Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №534/70/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/70/26

Провадження №2/534/37/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Солохи О.В.

за участі: секретаря судового засідання Гончар С.Т.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання та постачання гарячої води,

в с т а н о в и в:

КВП «Теплоенерго м. Горішні Плавні» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь КВП «Теплоенерго м. Горішні Плавні» заборгованість за надані послуги з теплопостачання та постачання гарячої води за період з листопада 2023 року по квітень 2025 року, яка станом на 01.06.2025 в сумі 76 058 грн 14 коп., пеню в сумі 324 грн 83 коп., інфляційну складову в сумі 6 224 грн 68 коп., 3% річних від простроченої суми – 1 407 грн 63 коп.

Свої вимоги мотивують тим, що КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» є виконавцем послуг з постачання гарячої води і теплової енергії споживачам м. Горішні Плавні. Позивач надає комунальні послуги відповідачу ОСОБА_1 , який є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті невиконання відповідачами зобов`язань щодо оплати наданих послуг станом на червень 2025 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в зазначеній сумі, яку наразі позивач прохає з нього стягнути.

Ухвалою від 04.02.2026 позовна заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №372978765 від 05.04.2024 він з 03.04.2024 є власником нежитлового приміщення торгівельного призначення з влаштуванням окремої вхідної групи загальною площею 112,5 м.кв. за адресою АДРЕСА_2 . З огляду на що, вважає, нарахування позивачем йому комунальних послуг за тарифом, який визначений для категорії «інші споживачі» незаконними. Крім того, зазначає, що з позивачем він будь-яких договорів не укладав, а доводи про те, що між сторонами є діючим індивідуальний договір від 01.11.2021 не можуть бути прийняті до уваги (а.с.123-124).

Представником позивача КВП «Теплоенерго м. Горішні Плавні» Буцик Р.А. подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані вносити плату за житлово- комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення Відповідача від сплати послуг в повному обсязі. Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20.04.2016 по справі 6-2951 цс15. Що стосується нарахувань Відповідачу за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води по тарифам III групи «для потреб інших споживачів» за період з 01.11.2021 по 03.04.2024 зазначає, що ОСОБА_1 24.02.2020 придбав у власність 2 квартири ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ) загальною площею 38,3 м. кв. та 78,5 м. кв. відповідно, опалювальна площа без врахування балкона та лоджії складала (37,4 +75,9) 113,3 м. кв. Згідно наданої Управлінням містобудування та земельних відносин довідки від 22.11.2023 за вих. №01-16/463 по вищевказаним квартирам виконана реконструкція під нежитлове приміщення торговельного призначення з влаштуванням окремої вхідної групи, об`єкт був прийнятий в експлуатацію, декларація про готовність об`єкта ПТ 101230919926 від 21.09.2023, площа нежитлових приміщень складає 112,5 м. кв. На підставі даної інформації, наявних у позивача копій Договорів купівлі – продажу квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , Технічного паспорту від 14.09.2023 на групу нежитлових приміщень Відповідача, Плану групи приміщень, Експлікації групи нежитлових приміщень Відповідачу з 01.11.2023 здійснювались нарахування по тарифам III групи «для потреб інших споживачів», що не суперечить чинному законодавству України. Власники нежитлових приміщень, які розташовані в житлових будинках сплачують послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за тарифами III групи (для потреб інших споживачів) незалежно від статусу учасника цивільних відносин, та які використають комунальні послуги не для задоволення власних побутових потреб, а для комерційної діяльності або інших цілей. Не оформлення Відповідачем на протязі 6-7 місяців з будь яких причин в установчому законі порядку права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не свідчить про факт відсутності права власності Відповідача на нежитлове приміщення.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.

Як убачається з договору купівлі-продажу квартири від 24.02.2020 серії НОМ 358027, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» продали, а ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_5 (а.с.21-22).

Згідно договору купівлі – продажу (нерухоме майно) від 24.02.2020 серії НОМ №358031, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» продали, а ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_4 (а.с.25-26).

Відповідно до інформації, наданої Управлінням містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо переведення квартир приватної власності у багатоквартирних житлових будинках у нежитлові приміщення та введення їх в експлуатацію, в квартирах АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 виконана реконструкція під нежитлове приміщення торговельного призначення з влаштуванням окремої вхідної групи, об`єкт було прийнято в експлуатацію Декларація про готовність об`єкта ПТ101230919926 від 21.09.2023 (зворотній бік а.с.19).

Листом від 14.12.2023 Вих. №3067 КВП «Теплоенерго м. Горішні Плавні» повідомили ОСОБА_1 про те, що згідно інформації наданої Управлінням містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області в квартирах АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 виконана реконструкція під нежитлове приміщення торговельного призначення з влаштуванням окремої вхідної групи, об`єкт було прийнято в експлуатацію Декларація про готовність об`єкта ПТ101230919926 від 21.09.2023, у зв`язку з чим з 21.09.2023 нарахування наданих комунальних послуг за вказаною адресою буде здійснюватися по тарифам «інших споживачів». Вказане повідомлення ОСОБА_1 отримав, та зазначив при його отриманні про те, що об`єкт не введено в експлуатацію, а саме не зареєстровано в реєстрі, у зв`язку з чим прохає проводити нарахування комунальних послуг як для побутових споживачів (а.с.20).

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Правовідносини по наданню та споживанню комунальних послуг з постачання теплової енергії, врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV (далі Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі Правила).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів ( п. 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ).

