Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №381/2771/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 381/2771/25

Провадження № 2/369/4440/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря судового засідання Худинець Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 381/2771/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Возбранна Тетяна Григорівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив

У травні 2025 року позивачі звернулися до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовом про визнання права власності на транспортний засіб у порядку спадкування за законом. Свої вимоги мотивували тим, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно. А саме: транспортний засіб марки BMW 4 SERIES, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 .

Спадщину після його смерті прийняли його син – ОСОБА_4 та дружина – ОСОБА_2 . У встановлений строк вони звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено через не надання оригіналу правовстановлюючого документа – свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Тому вважають своє право порушеним та таким, що підлягає судовому захисту.

Просили суд:

визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

право власності по частині за кожним на транспортний засіб марки BMW 4 SERIES, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2025 року цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 червня 2025 року відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. А також: витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Возбранної Тетяни Григорівни належним чином засвідчену копію спадковою справи №64/2024.

На виконання ухвали 30 липня 2025 року до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Возбранної Тетяни Григорівни надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи №64/2024 до майна померлого ОСОБА_3 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

У судове засіданні представник позивача не з`явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Просив позов задоволити.

У судове засідання представник відповідача не з`явивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки третя особа та її представник не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач жодних клопотань не надсилав.

Станом на час вирішення справи, жодного клопотання, відзиву, пояснень, заперечень ні від відповідача, ні від його представника до суду не надходило. Причини неможливості їх подати суду не повідомили.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явились.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Гатненською сільською радою Фастівського району Київської області.

Після його смерті в установленому законом порядку була відкрита справа про спадщину - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Возбранної Тетяни Григорівни та заведено спадкову справу №64/2024.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є: син спадкодавця — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дружина — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, 20 вересня 2024 року ОСОБА_1 та 24 вересня 2024 року ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Возбранної Тетяни Григорівни із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи у Спадковому реєстрі.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися у зв`язку з його смертю.

Системний аналіз зазначеної норми у взаємозв`язку зі ст. 328 ЦК України дає підстави для висновку, що до складу спадщини входять не лише оформлені речові права, а й майнові права, набуті на законних підставах, але не завершені у процедурному оформленні, якщо інше прямо не встановлено законом.

Судом встановлено, що до складу спадкового майна входить транспортний засіб марки BMW 4 SERIES, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 .

Як убачається з наданих доказів, зазначений транспортний засіб був придбаний спадкодавцем за кордоном (США) на підставі форвардної угоди від 11.10.2023 та рахунку-фактури № 96175 від 11.10.2023 на суму 11 468 доларів США.

Відповідно до даних електронного декларування Львівської митниці транспортний засіб ввезено на митну територію України 05.03.2024 за митною вартістю 442 061 грн., але державна реєстрація транспортного засобу спадкодавцем здійснена не була у зв`язку з його смертю.

Постановами приватного нотаріуса Возбранної Т.Г. від 18.11.2024 № 255/02-14 та від 27.02.2025 № 29/02-31 позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо зазначеного транспортного засобу у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності.

Судом встановлено, що спадкодавець 11.10.2023 набув транспортний засіб на підставі правочину, здійснив оплату його вартості, а також забезпечив його ввезення на митну територію України 05.03.2024 та проходження митного оформлення.

Зазначені обставини підтверджують факт правомірного набуття спадкодавцем майнових прав на спірний транспортний засіб.

Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, державна реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі документів, що підтверджують правомірність їх придбання, а також, зокрема, на підставі рішення суду про визнання права власності.

Отже, державна реєстрація транспортного засобу не є правовстановлюючим фактом набуття права власності, а має характер його публічного підтвердження та обліку.

Така правова позиція узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, відповідно до якої відсутність державної реєстрації не спростовує факту набуття права власності, якщо особою вчинено всі необхідні юридично значимі дії для його набуття.

Водночас суд враховує, що відсутність державної реєстрації транспортного засобу у даному випадку обумовлена об`єктивними обставинами — смертю спадкодавця — та не може покладати на спадкоємців негативні наслідки у вигляді втрати права на спадкове майно.

Отже, на момент відкриття спадщини спадкодавцю належало майнове право на транспортний засіб, яке відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшло до складу спадщини.

Відповідно до ст. 1220, 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України позивачі як син та дружина спадкодавця належать до спадкоємців першої черги.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Зазначене означає, що права позивачів на спадкове майно виникли з моменту смерті спадкодавця, незалежно від подальшого оформлення таких прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.

Оскільки судом встановлено, що обидва позивачі прийняли спадщину та відсутні підстави для відступу від рівності часток, спадкове майно підлягає розподілу між ними у рівних частках — по 1/2 кожному.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, зокрема шляхом визнання права.

Суд також враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19), відповідно до яких спосіб захисту має бути ефективним та забезпечувати повне поновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду.

У даному випадку саме визнання права власності у судовому порядку забезпечує можливість завершення процедури державної реєстрації транспортного засобу та реалізації позивачами правомочностей власника.

Крім того, відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право власності є непорушним.

Відсутність ефективного механізму оформлення права власності на спадкове майно без звернення до суду створює для позивачів надмірний тягар та порушує баланс між інтересами держави та правами особи.

Оцінивши докази у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Возбранна Тетяна Григорівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом — задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину транспортного засобу марки BMW 4 SERIES, 2017 року випуску,

VIN: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину транспортного засобу марки BMW 4 SERIES, 2017 року випуску,

VIN: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Інформація про позивачів:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