Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №375/2159/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Малиневського П.П. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Рокитнянського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 13.08.2025 року о 15 год. 41 хв. по вул. Шевченка, 61 у с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, рівень алкоголю в крові склав 0,24‰, тест 1140, з результатом згоден, від проходження огляду у найближчому мед закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 605,60 грн.

Не погоджуючись з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Малиневський П.П. подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник вказує, що оскаржувана постанова винесена 28.10.2025 року за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копія постанови була надіслана судом лише 25.12.2025 року, а фактично ОСОБА_1 отримав її засобами поштового зв`язку лише 14.01.2025 року. Оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час проголошення рішення, він не міг знати про його зміст та мотиви суду до моменту отримання повного тексту. Захисник вказує, що останній день десятиденного строку з моменту отримання копії рішення припадає на 24.01.2026 року, тобто на суботу, а тому згідно з правилами обчислення процесуальних строків, кінцевим терміном є перший наступний робочий день 26.01.2026 року.

Заслухавши доповідь судді, частково передослідивши матеріали справи в частині клопотання яке вирішується, перевіривши викладені в ньому доводи, а також матеріали справи в межах заявлених в клопотанні вимог, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на наступне.

Насамперед необхідно зазначити, що апеляційним судом вчинялись дії для належного повідомлення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Малиневського П.П. про дату та час судового розгляду. Разом з тим, на адресу суду від адвоката Малиневського П.П. надійшли додаткові пояснення за вх. №35908 від 23.03.2026 року, в яких захисник просить провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника (а. с. 69-72).

Таким чином відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд вважає за можливим розглянути дану апеляційну скаргу у відсутність учасників судового провадження у зв`язку з тим, що учасники справи були обізнані про день, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Таким чином ч.2 ст. 294 КУпАП, окрім строків оскарження, встановлює суб`єктний склад учасників процесу, які мають право подати апеляційну скаргу на судове рішення.

Строк на оскарження постанови, винесеної суддею у справі про адміністративне правопорушення, може бути поновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин.

Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для прийняття такого рішення. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

Окрім цього, у кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання в принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (п. 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України»).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Під поважними причинами слід розуміти причини, які об`єктивно перешкоджали та унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу у встановлений строк. До таких причин можуть відноситися обставини непереборної сили ( епідемії, військові події, стихійні лиха, обмеження свободи пересування, тримання під вартою, відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу, тяжка хвороба або перебування в медичному закладі, або інші подібні обставини які унеможливлюють з`явлення особи до суду і відповідно вчасно подати апеляційну скаргу, тощо). Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Малиневський П.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не брав участь у ході розгляду справи судом першої інстанції. Зокрема ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої (правової) допомоги із адвокатом Малиневським П.П., 19 січня 2026 року, тобто після набрання постановою судді від 28 жовтня 2025 року законної сили. Саме ця дата вважається датою коли адвокат Малиневський П.П. набув процесуальних повноважень в цій справі.

Апеляційний суд звертає увагу на те що, будучи самостійною процесуальною особою в справах про адміністративне правопорушення з правом подачі апеляційної скарги, захисник Малиневський П.П., подаючи скаргу від свого імені, має зазначити поважні причини пропуску строку саме ним, а не особою, в інтересах якої подається апеляційна скарга.

Таких поважних причин апеляційна скарга захисника Малиневського П.П. не містить. Аргументи щодо пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження не є поважною причиною для поновлення вказаного процесуального строку його захиснику - адвокату Малиневському П.П. з тих причин, що ОСОБА_1 як окремий суб`єкт оскарження з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження і апеляційною скаргою до суду не звертався.

Так, визначальним є те, що адвокат Малиневський П.П. не був учасником судового провадження під час розгляду справи в суді першої інстанції, а набув повноважень з часу звернення до нього за правовою допомогою ОСОБА_1 , про що свідчить дата укладення договору про надання правової допомоги - 19.01.2026 року. Відповідно, вказане свідчить про відсутність як правових, так і об`єктивних підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови судді Рокитнянського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року.

За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Малиневського П.П. на постанову судді Рокитнянського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року підлягає поверненню у зв`язку з відмовою у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, необхідно зазначити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно подати апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням поважності пропуску цього строку.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Малиневського Павла Петровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов

Справа № 357/2159/25

Апеляційне провадження № 33/824/1533/2026

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Штифорук О.В.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.