Згідно із п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Положеннями статей 316, 317, 319 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом ( ч.1 ст. 320 ЦК України ).

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання та постачання гарячої води з ОСОБА_1 , як власника нежитлового приміщення та споживача за адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно з ч.1, 3 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води (п.2 ч.1 ст.1, п.3,4,ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; (ст. 1 Закону).

За приписами п. 1 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом

Відповідно до ч. 1,2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про теплопостачання», теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. У разі якщо така організація не є теплотранспортуючою, то теплотранспортуюча організація не має права відмовити теплогенеруючій організації у транспортуванні теплової енергії, якщо це дозволяють технічні можливості системи.

Згідно із п.1. ч.1 ст.25 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до ч. 7 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 ці Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до пункту 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця). Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку). Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання», закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 4 статті 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

Частиною 5 статті 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» на офіційному веб-сайті як виконавцем послуг 01.10.2021 було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач протягом 30 днів повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін).

Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №830 від 21.08.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , між КВП «Теплоенерго м. Горішні Плавні» та ОСОБА_1 є укладеним з 01.11.2021.

Згідно з пунктом 30 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленої органами місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті підприємства http://teplo-hp.in.ua/abonplata/

Вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи. Розмір визначених тарифів зазначається на веб-сайті підприємства http://teplo-hp.in.ua/tarifi/ (п. 31 Типового індивідуального договору).

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання( за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, відшкодувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (підпункт 3 пункту 41 договору).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України ).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України ).

Доказів сплати відповідачем заборгованості за отримані послуги суду не надано, тому враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 76 058 грн 14 коп.

Відповідно до пункту 11 Типового індивідуального договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі Методика).

Відповідно до п.3 розділу І Методики розподілу розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Методикою розподілу встановлено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (пункт 12 розділу IV Методики розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Пунктом 17 Типового договору визначено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює виконавець, відповідно до п.22 Договору.

Відповідно до пункту 38 Типового договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорює факт отримання ним послуг наданих позивачем та розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості ним не спростовано та не надано обґрунтованих даних, з яких би вбачалося невідповідність розрахунків позивача фактичним обсягам споживання теплової енергії відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з пунктом 45 Типового договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Крім того, п. 10 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язки індивідуального споживача, серед яких у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу . Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Згідно наданого до суду розрахунку, не спростованого відповідачем, позивач просить стягнути пеню за період з 01.07.2024 до 02.06.2025 (а.с. 114), що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14.11.2011 у справі № 6-40цс11, від 20.06.2012 у справі №6-68цс12, від 30.10.2013 у справі №6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17.01.2020 у справі №369/88/17, провадження №61-4924св18).

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим до суду розрахунком за період з 01.03.2024 до 02.06.2025 (а.с.114).

З огляду на викладене, доводи відповідача про не укладення договору з КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» про постачання теплової енергії, суд не приймає до уваги, оскільки вказане спростовується нормами чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача на те, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №372978765 від 05.03.2024, власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_6 він є з 03.04.2024, тобто з моменту реєстрації права власності, суд зазначає наступне.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 24.02.2020 та договору купівлі – продажу (нерухоме майно) від 24.02.2020 було відчужено квартири за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 на користь ОСОБА_1 (покупець).

Суд вказує, що ОСОБА_1 не надав суду докази того, що не є власником вказаних об`єктів нерухомості.

Згідно із ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Суд вказує, що оформлення реєстрації права власності на нежитлове приміщення, торговельного призначення з влаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 відбулося 03.04.2024.

Разом з тим, згідно листа Управління містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.11.2023 №01-16/463 здійснено реконструкцію квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення торговельного призначення з влаштуванням окремої вхідної групи, а об`єкт прийнятий в експлуатацію згідно Декларації про готовність об`єкта ПТ101230919926 від 21.09.2023.

Згідно з повідомленням КВП «Теплоенерго» від 14.12.2023 №3067 з 21.09.2023 нарахування по приміщенню відповідача проводиться по тарифам «інших» споживачів.

Не оформлення відповідачем протягом 6 місяців в установленому законом порядку права власності на нежитлове приміщення за адресою: приміщення №183 АДРЕСА_1 , при цьому не заперечуючи отримання відповідачем належних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води не свідчить про відсутність обов`язку останнього сплачувати відповідні нарахування. Разом з цим свого альтернативного розрахунку заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене суд, в межах заявлених позовних вимог, вбачає наявні підстави для стягненн з відповідача на користь позивача заборгованість в загальній сумі 84 015 грн 28 коп.

Питання про судові витрати у справі вирішено судом відповідно до положення ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» заборгованість за надані послуги з теплопостачання та постачання гарячої води в сумі 84 015 (вісімдесят чотири тисячі п`ятнадцять) грн 28 (двадцять вісім) коп., яка складається із суми заборгованості – 76 058 грн 14 коп., пені - 324 грн 83 коп., інфляційної складової – 6 224 грн 68 коп., 3% річних від простроченої суми – 1 407 грн 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м.Горішні Плавні» судовий збір у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: Комунальне виробниче підприємство «Теплоенерго» м. Горішні Плавні», ЄДРПОУ 13940851, адреса: 39800, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вулиця Молодіжна, 8;

Відповідач:ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 .

Суддя О.В.Солоха

Повний текст рішення складено 26.03.2026.