Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №759/11225/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 759/11225/25 Головуючий у суді першої інстанції - Єросова І.Ю.

Номер провадження № 22-ц/824/5233/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Марченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Святошинського районного суду міста Києвавід 03 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Єросової І.Ю., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, у якому просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь суму у розмірі 446 348,58 грн, за завдану майнову шкоду витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн, витрати на залучення експерта у розмірі 8 500,00 грн та пропорційно до задоволених вимог судовий збір у розмірі 4 548,58 грн.

14 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат ОСОБА_4. скерував до суду клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи, яке мотивував незгодою відповідача із сумою вартості відновлюваного ремонту автомобіля позивача.

Так, адвокат вказує, що двері автомобіля, які нібито пошкоджені на 50%, не виглядають, навіть візуально, такими, що мають пошкодження вказаного відсотку, а тому, сторона відповідача вважає висновок експерта неправдивим, із завищеними сумами.

Також експерт, на переконання відповідача та його представника, провів нарахування ПДВ у відсутність доказів проведення ремонту пошкодженого автомобіля на СТО, яке є платником ПДВ. Враховуючи, що відповідач має сумніви у правильності наданого суду висновку, адвокат просить призначити рамках даного судового провадження судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Барболюку В.С.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києвавід 03 листопада 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4. про призначення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП - задоволено. Призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім?ї Бродських, б).

На вирішення експертів поставлено такі питання:

1) Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda СХ-9» державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 13 березня 2025 року станом на дату ДТП?

2) Якщо відновлювальний ремонт виконано, то яка фактична вартість понесених позивачем витрат на проведений ремонт?

Витрати за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_3 .

Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - Шимко А.О. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо достовірності висновку експерта Абрамкіна Б.П. , що наявний у матеріалах справи, та не подав належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у ньому істотних недоліків чи суперечностей, зокрема альтернативного експертного висновку або технічного обґрунтування своїх тверджень.

Суб`єктивні твердження відповідача щодо ступеня пошкодження автомобіля не є доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України та не можуть спростовувати висновок експерта, виконаний із застосуванням спеціальних знань і методики.

Крім того, питання, запропоновані відповідачем для експертизи, є неповними, оскільки не охоплюють усіх складових матеріальної шкоди, зокрема втрати товарної вартості, яка врахована у висновку експерта. Доводи щодо неправомірності розрахунку вартості ремонту з урахуванням ПДВ також не підтверджені жодними доказами.

Таким чином, клопотання відповідача про призначення повторної експертизи є необґрунтованим.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

При апеляційному розгляді справи представник апелянта Шимко А.О. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про задоволення позову з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач у справі ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не з`явився (а.с. 48, т.2).

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу мотивував своє рішення тим, що предметом спору у вказаній справі є відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, для визначення розміру якої необхідним є з`ясування ряду питань, що потребують спеціальних знань, беручи до уваги, що у матеріалах справи наявний висновок експерта, який відповідач та його представник ставить під сумнів, тому районний суд вважав за необхідне призначити судову автотоварознавчу експертизу.

З урахуванням того, що клопотання представника відповідача містить вичерпний перелік питань експерту, що потребують спеціальних знань для встановлення фактичних даних, які входять до предмету доказування, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача - адвоката ОСОБА_4.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (стаття 7-1 Закону України "Про судову експертизу").

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з`ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з`ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Згідно із ч.3 ст.102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином законодавець визначив, що експертиза проведена на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи мають однакову юридичну силу при умові що в даному експертному висновку зазначено, що він виготовлений для подачі до суду, та містить попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку (ч.7 ст. 102, ч.5 ст. 106 ЦПК України) .

Згідно із положеннями ст.103 ЦПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Окрім того, відповідно до п. 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Частиною п`ятою статті 106 ЦПК України встановлено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експерта є одним з видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2025 року адвокат ОСОБА_1. звернулася до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, у якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь суму у розмірі 446 348,58 грн, за завдану майнову шкоду витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн, витрати на залучення експерта у розмірі 8 500,00 грн та пропорційно до задоволених вимог судовий збір у розмірі 4 548,58 грн.

До позовної заяви ОСОБА_1 було долучено висновок експерта Абрамкіна Б.П. №2255, складений 14 травня 2025 року, на вирішення якого було поставлено питання: Яка вартість матеріального збитку завданого власнику ОСОБА_1 , пошкодженням транспортного засобу MAZDA СX-9 реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на дату оцінки 13.03.2025 року?

14 жовтня 2025 року від представника ОСОБА_4. - Шимка А.О. надійшло клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, поставивши на вирішення експерта наступні питання: 1. Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mazda CX-9» державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 13.03.2025 станом на дату ДТП? 2. Якщо відновлювальний ремонт виконано, то яка фактична вартість понесених позивачем витрат на проведений ремонт?

Вказане клопотання було мотивоване незгодою сторони відповідача із визначеною позивачем на підставі висновку експерта Абрамкіна Б.П. №2255, складеного 14 травня 2025 року, вартістю відновлювального ремонту.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про задоволення клопотання представника ОСОБА_4. - Шимка А.О. про призначення судової автотоварознавчої експертизи суд першої інстанції зазначив, що у матеріалах справи наявний висновок експерта, який відповідач та його представник ставить під сумнів, тому вважав за необхідне призначити судову автотоварознавчу експертизу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 387/266/17 зауважено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 зазначив, що статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання представника ОСОБА_4. - Шимка А.О. про призначення судової автотоварознавчої експертизи, не надав належної оцінки висновку експерта Абрамкіна Б.П. №2255, складеного 14 травня 2025 року, наявного в матеріалах справи, обмежившись лише посиланням на те, що сторона відповідача ставить під сумнів зазначений висновок. Такий підхід є помилковим, оскільки самі по собі заперечення сторони без належного їх обґрунтування та оцінки судом не можуть бути підставою для поставлення під сумнів правильність висновку експерта Абрамкіна Б.П. №2255, складеного 14 травня 2025 року.

Крім того, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, призначається повторна експертиза. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку із чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (див.: постанову Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц).

Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див.: постанову Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/19).

Тоді як у справі, що переглядається суд першої інстанції, за наявності у матеріалах справи висновку експерта, без наведення належних мотивів щодо його неповноти, неясності чи суперечливості, призначив автотоварознавчу експертизу, не визначивши її як повторну або додаткову. Такий підхід не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки у разі необхідності перевірки або уточнення вже наданого висновку експерта суд зобов`язаний вирішувати питання саме про призначення додаткової або повторної експертизи з наведенням відповідних підстав.

Колегія суддів також зазначає, що поставлені судом в оскаржуваній ухвалі питання на вирішення експертів не відповідають вимогам процесуального закону, оскільки виходять за межі предмета експертного дослідження. Зокрема, питання щодо фактичних витрат на ремонт підлягає підтвердженню належними доказами та оцінці судом, а не експертом, тоді як експерт надає висновок виключно з питань, що потребують спеціальних знань.

Крім того ставлячи перед експертом питання : Якщо відновлювальний ремонт виконано, то яка фактична вартість понесених позивачем витрат на проведений ремонт ? суд при цьому не з`ясував у сторін вказане питання по суті, що входить в предмет доказування сторін та перевірки цих обставин судом.

При апеляційному розгляді справи, представник апелянта заперечив факт проведення ремонту автомобіля позивачки, що є додатковим свідченням необґрунтованості ухваленого судом у справі оскаржуваного судового рішення .

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4. про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києвавід 03 листопада 2025 року, скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2026 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв