Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №746/591/25 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/591/25

3/746/14/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2026 року

Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області Нагорна Н.Г., при секретарі судового засідання Марченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2025 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надійшов адміністративний матеріал про порушення ОСОБА_1 частини першої статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2025 року серії ЕПР1 № 53223, 05 грудня 2025 року о 10 год. 38 хв. на автодорозі Н-07, 189 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SD LG LG933L», державний номерний знак НОМЕР_1 , яке належить ПрАТ «Броварське ШБУ № 50», в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат огляду – 0,58 % проміле. Особа ОСОБА_1 встановлена на підставі посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху (далі – ПДР України). Відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

Справа в судове засідання призначалась неодноразово, а саме: на 12 год. 00 хв. 22 січня 2026 року, 14 год. 00 хв. 10 лютого 2026 року, на 12 год. 15 хв. 25 лютого 2026 року та на 14 год. 00 хв. 18 березня 2026 року, 11 год. 00 хв. 27 березня 2026 року.

22 січня 2026 року розгляд справи відкладено до 14 год. 00 хв. 10 лютого 2026 року, 10 лютого 2026 року – до 12 год. 15 хв. 25 лютого 2026 року, 25 лютого 2026 року – до 14 год. 00 хв. 18 березня 2026 року, 18 березня 2026 року – до 11 год. 00 хв. 26 березня 2026 року, у зв`язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про якого не було відомостей про його належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи (надіслана судом засобами поштового зв`язку повістка повернулась до суду з відміткою АТ «Укрпошта» – «адресат відсутній»). Про слухання справи ОСОБА_1 також повідомлено шляхом опублікування повідомлення на офіційному вебсайті «Судова влада України» в мережі Інтернет sr.cn.court.gov.ua/sud2521/.

26 березня 2026 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про закриття адміністративного провадження про притягнення його за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Подане клопотання ОСОБА_1 обґрунтував таким.

05 грудня 2025 року під час зупинки транспортного засобу, яким він керував, проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 532235 працівники поліції ВП №1 (селище Срібне) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області допустили низку порушень процесуального та матеріального права які взагалі унеможливлювали складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо мене та направлення його до суду.

05 грудня 2025 року, перебуваючи на роботі, близько 10-11 години я рухався по автодорозі Н-07 на транспортному засобі «80 БО Б0933Б», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПрАТ «Броварське ІІІБУ № 50».

Неподалік селища Срібне Прилуцького району Чернігівської області мене зупинили патрульні поліцейські. Зупинивши транспортний засіб, яким я керував, поліцейські не повідомили мені про причину зупинку, як того вимагають положення статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», тобто зупинили транспортний засіб без належних підстав. Повідомили лише, що зупинили транспортний засіб для перевірки документів, однак перевірка документів не є підставою для зупинки транспортного засобу згідно з наведеною нормою закону.

Перевіривши документи, поліцейський, який у подальшому склав протокол про адміністративне правопорушення, вказав на те, що вбачає у мене ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічного приладу Alcotest Drager 6820, попередньо запитавши, чи не вживав я сьогодні алкогольні напої, на що я повідомив, що алкоголь сьогодні не вживав.

Як слідує з пояснень ОСОБА_1 , запропонувавши йому пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці, працівники поліції на порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, не роз`яснили йому його права, наслідки проведення освідування та дії у разі незгоди з результатами огляду, а саме не повідомили про можливість пройти освідування у медичному закладі.

Будучи впевненим у тому, що алкоголь він у той день не вживав, а лише напередодні після роботи випив пляшку пива, про що він і зазначив у протоколі, ОСОБА_1 погодився на проходження освідування на місці. За результатами проведення огляду був дуже здивований, оскільки тест показав вміст алкоголю у видихуваному повітрі 0,58% проміле, чого просто не могло бути.

Однак про право на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладів у разі незгоди з результатом огляду, проведеного на місці, йому роз`яснено не було, у зв`язку з чим він не скористався таким своїм правом.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив у надісланому до суду поясненні, що вже після консультації з юристом, який детально роз`яснив йому процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, він зрозумів, що поліцейським було допущено ряд порушень під час проведення цієї процедури. Мундштук для технічного приладу Alcotest Drager 6820 я не розпаковував власноруч та не можу стверджувати, що він був герметично запакований. Після проведення контрольного забору повітря газоаналізатором, наслідки такого контрольного забору мені не демонструвались. Задув повітря з моїх легень відбувся в два етапи. Після першого етапу повітря було недостатньо та прилад не видав відповідний звуковий сигнал. Поліцейський сказав, що потрібно повторити процедуру та видути більший об`єм повітря у мундштук і вже після того як я виконав вказівку поліцейського, видув повітря, прозвучав характерний сигнал приладу і почався процес аналізу вмісту алкоголю у видихуваному повітрі. Однак варто зазначити, що після мого першого видиху показники приладу не обнулялись, прилад не приводився у положення «старт». Вказане ставить під сумнів результати проведеного тестування.

Резюмуючи викладене, ОСОБА_1 вказує на те, що, на його думку, процедура проведення огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою технічного приладу Alcotest Drager 6820 була проведена з порушенням положень статті 266 КУпАП.

ОСОБА_1 зазначає, що зібрані у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КупАП докази не можуть бути визнані належними та допустимими і на їх підставі неможливо зробити висновок про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю через відсутність у його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КупАП.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

У статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2025 року серії ЕПР1№ 532235;

- чек газоаналізатора Alcotest Drager 6820 від 05 грудня 2025 року (10 год. 42 хв.), результат огляду – 0,58 % проміле;

- диск із записом відеофіксації, здійсненої працівником поліції;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 грудня 2025 року (10 год. 50 хв.);

- довідку Сектору адміністративної практики № 76387-2025 від 08 грудня 2025 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з відомостями бази МВС «НАІС», посвідчення водія отримав посвідчення водія 08 червня 2016 року ВХТ 523099,

суд встановив, що диск із записом відеофіксації, здійсненої працівником поліції, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення містить чотири файли, два з яких не відтворюють зображення. Саме на цих двох файлах згідно з таймінгом і повинно бути зафіксовано зупинку керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, дотримання чи недотримання працівником поліції положень статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме повідомлення особі, щодо якої складено протокол, про причину зупинку, повідомлення водієві про ознаки сп`яніння та пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння на місці і сама процедура проведення огляду, тобто доказ, який міг би спростувати твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо допущення працівниками поліції ряду порушень процедури огляду на стан сп`яніння на місці та вимог закону, не містить відповідної інформації.

Ураховуючи викладене, суд не може визнати диск із записом відеофіксації, здійсненої працівником поліції, доданим до протоколу, належним, допустимим, достовірним, доказом.

Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Задля забезпечення безсторонності суду під час проваджень у справах про адміністративні правопорушення, суд не вправі ініціювати питання щодо збирання додаткових доказів.

Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Встановивши вказане, врахувавши позицію Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про закриття адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною нормою,

На підставі викладеного та керуючись частиною першої статті 130, статтями 245, 247, 251, 268, 283-285, 294 303 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.Г. Нагорна