Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №367/3554/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3554/25

Провадження №2-о/367/55/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Третяк Я.М.,

за участю:

секретаря судових засідань - Люліної О.С.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в якій просила суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без укладення шлюбу в період з серпня 2016 по 01.11.2024.

Заява обґрунтована тим, що з 2016 заявниця ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_4 , як дружина та чоловік, в її будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте шлюб між ними не був зареєстрований.

Заявниця вказала в заяві, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_5 , якого вони виховували спільно. Сторони проживали разом як сім`я, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільний побут та відносини притаманні подружжю.

Також зазначила, що 14.03.2022 ОСОБА_4 мобілізовано до Збройних сил України, за життя він був учасником бойових дій та загинув у бою, захищаючи Україну, що підтверджується витягами з наказів ВЧ НОМЕР_1 та витягом з Акта службового розслідування, посвідченням учасника бойових дій.

У зв`язку з тим, що заявниця та ОСОБА_6 не зареєстрували шлюб, вона не може в повному обсязі реалізувати свої права, а саме отримати статус дружини учасника бойових дій, та в подальшому оформити відповідні пільги, для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У зв`язку з чим просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 28.03.2025 цивільну справу передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.

Ухвалою суду від 15.05.2025 заяву про встановлення факту проживання як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу прийнято до розгляду, призначено судове засідання.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 вимоги заяви підтримали, просили суд її задовольнити.

10.10.2025 до суду від представника заінтересованої особи ОСОБА_8 надійшла заява, в якій просив суд розгляд справи проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Представники заінтересованих осіб: Управління соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області та ІНФОРМАЦІЯ_7 у судове засідання не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомляли.

Заінтересована особа ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_6 у судовому засіданні факт проживання заявниці з її сином однією сім`єю без реєстрації шлюбу не заперечувала, у подальшому в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомляла.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила суду, що є кумою ОСОБА_10 , проживає поруч, зазначила, що ОСОБА_11 з ОСОБА_12 постійно проживали разом, вели спільне господарство, разом працювали, заробляли кошти, мають спільну дитину.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 підтвердив факт спільного проживання ОСОБА_14 та ОСОБА_4 як чоловіка і дружини. Пояснив, що вони проживали разом як сім`я, у Ірини дома, вели спільний побут.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення учасників, свідків, суд вважає, що заявлені заявником вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 05.12.2019, орган що видав: 3232, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 .

Згідно паспорту громадянина України № НОМЕР_3 , виданого 22.09.2021, орган, що видав: 3215, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 .

Також, разом із заявою до справи ОСОБА_1 долучила копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 , де в графі батько зазначено – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 помер, про що 14.01.2025 складено актовий запис № 19, місце смерті: Україна, Запорізька область, Пологівський район, с. Новоданилівка, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_5 , виданого повторно 04.02.2025 Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ).

На підтвердження факту проживання однією сім`єю заявницею долучено копії фотокарток із сімейного альбому, на яких зображені заявниця, ОСОБА_4 та їх син ОСОБА_5 .

Також у судовому засіданні допитані в якості свідків було допитано ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , які підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_15 .

Наведені вище докази в сукупності, на думку суду, підтверджують факт спільного проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов`язків заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами 1,2 ст. 315 ЦПК України що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283 цс 18).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Нормами Сімейного кодексу України не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц.

Таким чином, дослідивши письмові докази у справі, заслухавши пояснення заявниці та оцінивши покази допитаних у судовому засіданні свідків, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:

- факт, про встановлення якого просить заявниця, підтвердився дослідженими у судовому засіданні доказами, у тому числі: свідоцтвом про народження сина ОСОБА_5 ; показаннями свідків, копіями фотокарток; фактом наявності у володінні заявниці особистих документів ОСОБА_4 , а також відсутністю у період спільного проживання інших зареєстрованих шлюбних відносин.

- встановлення факту, про який просила заявниця суд, має юридичне значення, тобто від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, які дозволять заявниці реалізувати права на отримання статусу дружини учасника бойових дій та в подальшому оформленні відповідних пільг, для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, як це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- заявниця не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім`єю без шлюбу, зник безвісти під час захисту Батьківщини, і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, заявницею доведено, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 має для неї юридичне значення; в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявниця ОСОБА_1 спільно проживала з ОСОБА_4 з серпня 2016 по дату його зникнення безвісти, а саме 01.11.2024, їхнім взаємним стосункам були притаманні ознаки шлюбу і сім`ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 258, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з серпня 2016 по 01.11.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.М. Третяк