.

На схемі місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.09.2025 відображено об`єкти та обставини, що стосуються ДТП. На вказаній схемі місця ДТП зафіксовано дорожню конструкцію, розташування транспортних засобів після ДТП, напрямки руху, механічні пошкодження транспортних засобів тощо (а.с.5). Відповідно до схеми автомобіль Citroеn отримав пошкодження: деформована передня частина, лобове скло, задня ліва дверка, 2 скло лівої сторони; автомобіль Ford Focus – заднє праве крило, задній бампер, деформована права дверка та розбите скло, дзеркало праве, низ порогу, переднє ліве крило, передня стойка верхня, переднє праве крило, лобове скло, передній бампер, ЛКП подушки безпеки; транспортний засіб Mercedes-Benz – бампер, ліве крило, лобове скло, ЛКП, фара основна ліва, противотуманна ліва, дзеркало праве (а.с.5).

Крім того, наявний у матеріалах справи відеозапис відображає механізм дорожньо-транспортної пригоди, зокрема рух транспортного засобу «Ford» під керуванням ОСОБА_1 , який, виконуючи маневр розвороту та перетинаючи смугу зустрічного руху, опинився на траєкторії руху транспортного засобу «Citroen», що рухався у зустрічному напрямку прямо, у результаті чого відбулося зіткнення.

Оцінюючи зазначений відеозапис у сукупності з іншими доказами у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що водій автомобіля «Ford» ОСОБА_1 , здійснюючи маневр розвороту, не надав перевагу в русі транспортному засобу «Citroen» під керуванням ОСОБА_2 , який рухався назустріч прямо.

Наявні у справі докази є належними, допустимими та достатніми для встановлення обставин події та підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог п.16.6 Правил дорожнього руху України.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він завершував маневр розвороту, а інший водій рухався, за його словами, на жовтий сигнал світлофора та з перевищенням швидкості, не спростовують покладеного на нього обов`язку надати перевагу в русі транспортному засобу, що рухається у зустрічному напрямку прямо.

За таких обставин дії ОСОБА_1 , який під час виконання маневру розвороту не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу «Citroen», свідчать про порушення вимог Правил дорожнього руху України та перебувають у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання ОСОБА_1 на можливе порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу «Citroen» не виключає наявності порушення з його боку, оскільки у межах даної справи суд надає оцінку виключно діям особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки діям водія ОСОБА_2 , оскільки відповідно до ст.ст.279, 280 КУпАП справа розглядається в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 не складався, предметом розгляду у цій справі є виключно дії ОСОБА_1 та їх відповідність вимогам Правил дорожнього руху України.

Отже, доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи є обґрунтованими, оскільки наявні у справі докази в їх сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Разом із тим, у відповідності до ч.2 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода мала місце 02.09.2025, тоді як на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції зазначений строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 29 вересня 2025 року, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич