Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №534/1919/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/1919/25

Провадження №2/534/749/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Малюк М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Савченко Я.О.,

представника позивача Крихти А.А.,

інші учасники справи не з`явилися,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Крихта Алла Анатоліївна, до ОСОБА_2 про стягнення суми передоплати (авансу),

в с т а н о в и в:

(1) Стислий виклад позиції позивача.

1. ОСОБА_1 (далі також - позивачка), в інтересах якої діє адвокатка Крихта А.А., звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 (далі також - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму передоплати (авансу) у розмірі еквівалентному 10 000,00 доларів США, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 345,55 грн та витрати на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.05.2025 між позивачкою та відповідачем досягнуто згоди стосовно істотних умов договору купівлі-продажу транспортного засобу, згідно з якою відповідач за отримані від позивача грошові кошти попередньої оплати зобов`язався придбати в Європі та в подальшому доставити в Україну, розмитнити, поставити на облік та передати позивачці транспортний засіб Volkswagen Tiguan.

Згідно із досягнутою домовленістю 18.05.2025 у рахунок розрахунку за авто позивачкою передано відповідачеві грошову суму в розмірі 10 000,00 доларів США в якості попередньої оплати. На підтвердження передачі коштів позивачкою відповідачеві останнім видано позивачці розписку про отримання коштів, згідно з якою відповідач зобов`язався поставити авто до 18.06.2025.

1.2. Проте відповідач своїх зобов`язань не виконав, автомобіль в узгоджений строк не поставив. 09.07.2025 позивачка через інтернет-мессенджер Вайбер направила відповідачу письмову вимогу про повернення сплачених нею коштів, однак дана вимога залишилася без задоволення. 18.07.2025 за заявою позивачки від 17.07.2025 у відношенні відповідача до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041340000775 внесено інформацію про кримінальне правопорушення за частиною 3 статті 190 КК України.

1.3. У зв`язку з зазначеним позивачка задля захисту своїх прав звернулася до суду з цим позовом.

2. Відповідач правом на відзив на позовну заяву не скористався, у встановлений судом строк відзив не подав.

(2) Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. 22.09.2025 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

4. Ухвалою від 15.10.2025 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив її до розглядя у по суті.

5. 23.01.2026 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою витребувано у позивача ОСОБА_1 оригінал розписки від 18.05.2025.

6. 23.01.2026 представником позивача адвокаткою Крихтою А.А. через ЄСІТС «Електронний суд» подано додаткові письмові пояснення, в яких вона посилаючись на висновки Верхового суду України зазначала, що між сторонами виникли договірні відносини щодо купівлі-продажу автомобіля, а тому до них потрібно застосовувати положення частини 2 статті 530 ЦК України.

7. Також, 23.01.2026 представником позивача через ЄСІТС «Електронний суд» подано заяву про долучення письмових доказів, в якій вона просить долучити витяг з ЄРДР від 19.01.2026.

8. Ухвалу суду від 23.01.2025 про витребування оригіналів доказів виконано позивачкою, надано оригінал розписки від 18.05.2025.

9. Позивач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлена належним чином.

10. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав.

11. У зв`язку з наявністю умов проведення заочного розгляду справи, 26.03.2026 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

12. У судовому засіданні представник позивача Крихта А.А. позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні тим, що зазначені в позовній заяві.

(3) Фактичні обставини, встановлені Судом.

13. Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що 18.05.2025 відповідач видав позивачеві розписку, оригінал якої досліджено у судовому засіданні. Зі змісту розписки слідує, що ОСОБА_2 (ПВ881451) отримав від позивачки передоплату у розмірі 10 000,00 доларів США, для купівлі авто VW- Tiguan. 2019, до 18.06.2025.

14. Нікопольським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12025041340000775 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за тим фактом, що 18.05.2025 невстановлена особа, під приводом продажу автомобіля, шляхом обману, незаконно заволоділа грошовими коштами, чим спричинила ОСОБА_1 значну матеріальну шкоду, що підтверджується витягом з ЄРДР від 18.07.2025.

15. Згідно з витягом з ЄРДР від 19.01.2026 ВП №2 Кам`янського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12025041340000775 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за таким фактом: 18.05.2025 під приводом продажу автомобіля ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 417 000,00 грн, однак останній шляхом обману заволодів грошовими коштами, завдавши великої майнової шкоди.

(4) Норми права, які застосовані Судом.

16. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способаи захисту цивільних прав та інтересів визначені в частині другій статті 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

17. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

18. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

19. При вирішенні питання щодо способу захисту суд застосовує, якими визначено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частини перша, друга статті 693 ЦК України).

20. У відповідності до вимог ЦПК України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд має враховувати правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм.

22. Якщо продавець чи виконавець послуг (робіт) отримали як аванс певну грошову суму, а договір не було виконано, то, незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.

Аванс не має забезпечувальної функції. Якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 296/10217/15-ц.

Авансовий платіж підлягає поверненню у будь-якому випадку незалежно від того, з вини якої сторони не був укладений договір.

23. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19, де Велика Палата зазначила, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (п.68).

24. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглдає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша стаа 13 ЦПК України).

25. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

26. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

(5) Оцінка Суду.

27. Суд, заслухав пояснення представника позивача, оцінив наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

28. Судом встановлено, що 18.05.2025 ОСОБА_2 видав позивачеві розписку, за змістом якої останній отримав від ОСОБА_1 10 000,00 доларів США в якості передоплати за продаж автомобіля.

29. Згідно з вимогами статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

30. Тож, наявність у позивачки оригіналу розписки свідчить про виконання нею грошового зобов`язання перед відповідачем та невиконання останнім своїх зобов`язань перед позивачкою.

31. Відповідачем не надано доказів виконання зобов`язання щодо передання транспортного засобу, про який зазначено в розписці та в зазначений в ній строк, позивачці. Також відсутні докази повернення передоплати позивачеві.

32. При вирішенні питання щодо способу захисту прав позивачки, суд застосовує норми частин першої, другої статті 693 ЦК України та доходить такого висновку.

Оскільки відповідач, який одержав від позивачки суму попередньої оплати в зазначеному в розписці розмірі, натомість у погоджений строк, до 18.06.2025, транспортний засіб, що є предметом купівлі-продажу та на придбання якого останньою здійснено передоплату, позивачці не передав, у відповідності до вимог статті 693 ЦК України позивачка має право альтернативної вимоги до відповідача. Зокрема, вимагати передання транспортного засобу, на придбання якого проведено передоплату, або повернення суми попередньої оплати.

33. Позивачка скористалася цим правом та вимагає від відповідача повернути суму попередньої оплати.

34. Установлені обставини в сукупності дозволяють суду виснувати про наявність у позивачки підстав вимагати від відповідача повернення передоплати.

35. Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

36. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

37. Відповідно до статті 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

38. Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».

39. Згідно зі статтею 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

40. У разі отримання в позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів в іноземній валюті, яка отримана в позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

41. У постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на такі особливості виконання грошового зобов`язання: «Грошовою одиницею України є гривня (частина перша статті 99 Конституції України). Але Основний Закон не встановлює заборони використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Тобто гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України за номінальною вартістю (частина перша статті 192 ЦК України), тоді як обіг іноземної валюти регламентований законами України.

42. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16 (провадження № 14-81цс24).

43. Велика Палата ВС звернула увагу, що валюту платежу сторони в договорі не визначили. Водночас відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами - резидентами.

43.1. За змістом ч. 2 ст. 533 ЦК України сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

43.2. Спеціального порядку визначення суми, яка підлягає сплаті у гривнях, сторони в укладеному ними договорі не погодили.

43.3. У цій справі спір виник саме у зв`язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку договірного зобов`язання. На момент розгляду справи судом платіж на виконання умов договору відповідач не здійснив.

43.4. Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов`язання та обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).

Тому ВП ВС дійшла такого висновку (див пункт 42 цього рішення).

44. З огляду на викладене, встановивши, що у визначений за згодою сторін строк відповідач не передав позивачеві транспортній засіб, на придбання якого надано попередню оплату, суд дійшов висновку, що платіж в сумі 10 000,00 доларів США, переданий позивачем відповідачу, є попередньою оплатою та підлягає поверненню позивачеві (стаття 693 ЦК України).

(6) Розподіл судових витрат між сторонами.

45. Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

46. У відповідності до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

47. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

48. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК).

49. За правилами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

50. Представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача, витрат на сплату судового збору в сумі 3 345,55 грн, та витрат на професійну правову допомогу в сумі 15 000,00 грн.

51. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано суду такі документи:

- договір про надання правничої допомоги №365 від 17.07.2025, укладений між адвокатом Крихтою А.А. та ОСОБА_1 ;

- Гонорар адвоката за даним договором складає 15 000,00 грн за ведення справи в суді першої інстанції. Виплата гонорару здійснюється клієнтом авансом у розмірі, встановленим за домовленістю сторін. Надання правничої допомоги здійснюється в межах авансу сплаченого клієнтом. Виплата гонорару здійснюється в наступному порядку та розмірах: 7500,00 грн при підписанні даного договору, 7 500,00 грн протягом трьох календарних днів з дати відкриття судом провадження по справі (пункт 4.1 - 4.3 Договору).

- платіжну інструкцію №@2PL086405 від 17.07.2025, відповідно до якої Крихта А.А. отримала грошові кошти в сумі 7 500,00 грн, призначення платежу: зарахування оплати за договором №365, ОСОБА_3

52. Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено повністю, суд покладає на відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 345,55 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

53.Керуючись ст ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-285, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Крихта Алла Анатоліївна, до ОСОБА_2 про стягнення суми передоплати (авансу), - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму отриманої передоплати (авансу) в розмірі, еквівалентному 10 000 (десять тисяч) доларів США.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 345 (три тисячі триста сорок п`ять) грн 55 (п`ятдесят п`ять) коп та витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

6. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Марина МАЛЮК