Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №711/111/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/111/26

Номер провадження2-а/711/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., за участі представника позивача Попової І.П., представника відповідача Самофал М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов обгрунтовує тим, що постановою головного державного інспектора відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанського С.В. № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС від 19.12.2025 року ОСОБА_1 , директора КП «Черкасиелктротранс» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 1884 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за те що Марченко Б.А. , не виконав пункт № 8 припису Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № Ц/ЧК/23514/550/П від 31.10.2025 року.

Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

19.12.2025 року в м. Черкаси на території КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради», яке знаходиться за адресою проспект Хіміків, 82, головним державним інспектором відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанським С.В. відбувалось відвідування КП «Черкасиелектротранс» в межах заходу державного нагляду (контролю).

В ході відвідування, за участі директора КП «ЧЕТС» Марченка Б.А., головним державним інспектором Бабанським С.В. складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці від 19.12.2025 року №Ц/ЧК/23514/550-Ц/ЧК/29074/500/ зареєстровано КП «ЧЕТС» 19.12.2025 за вхідним № 609.

В описі виявлених порушень вимог законодавства в розділі: порушення, виявлені головним державним інспектором Бабанським С.В. зазначено 1 порушення, а саме: Роботодавець КП «Черкасиелектротранс» не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання мегомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 « Проведення випробувань. Вимірювання». Порушено п. 7.6.2 та п. 7.6.27. НПАОП «Правила експлуатації електроустановок споживачів».

В подальшому, головний державний інспектор Бабанський С.В., проставляючи підпис на зареєстрованому примірнику акту за вхідним № 609 від`єднав останній аркуш з проставленим мною підписом.

19.12.2025 близько 15:00 головний державний інспектор Бабанський С.В. повторно прибув на території КП «ЧЕТС», поза межами часу визначеному у направлені на проведення заходу державного контролю, та почав вимагати повернути йому примірник акут за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці від 19.12.2025 року №Ц/ЧК/23514/550-Ц/ЧК/29074/500/ зареєстровано КП «ЧЕТС» 19.12.2025 за вхідним № 609, на що отримав відмову.

05 січня 2026 року у перший робочий день після відпустки, Марченку Б.А. стало відомо, що 23.12.2025 року на адресу КП «ЧЕТС» засобами поштового зв`язку надійшов інший примірник (відмінний від попереднього) акту за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці від 19.12.2025 року №Ц/ЧК/23514/550-Ц/ЧК/29074/500/.

Проте, примірник акту за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці від 19.12.2025 року №Ц/ЧК/23514/550-Ц/ЧК/29074/500/, який надійшов засобами поштового зв`язку, окрім вищенаведеного порушення містив і друге порушення, а саме: не виконано, в повній мірі, пункт 8 припису Центрального міжрегіонального управління Держпраці від 31.10.2025 № Ц/ЧК/23514/550/П, а саме: працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання мегомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 « Проведення випробувань. Вимірювання». Порушено п. 7.6.2 та п. 7.6.27. НПАОП «Правила експлуатації електроустановок споживачів».

Також разом з актом за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці від 19.12.2025 року №Ц/ЧК/23514/550-Ц/ЧК/29074/500/, 23.12.2025 на адресу КП «ЧЕТС» надійшли протокол про адміністративне правопорушення Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 19.12.2025 № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/ПТ та постанова по справі про адміністративне правопорушення Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 19.12.2025 № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС.

Диспозицією статті 188-4 КУпАП чітко визначений суб`єкт владних повноважень, посадові особи якого, мають визначені законом повноваження видавати обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Наведене кореспондується з положеннями статті 39 Закону України «Про охорону праці».

Так, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема: видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки.

На відміну від статті 188-6 КУпАП, за якою невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом , - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, стаття 188-4 КУпАП не передбачає відповідальності за невиконання вимог посадових осіб територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Оскільки припис від 31 жовтня 2025 року № Ц/ЧК/23514/550/П виданий головним державним інспектором Бабанським С.В., який є посадовою особою територіального органу центрального органу виконавчої влади, а не посадовою особою Державної служби України з питань праці, в розумінні статті 188-4 КУпАП припис від 31 жовтня 2025 року № Ц/ЧК/23514/550/П не є законною вимогою посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці.

Статтею 231 КУпАП визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядає справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об`єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (частини п`ята(крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шоста статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4).

Від імені органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47, 58, 94 і 188-4:

державні інспектори - штраф до тридцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники - штраф до п`ятдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники - штраф до шістдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 2 ч. 2 ст. 231 КУпАП).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Тобто, КУпАП містить імперативну норму, що єдиним джерелом, яким визначаються повноваження відповідного суб`єкта розглядати справи про адміністративні правопорушення, є сам КУпАП.

Стаття 231 КУпАП не містить положення про уповноваження посадових осіб територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за ст. 188-4 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.

