Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №214/8408/24-ц
Суддя: Шкоріна Олена Іванівна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2026 року місто Київ
справа №214/8408/24-ц
провадження№22-ц/824/1954/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Хасанової А.Р.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк»
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мастилом Юрієм Івановичем,
на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року, постановлену у складі судді Ільєва Т.Г.,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «Комерційний банк «Приватбанк» про повернення надмірно стягнутих грошових коштів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення надмірно стягнутих грошових коштів.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Мастило Ю.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов формального та помилкового висновку, повністю проігнорувавши надані позивачем письмові пояснення.
Вказує, що 6 лютого 2025 року позивачем було подано до суду заперечення на відзив, в якому він зазначив, що перебуває на службі в Збройних Силах України та з огляду на це немає фізичної можливості прибути в засідання. Також позивач надав згоду на розгляд справи за його відсутності. Вказуючи, що в запереченнях на відзив містилося чітке клопотання: «Справу прошу розглядати без моєї участі в зв`язку з знаходження на службі в ЗСУ». Це є реалізацією позивачем процесуального права, передбаченого ст. 43, 49, 223 ЦПК України.
Наголошує на тому, що захист Вітчизни є поважною причиною неявки. Перебування на військовій службі в період дії воєнного стану є об`єктивною і непереборною перешкодою для участі в судовому засіданні. Це не просто поважна причина, а виконання конституційного обов`язку (ст. 65 Конституції України). На підтвердження цього факту до матеріалів справи додано довідку військової частини НОМЕР_1 .
Суд першої інстанції порушив вимоги ст.223 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Комерційний банк «Приватбанк» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання не з`явились сторони, а також третя особа, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток - повідомлень до електронного кабінетів представника позивача, відповідача та третьої особи, через підсистему «Електронний суд», що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.140-142). Позивачем було подано клопотання про розгляд справи без його участі.
З урахуванням того, що сторони про день, час і місце судового засідання повідомлені, але в судове засідання не з`явилися, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, то датою рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Судом установлено, що ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 1 жовтня 2024 року дану справу було направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, яка надійшла до суду 9 грудня 2024 року.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 13 грудня 2024 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін. Розгляд справи призначався на 10 лютого 2025 року та 14 квітня 2025 року, про що позивач був повідомлений належним чином, проте останній та/або його представник до суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення надмірно стягнутих грошових коштів - залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та/або його представник повторно не з`явилися в судове засідання, не повідомили про причини неявки, не подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Апелянт, оскаржуючи постановлену ухвалу, посилався на те, що позивачем було подано до суду 6 лютого 2025 року заяву про розгляд справи у його відсутність у зв'язку з знаходженням на службі в ЗСУ. Проте, в матеріалах справи така заява відсутня, а додані до апеляційної скарги заперечення на відзив, які містять заяву позивача про розгляд справи у його відсутність, не містять даних про отримання таких судом першої інстанції.
Незважаючи на відсутність в матеріалах справи поданої стороною позивача заяви про розгляд справи у відсутність позивача, колегія суддів, врахувавши вимоги ст.367 ЦПК України, дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України.
За приписами ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка або звіт про отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч.13 ст.228 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Крім цього, складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.
Установлено, що справа до розгляду в судові засідання призначалася двічі на 10 лютого 2025 року та 14 квітня 2025 року. В матеріалах справи відсутня письмова заява позивача про повідомлення його або його представника про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання з використанням засобів мобільного зв'язку.
В матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS на номер телефону ОСОБА_1 ( а.с.92). В іншій спосіб ОСОБА_1 або його представник про судове засідання призначене на 14 квітня 2025 року повідомлені не були.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 та його представник,не з'явилися в судове засідання вдруге, будучи повідомленими про судове засідання, призначене на 14 квітня 2025 року, належним чином.
Відповідно висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є помилковим.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мастилом Юрієм Івановичем, задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 27 березня 2026 року.
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua