Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №760/5389/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5389/26 3/760/2496/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Педенко А. М., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Командир ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини № НОМЕР_2 НГ України капітан ОСОБА_1 , 18.02.2026 року дав вказівку для здійснення незаконного розповсюдження службової інформації, яку отримав на мобільний термінал «Samsung A35», IMEI НОМЕР_3/09 та IMЕI2 НОМЕР_4, через месенджер «Signal» шляхом виготовлення та надсилання фотокопії на вказаний мобільний термінал. При цьому вказаний документ містить гриф обмеження доступу «для службового користування». Зазначена інформація знаходилась у месенджері «Signal» до моменту виявлення її співробітником СБ України.

Здійсненим оглядом встановлено, що абонент на ім`я « ОСОБА_2 » якій не є контактом у мобільному терміналі, яким користується ОСОБА_1 з прихованими ідентифікаційними даними виготовив фотокопії списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини № НОМЕР_2 НГ України, що містить службову інформацію, саме: персональні дані військовослужбовців, військові звання, займані посади, номери мобільних телефонів тощо, та надіслав у месенджері «Signal» мобільний телефон ОСОБА_1 .

Зазначений факт, створює загрозу витоку інформації з обмеженим доступом до осіб, які не допущені до роботи з вказаною інформацією та створює загрозу життю та здоров`ю військовослужбовців.

Вказаний факт підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 4 статті 212-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, у свої поясненнях з правопорушенням згоден, вину визнає.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подав письмових заперечень проти протоколу, до суду не з`явився, його поведінка свідчить про свідоме не бажання брати участь у розгляді справи.

Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст. 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Таким чином, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 212-6 КУпАП незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних.

Дослідивши матеріали провадження, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, повністю підтверджується наявними у справі і дослідженими в суді доказами в їх сукупності, а саме: протоколом №17/3/3-458нт від 24.02.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , витягом з наказу, службовими обов`язками та заявою.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

Санкцією ч. 4 ст. 212-6 КУпАП передбачено накладення штрафу від десяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних.

Із врахуванням особи винного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних, в межах санкції ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 5 п. 12 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 9, 23, 33-35, 38, 40-1, 212-6 ч. 4, 251, 252, 283,284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних та підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ Соломян. р-н/21081100

Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783

Номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 21081100

Призначення платежу: «адміністративний штраф» (постанова суду у справі №760/_______/__).

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.М. Педенко