Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №372/6381/23 — Обухівський районний суд Київської області

Справа №372/6381/23

Провадження 2-др/372/14/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Калашник І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Обухівського районного суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Горбового Володимира Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю,

В С Т А Н О В И В :

10.03.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Горбовий В.А. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення понесених судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю.

У вказаній заяві просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській обл. 18 серпня 2003 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 24.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) понесені судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі – 60 000,00 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Горбовий В.А. не з`явився, подав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подану заяву та матеріали цивільної справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05.03.2026 у справі № 372/6381/23 було повністю задоволено позов ОСОБА_1 та визнано право спільної власності подружжя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок загальною площею 243,5 кв.м., житловою 49,9 кв.м., з надвірними побудовами, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер нерухомого майна 391817132231), та земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:043:0046, загальною площею 0,1228 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до ст. 246 ЦПК України – якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській обл. 18 серпня 2003 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 24.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судові витрати на надання адвокатом Горбовим Володимиром Анатолійовичем професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 6 000,00 грн., який діяв на підставі Договору про надання правничої (правової) допомоги (адвокатських послуг) від 09.11.2023.

Представником позивача до матеріалів цивільної справи долучено належним чином засвідчені: копію Договору про надання правничої (правової) допомоги (адвокатських послуг) від 09.11.2023, копію Ордеру про надання правничої (правової) допомоги, копію Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги (адвокатських послуг) від 09.11.2023, копію Акту виконаних робіт (наданих отриманих послуг) від 05.03.2026, копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.03.2026, в яких міститься детальний опис виконаних робіт та розміром гонорару, згідно яких витрати на правову допомогу складають 60 000,00 грн.

З примірника (копії) квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 здійснила адвокату Горьовому Володимиру Анатолійовичу оплату згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги (адвокатських послуг) від 09.11.2023 та Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги (адвокатських послуг) від 09.11.2023 у розмірі 60000,00 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2статті 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення у частині стягнення судових витрат на правничу допомогу з позивача на користь відповідача в розмірі 60000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Горбового Володимира Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення суду – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській обл. 18 серпня 2003 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 24.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) понесені судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі – 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М.Зінченко