Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №697/142/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/142/26

Провадження № 2/697/395/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Колісник Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Румини М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання посилаючись на те, що між сторонами було укладено шлюб, від якого у них народилася дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2020 шлюб між сторонами розірваний. На даний час донька є повнолітньою, навчається на першому курсі Фахового коледжу Київського університету інтелектуальної власності і права, заочна форма навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Термін закінчення навчання - 30.06.2028. Позивач самостійно сплатила кошти на навчання, придбала ноутбук для навчання дочки. Відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає, хоча має таку можливість. Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 01.09.2025 і до 30.09.2028.

Відповідач через свого представника подав відзив на позов, в якому зазначив, що він не ухиляється від виконання обов`язку по утриманню своєї дитини, проте вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів на дитину – 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) є надмірним та необгрунтованим витратами дочки на навчання та проживання. Він є військовослужбовцем, отримав поранення та захворювання, які пов`язані із захистом Батьківщини, визнаний обмежено придатним до військової служби. Отримані поранення та стан здоров`я істотно впливають на його фізичний стан, він потребує лікування та реабілітацію, що спричиняє додаткові витрати. Також у нього на утриманні перебуває мати, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, хворіє та потребує лікування та матеріальної допомоги. У зв`язку з цим, доцільним буде визначити аліменти у твердій грошовій сумі. Щодо стягнення аліментів з 01.09.2025 відповідач заперечує, оскільки він добровільно надавав дитині допомогу, не ухилявся від утримання дочки, а позивач з такою вимогою раніше не зверталася. У зв`язку з тим, що відповідач проходить військову службу, просив поновити строк для подання відзиву на позов, відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини доходів. У випадку задоволення позову визначити аліменти у твердій грошовій сумі, співмірній можливостям відповідача, врахувати добровільну сплату відповідачем 23500,00 грн, стан його здоров`я, необхідність лікування та реабілітації та утримання матері з інвалідністю.

Позивач в судове засідання не з`явилася, уповноважила представляти свої інтереси представника – адвоката Ткач В.О.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Ткач В.О. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пояснила, що спільна дитина сторін навчається, не працює, має потребу у матеріальній допомозі. Мати дитини знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Кошти, які відповідач перераховував на дитину, були погашенням заборгованості за аліментами на дитину. Наразі відповідач продовжує військову службу, має дохід, інших дітей не має.

Відповідач в судове засідання, не з`явився, уповноважив представляти свої інтереси представника – Сірик Н.А.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, пояснила, що вони не відмовляються матеріально підтримувати дитину, проте розмір аліментів -1/4 частина від доходу відповідача, яку просить стягнути позивач, є обтяжливим для відповідача виходячи з його стану здоров`я, умов несення служби та сімейного стану. Відповідач внаслідок поранення на фронті декілька місяців проходив лікування, має обмежену придатність до несення військової служби, незадовільний стан здоров`я, рухається із милицями. Наразі його грошове забезпечення становить 17800,00 грн, він має іншу сім`ю, допомагає їй. Відповідач самостійно надавав кошти дочці, в тому числі на оплату оренди квартири.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно з рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2020 у справі № 697/1262/20 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірваний.

Відповідно до копії довідки, виданої Київським університетом інтелектуальної власності та права № 2/2441 від 25.09.2025 ОСОБА_5 є студенткою першого курсу Фахового коледжу Київського університету інтелектуальної власності та права заочної форми навчання за спеціальністю D6 «Секретарська та офісна справа». Термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем фаховий молодший бакалавр з 01.09.2025 по 30.06.2028.

Відповідно до витягів з реєстру Ліплявської територіальної громади, довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 1 від 05.01.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.04.2023, ОСОБА_3 є також матір`ю іншої дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідок форми ОК-5 та форми ОК-7 ОСОБА_3 отримувала протягом 2025 року щомісячно по 8000,00 грн соціальних виплат.

Позивач також надала копію гарантійного талону із чеком щодо придбання ноутбука на суму 23599,00 грн.

Відповідно до квитанції від 18.11.2025 ОСОБА_7 сплатила за навчання ОСОБА_5 в Київському університеті інтелектуальної власності і права 15900,00 грн.

Відповідно до довідки Державної прикордонної служби від 24.05.2025 № 08/2081 ОСОБА_4 проходить військову службу з 07.05.2024, виконує завдання в зоні ведення активних бойових дій.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 20.03.2025 ОСОБА_4 є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки від 28.04.2025 військової частини НОМЕР_4 про обставини травми (поранення контузії, каліцтва), довідки від 19.05.2025 № 941 госпітальної військово-лікарської комісії та медичної характеристики військової частини НОМЕР_5 від 10.06.2026 ОСОБА_4 отримав вибухову травму та поранення, забезпечуючи заходи національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, потребує лікування внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини та реабілітації.

Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 768 від 21.02.2026, довідки від 16.01.2026 ОСОБА_2 проходила стаціонарне лікування з 12.01.2026 до 21.01.2026 у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» у зв`язку із хронічним захворюванням.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК, серія 5ЧК № 108880 ОСОБА_2 має третю групу інвалідності.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Канівського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ОСОБА_4 не має заборгованості у ВП 62586658 зі сплати аліментів станом на 02.2025.

Платіжні інструкції від 26.03.2025, 24.04.2025, 13.05.2025, 15.05.2025, 22.06.2025, 03.07.2025, 02.10.2025, 28.12.2025 підтверджують перерахування ОСОБА_4 коштів на картку НОМЕР_6 на загальну суму 23500,00 грн.

Сторона позивача не оспорювала перерахування відповідачем коштів в такій сумі на утримання дитини, проте представник позивача зазначила, що ці кошти були зараховані як заборгованість зі сплати аліментів.

Згідно зі ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Також, відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За ч.1 ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів за урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Положеннями ст. 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 199 Сімейного кодексу України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя, повного та всебічного розвитку, враховуючи матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я платника аліментів, часткове визнання позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що спільна дитина сторін на час подання позову є повнолітньою, навчається у вищому навчальному закладі на заочній формі навчання, навчання платне.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дитина потребує матеріальної допомоги та утримання на період її навчання, але не довше як до досягнення нею 23-річного віку, що узгоджується із вимогами ст. 199 СК України.

При цьому навчання повнолітньої дитини у вищому навчальному закладі на заочній формі навчання не припиняє обов`язок батьків її утримувати.

Анагічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 у справі №644/3610/16-ц.

Водночас суд враховує, що навчання дитини на заочній формі впливає на визначення розміру її потреби у матеріальній допомозі, а відповідно - розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача.

Матеріали справи не містять доказів отримання дитиною інших доходів, крім матеріальної допомоги від її батьків.

Проте суд враховує, що ОСОБА_5 , маючи вільний від навчання час, не обмежена у отриманні доходів з інших джерел, зокрема, влаштувавшись на роботу з неповним робочим часом чи уклавши строковий трудовий договір.

ОСОБА_5 зареєстрована разом з матір`ю – позивачем по справі, яка у відповідності до ч.3 ст.199 СК України має право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Суд також враховує, що утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, зобов`язані обоє батьків, якщо вони можуть надавати таку допомогу.

Докази, надані сторонами, підтверджують, що позивач не взмозі самостійно утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує лише соціальні виплати.

Відповідач є діючим військовослужбовцем, має незадовільний стан здоров`я у зв`язку з отриманими пораненнями внаслідок захисту Батьківщини, потребує лікування та реабілітації, має матір з інвалідністю, інших дітей, крім ОСОБА_5 , не має.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Вимога про стягнення аліментів на дитину може бути подана до суду протягом усього строку існування права на утримання, тобто до досягнення дитиною повноліття.

За загальним правилом аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня подання позову на майбутнє.

Доказів того, що позивач вживала заходи для отримання від відповідача аліментів на повнолітню дочку за минулий період, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, підстави для стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на повнолітню дочку за минулий час відсутні.

За таких обставин, з урахуванням доказів наданих сторонами, суд дійшов висновку, що із відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи із дня звернення з позовом до суду і до закінчення дитиною навчання – 30.06.2028, але не довше досягнення нею 23-річного віку.

Суд вважає, що такий розмір аліментів є співмірним потребам повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, можливостям відповідача надавати таку допомогу та не буде обтяжливим для нього.

Суд відхиляє заперечення сторони відповідача щодо визначення аліментів у частці від доходу відповідача, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи вказані положення законодавства, враховуючи відсутність позовних вимог щодо визначення аліментів у твердій грошовій сумі, суд вирішує спір у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача сплату витрат на судовий збір в сумі 1331,20 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 182, 199-200 Сімейного Кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на час навчання дитини, але не довше досягнення нею 23-х річного віку, починаючи з 26.01.2026 і до закінчення навчання – 30.06.2028.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Головуючий Л . О . Колісник