Статтею 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» регламентовані правові засади діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Так, за ч. 2 вищеозначеної статті організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

За п. 1 ст. 1 ч. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу» державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Отже, головний державний інспектор Бабанський С.В., який є посадовою особою територіального органу центрального органу виконавчої влади, а не посадовою особою Державної служби України з питань праці, не мав законних прав та повноважень одноособово, без достатньої правової підстави, розглядати справу про адміністративне правопорушення і накладати адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення передбачене статтею 188-4 КУпАП.

Також, вважає, що під с розгляду справи було порушено процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка встановлена КУпАП.

Просить суд визнати поважними причини пропуску строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновити мені – ОСОБА_1 строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 19.12.2025 № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.12.2025 № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.188-4 КУпАП закрити.

Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.01.2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відкрите провадження у справі.

22.01.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив представник відповідача зазначила, що відповідно до положення Держпраці та направлення від 16.12.2025 №Ц/2/37750-25, виданого на підставі наказу від 15.12.2025 року №1251/Ц-ЗК «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Комунальному підприємстві «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради», відповідачем у період з 18.12.2025 по 19.12.2025 було проведено позапланову перевірку на предмет виконання вимог припису від 31.10.2025 №Ц/ЧК/23514/550/П. Результати даної перевірки оформлені Актом від 19.12.2025 №Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550, а також складено акт про відмову від підпису від 19.12.2025 №Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ ЧК/29074/550 акту державного нагляду (контролю). 19.12.2025 року о 14 год. 00 хв. складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності від підписання протоколу відмовився о 14 год. 30 хв. того ж дня. Розглянувши вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення 19.12.2025 року було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС. 22.12.2025 року постанову надіслано рекомендованим листом.

ОСОБА_1 є керівником підприємства, а саме - директором Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, а отже є посадовою особою, відповідальною за організацію роботи з охорони праці. Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» встановлені обов`язки роботодавця (в особі його керівника) щодо забезпечення функціонування системи управління охороною праці, а також те, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до п. 1 Положення про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 170 (далі - Положення №170) Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі - Міжрегіональне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Чернігівської, Черкаської, Київської областей та м. Києва.

Вважають, що твердження позивача про те, що головний державний інспектор Бабанський С.В. не мав законних прав та повноважень одноособово розглядати справу про адміністративне правопорушення та накладати адміністративне стягнення, є безпідставне.

Зазначили, що порушення за яке визнано винним і накладено стягнення на позивача передбачено ст.188-4 КУпАП, а саме: невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного нагляду за додержанням законодавства про охорону праці, тобто Марченко Б.А. порушив законодавство з охорони праці. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у невиконанні законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про охорону праці, тобто вчинення ОСОБА_1 правопорушення та наслідки такого вчинення, і як результат не виконання вимог Припису. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності, тобто ОСОБА_1 умисно порушував законодавство знаючи про негативні наслідки за таке порушення. Суб`єктами правопорушення можуть бути посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності, в даному випадку є керівник КП «Черкасиелектротранс » Марченко Б.А. З огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 є всі 4 складові вчинення ним адміністративного правопорушення.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень є вмотивованим, містить посилання на докази та конкретну норму права, за якою накладено стягнення. З огляду на зазначене, оскаржувана Постанова є правомірною, винесеною головним державним інспектор Бабанським С.В. з дотриманням усіх необхідних процедур та правових підстав, що виключає необхідність її скасування.

Також вказують на те, що позивачем не надано доказів понесених витрат на надання правової допомоги.

02.02.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник позивача.

04.02.2026 року до суду надійшло заперечення представника відповідача на відповідь на відзив.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, предметом спору у вказаній справі є оскарження постанови головного державного інспектора відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанського С.В. № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС від 19.12.2025 року, якою ОСОБА_1 , директора КП «Черкасиелектротранс» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 1884 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за те що Марченко Б.А. , не виконав пункт № 8 припису Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № Ц/ЧК/23514/550/П від 31.10.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Судом встановлено, що 31.10.2025 року, за наслідками проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради головним державним інспектором відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанським С.В. складено припис №Ц/ЧК/23514/550/П про усунення виявлених порушень.

В пункті 8 припису зазначене правопорушення: роботодавець КП «Черкасиелектротранс» не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання магомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 «Проведення випробувань. Вимірювання». Порушено п.7.6.2. та п.7.6.27 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів». Порушено ст.13 ЗУ №2694. Термін усунення порушень -01.12.2025.

Наказом директора КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради Марченка Б.А. від 31.102025 року затверджений план заходів щодо усунення недоліків, зазначених в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, що додається. Контроль за виконання наказу покладено на начальника відділу охорони праці Євтушенко В.В.

Відповідно до направлення від 16.12.2025 №Ц/2/37750-25, виданого на підставі наказу від 15.12.2025 року №1251/Ц-ЗК «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Комунальному підприємстві «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради», відповідачем у період з 14.00. год. 18.12.2025 по 14.00. год. 19.12.2025 було проведено позапланову перевірку на предмет виконання вимог припису від 31.10.2025 №Ц/ЧК/23514/550/П.

19.12.2025 року головним державним інспектором відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанським С.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/ПТ стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуваючи на посаді директора КП «Черкасиелектротранс» вчинив адміністративне правопорушення, 19.12.2025 року, що передбачено статтею 188-4 КУпАП (дата, час, місце вчинення, суть адміністративного правопорушення із зазначенням абзаців, пунктів, частин, статтей КУпАП, за порушення яких встановлено відповідальність), а саме: відповідно до ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не виконав вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, а саме не виконано пункт №8 припису Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № Ц/ЧК/23514/550/П.

Із змісту протоколу вбачається, що до нього додається акт Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550 від 19.12.2025 року.

Протокол складений 19.12.2025 року о 14.00 год.

В протоколі мається помітка про те, що ОСОБА_1 відмовився давати пояснення.

Також, особистим підписом ОСОБА_2 підтвердив, що 19.12.202 року о 14.30 год. ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу.

Як вбачається з акту Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550 від 19.12.2025 року, акт містить опис виявлених порушень, виявлених головним державним інспектором Бабанським С.В., а саме: порушення ст.13 Закону України «Про охорону праці» ЗУ №2694. Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства: роботодавець КП «Черкасиелектротранс» не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання магомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 «Проведення випробувань. Вимірювання». Порушено п.7.6.2. та п.7.6.27 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» Опис негативних наслідків, шо настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності): настання нещасного випадку зі смертельним наслідком. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності): шкода, завдана життю та здоров`ю працюючої особи.

Вказаний примірник акту не містить підпису інспектора та підпису ОСОБА_1 .

Акт зареєстрований КП «ЧЕТС» 19.12.2025 за вхідним № 609.

Як вбачається з іншого примірника акту Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550 від 19.12.2025 року головним державним інспектором Бабанським С.В., зазначені вже інші порушення, а саме:

- ст.13 Закону України «Про охорону праці» ЗУ №2694. Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства: роботодавець КП «Черкасиелектротранс» не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання магомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 «Проведення випробувань. Вимірювання». Порушено п.7.6.2. та п.7.6.27 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» Опис негативних наслідків, шо настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності): настання нещасного випадку зі смертельним наслідком. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності): шкода, завдана життю та здоров`ю працюючої особи.

- ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ЗУ №877. Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства: не виконано, в повній мірі, пункт 8 припису Центрального міжрегіонального управління Держпраці від 31.10.2025 року Ц/ЧК/23514/550/П а саме, працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання магомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 «Проведення випробувань. Вимірювання». Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності): шкода, завдана життю та здоров`ю працюючої особи.

Отже, два примірника акту від 19.12.2025 року містять суперечності у виявлених порушеннях, а тому є незрозумілим, який саме акт був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.

Постановою головного державного інспектора відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанського С.В. № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС від 19.12.2025 року, ОСОБА_1 , директора КП «Черкасиелектротранс» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 1884 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за те що Марченко Б.А. , не виконав пункт № 8 припису Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № Ц/ЧК/23514/550/П від 31.10.2025 року.

З вищенаведеного вбачається, що два примірники акту №Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550, протокол про адміністративне правопорушення № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/ПТ та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС були складені головним державним інспектором Бабанським С.В в один день – 19.12.2025 року за допомогою комп`ютерного набору тексту.

Відповідно до ст. 188-4 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів -

тягне за собою накладення штрафу на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 231 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядає справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об`єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (частини п`ята (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шоста статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4).

Від імені органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47, 58, 94 і 188-4:

державні інспектори - штраф до тридцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники - штраф до п`ятдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники - штраф до шістдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 статті 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2772 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Статтею 279 КУпАП визначено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно цієї статті розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ст.1884 КУпАП передбачає, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

З огляду на наявність обставин у справі, є встановленим та підтвердженим позивачем, що розгляд 19.12.2025 справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.1884 КУпАП фактично відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з порушенням прав, визначених ст. 268 КУпАП.

Особливу у вагу суд звертає на те, що розгляд справи відбувся в день складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Із змісту протоколу вбачається що протокол складено 19.12.2025 року о 14.00 год. В протоколі мається помітка про те, що ОСОБА_1 відмовився давати пояснення. Також, особистим підписом ОСОБА_2 підтвердив, що 19.12.202 року о 14.30 год. ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу, протокол не містить відомостей про те, що він належним чином повідомлений про дату, час розгляду адміністративної справи.

Крім цього суд приходить до висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/ПТ, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС та два примірники акту №Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550 були складені головним державним інспектором Бабанським С.В. заздалегідь до 19.12.2025 року за допомогою комп`ютерного набору тексту.

Відтак головний державний інспектор Бабанський С.В. формально розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечив можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП.

Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, неповідомлення особи про розгляд справи, незабезпечення участі захисника є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Таким чином, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Таким чином, відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів позивача.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, за таких обставин, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1884 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 665,60 грн, про що свідчить платіжна інструкція, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,6 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 9, 1884, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного інспектора відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанського С.В. № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС від 19.12.2025 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 1884 КУпАП.

Закрити провадження у адміністративні справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 1884 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого адміністративного апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий: Р. В. Демчик