Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №362/8431/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/8431/24

Провадження № 2/362/402/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Шмагун М.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем та визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просила суд встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 , а також визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,16 га, із цільовим призначеннями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Крушинської сільської ради, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1-2967 № 206788 від 09.04.2001 р.

Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що, починаючи з 1984 р. і до 24.04.2012 р., постійно проживала, в тому числі, із спадкодавцем в належній їй на підставі договору дарування квартирі АДРЕСА_1 , маючи при цьому місце реєстрації по АДРЕСА_2 . Постійне проживання та догляд за спадкодавцем без реєстрації місця проживання дає право позивачці на спадкування нерухомого майна, зокрема земельну ділянку площею 0,16 га, із цільовим призначеннями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Крушинської сільської ради, яке реалізувати в позасудовому порядку позивачка не може, що засвідчено постановою нотаріуса про відмову у оформленні спадщини після смерті батька, а тому звернулася до суду із даним позовом.

Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, вказала, що учасники справи є рідними між собою.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що позивачка проживала постійно з батьками у квартирі, його звідти вигнала, хоча він також допомагав батькам. Між рідними була усна домовленість щодо поділу спадкового майна, проте позивачка такої не дотрималася, а тому позов він не визнає. При цьому підтвердив, що заяви про вступ у спадщину після смерті батька не подавав.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, попри те, що на її думку, позивач мала би успадкувати лише квартиру, а не земельну ділянку щодо якої висунуто вимоги.

Заслухавши сторони та свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народилася в родині ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27.09.1960 р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 06.10.2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 371.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 27.04.2012 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 152.

Відповідачі, як вбачається із свідоцтв про народження та свідоцтва про укладення шлюбу, є рідними дітьми спадкодавців, тобто спадкоємцями першої черги на рівні із позивачкою.

29.11.2024 р. ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Здоренка О.М. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6

29.11.2024 р. за вих. № 128/02-31 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Здоренка О.М. постановлено відмовити ОСОБА_1 у оформленні спадщини після смерті батька ОСОБА_6 .

З огляду спадкової справи № 31/2024 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , інші спадкоємці першої черги заяв про вступ у спадщину після смерті батька не подавали.

21.12.2005 р. ОСОБА_6 склав заповіт, яким ОСОБА_8 заповів земельну ділянку площею 5,35 га, розташовану на території Глевахівської селищної ради, належну на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 206781.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 2967 - 206788 від 09.04.2001, до складу спадкового майна належить земельна ділянка площею 0,16 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Крушинської сільської ради.

Згідно довідки від 28.11.2024 р. з вих. № 2955 віділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_6 з 22.121983 р. по день смерті постійно проживав в кв. АДРЕСА_1 .

За договором дарування квартири від 21.03.2009 р., посвідченого 21.03.2009 р. приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 137, та витягом про реєстрацію права вланості на нерухоме майно № 23584982 від 14.08.2009 р., квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що ОСОБА_10 проживала в квартирі АДРЕСА_1 з кінця 1983 р. разом з батьками та братом ОСОБА_11 , поки цей був малим. Інша сестра та брат постійно до них приїжджали. Батьків ховали діти разом. Позивач постійно проживала з батьками.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що є сусідкою позивачки з трьох років, а тому знає, що в квартирі АДРЕСА_1 постійно проживали ОСОБА_13 та ОСОБА_6 (батьки позивачки), ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , аж до одруження. Позивач доглядала матір і батька до смерті.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до абз. 3 п. 3 роз`ясненьпостанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 "Про судову практику у справах про спадкування"місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Частиною 1 статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 р., якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Таким чином, враховуючи, що встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадкових прав після смерті батька, іншого порядку встановлення даного факту законом не визначено, встановлення даного факту не порушує прав інших осіб, а тому, оцінивши докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню як законні, обґрунтовані та доведені позивачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,16 га, із цільовим призначеннями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Крушинської сільської ради, та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1-2967 № 206788 від 09.04.2001 р.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Кравченко