Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №711/1060/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/1060/26

Номер провадження 1-кп/711/323/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси судове засідання по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255330000013 від 06.01.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , судимого: вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12.12.2025 замінено покарання, призначене даним вироком у вигляді штрафу на покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проходячи військову службу під час мобілізації та перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», попередньо отримавши інформацію з месенджера «Телеграм»,по пров. Сливовий у місті Черкаси, на узбіччі дороги, у вечірню пору доби придбав, шляхом знахідки без мети подальшого збуту, поліетиленовий згорток із особливо небезпечною психотропною речовиною та з моменту придбання зберігав його при собі до 17 год. 10 хв. 06.01.2026.

06.01.2026 близько 17 год. 10 хв., перебуваючи неподалік будинку 46 по вул. Бидгощській у м. Черкаси, ОСОБА_4 був помічений працівниками поліції, які виконували службові обов`язки по забезпеченню громадського порядку на території м. Черкаси, після чого, в ході застосування до останнього превентивних заходів, повідомив, що зберігає при собі заборонені в обігу речовини, які останній придбав для власного вживання, без мети збуту. Так, 06.01.2026 у період часу з 18 год. 42 хв. до 18 год. 57 хв., в ході затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 298-2 КПК України, останній добровільно видав працівникам поліції із внутрішньої лівої кишені належної останньому куртки, котра була одягнута на ньому, один полімерний пакетик з кристалічною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,308 г.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Пояснив, що знайшов наркотичні засобі через інформацію з месенджера «Телеграм». Коли його зупинила поліція, він добровільно видав її з усім вмістом працівникам поліції. Умислу на збут наркотичних засобів та психотропних речовин він не мав, зберігав для особистого вживання. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 ч. 3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та вибачився за вчинене, висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. ОСОБА_4 надав активну допомогу слідству, яка полягала в тому, що він розповів про всі суттєві обставини вчиненого ним злочину.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, неодноразово вибачався та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, який за попереднім вироком штраф не сплатив, тому призначення покарання у вигляді штрафу недоцільне з урахуванням його майнового стану, то суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69, 69-1 КК України чи приписів ст. 75 КК України до обвинуваченого суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 справа № 511/37/16-к, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 128/5484/13-к.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2025, яким йому було призначене покарання у вигляді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., яке в подальшому ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12.12.2025 було замінено на покарання у вигляді громадських робіт на строк 240 годин, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України, з урахуванням правил ч. 1 ст. 72 КК України, згідно яких при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий виходячи з співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 на момент розгляду справи запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1782 грн. 80 коп.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, із застосуванням правил складання покарань, визначених ч. 1 ст. 72 КК України, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2025, яке замінено ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12.12.2025, у виді 120 годин громадських робіт, що згідно п.п. «г» п.1 ч.1 ст.72 КК України, відповідає 15 (п`ятнадцяти) дням позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців 15 (п`ятнадцять) днівпозбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експерта - висновок експерта № СЕ-19/124-26/525-НЗПРАП від 19.01.2026 в розмірі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Речові докази по справі:

-кристалічну речовину, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, масою 0.308 г., що упакована до пакета з полімерного матеріалу Експертної служби МВС України № 5618756 та передана на зберігання до камери схову речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області – знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1