Вирок від 26 березня 2026 р. у справі №705/7895/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7895/25

1-кп/705/622/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2026 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Попасна Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зі статусом внутрішньо-переміщеної особи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» у період часу з 22.01.2023 по 05.12.2025 знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство відносно співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до її фізичних та психічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.

Зокрема, 22.01.2023 близько 14 години 43 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в АДРЕСА_3 , ображав ОСОБА_5 та штовхав її, за що 06.03.2023 суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_6 винесено постанову іменем України по справі № 705/577/23 3/705/505/23 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої, останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.

В подальшому, 08.12.2023 о 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинив умисні насильницькі дії щодо ОСОБА_5 , за що 16.02.2024 суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_7 винесено постанову іменем України по справі № 7805/6901/23 3/705/303/24 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

В подальшому, 08.05.2025 о 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в АДРЕСА_3 , вчинив із ОСОБА_5 конфлікт, під час якого ображав її нецензурною лайкою, за що 2.07.2025 суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_7 винесено постанову іменем України по справі № 705/272/25 3/705/1320/25 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Однак, 05.12.2025, близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживає зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її неповнолітньою донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно неї дії психологічного насильства, що проявилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами та наніс їй удар в область обличчя, що призвело до легких тілесних ушкоджень згідно висновку експерта № 05-7-01/681 від 15.12.2025, у вигляді синця верхньої повіки правого ока.

Отже, вказаними насильницькими діями, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заподіяв своїй співмешканці ОСОБА_5 систематичних психологічних страждань, що завдали шкоди її фізичному та психічному здоров`ю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним обставинам вчинення кримінального правопорушення. Пояснив, що причиною виникнення між ним та його співмешканкою конфліктів є ревнощі. Дійсно, у зв`язку з цим, між ними близько п`яти разів відбувалися сварки, під час яких він вчиняв домашнє насильство як психологічного, так і фізичного характеру, за що судом тричі притягувався до адміністративної відповідальності. Розуміє тяжкість та наслідки вчиненого, щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють та не оспорюють зміст обставин вчинених кримінальних правопорушень, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, повністю підтверджується доказами, добутими на досудовому розслідуванні та перевіреними в суді у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, що перевірені та оцінені судом у відповідності до вимог КПК України, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, обставини, які пом`якшують та які обтяжують покарання.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 має вік 50 років, осудний, не одружений, утриманців не має, не працюючий, за місцем фактичного проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не має судимості.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення, щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, а також інші обставини справи, суд вважає за доцільне у вказаному випадку призначити ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ст. 126-1 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Суд також враховує, що відповідно до п.п.3, 6, 8, 14, 17 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі постраждала особа), особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно п.1 ч.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб: подружжя.

Також, згідно ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та особу винного, суд вважає за доцільне відповідно до вимог ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 , як до особи, яка вчинила домашнє насильство, обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 349, 368-370, 373, 374, 393 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1