Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №733/302/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/172/26

Єдиний унікальний №733/302/26

Постанова

Іменем України

27 березня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Карапиш Т.В., за участю секретаря Чигрин Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 156 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії від 20 лютого 2026 року серії ВАД № 941130, 20 лютого 2026 року близько 14 години 40 хвилин ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 здійснив продаж з рук тютюнових виробів – двох пакетів тютюну вартістю 80 грн., чим порушив п. 7 ч. 2 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-4х від 18.06.2024 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 9,10).

Положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, відповідно до яких визначено випадки обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містять ст. 156 КУпАП, а тому у даному випадку участь ОСОБА_1 при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, що складений відносно нього за ч.3 ст. 156 КУпАП, не є обов`язковою.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, в зв`язку з недоведеністю вини у вчиненні даного адмінправопорушення, виходячи з наступного.

Диспозиція ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачає адмінвідповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров`я населення.

Суб`єкт адміністративного проступку – працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни – суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях; будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку (за ч. 3 цієї статті).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні, зокрема, торгівлі тютюновими виробами з рук і, як наслідок, процесу обміну предметом торгівлі та грошима, тобто торгівлі тютюновими виробами суб`єктами, які відповідно до вимог чинного законодавства України не мають права на здійснення такої торгівлі у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю у діях правопорушника вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надано протокол про адміністративне правопорушення від 20 лютого 2026 року серії ВАД № 941130 (а.с. 2); письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с. 3) та ОСОБА_1 (а.с. 4); акт вилучення від 20.02.2026 року – тютюнових виробів загальною кількістю 17 фасованих пакетиків (а.с. 5).

Як встановлено в судовому засіданні, 20 лютого 2026 року близько 14 години 40 хвилин ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 здійснив продаж з рук двох фасованих пакетів не відомої речовини, на вигляд схожої на тютюн, що підтверджується показаннями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В матеріалах справи відсутні відомості щодо визначення об`єкту правопорушення з урахуванням диспозиції ч. 3 ст. 156 КУпАП, які не підтверджуються доказами, що вилучені 17 фасованих пакетиків невідомої речовини відносяться до тютюнових виробів, зокрема, відсутній в матеріалах справи висновок спеціаліста щодо належності вилученого об`єкта правопорушення (не відомої речовини) до тютюнових виробів та його походження. В зв`язку з ненаданням належних доказів, суд не може встановити наявність складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП за невизначеністю об`єкта даного правопорушення.

При ухваленні судового рішення суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовується як джерело права.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутності події та складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, оскільки у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП закрито, то судовий збір у провадженні по справі слід віднести на рахунок держави.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей – реалізують.

Отже, враховуючи те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941130 від 20.02.2026 року у ОСОБА_1 було вилучено речовину невідомого походження загальною кількістю 17 (сімнадцять) фасованих пакетиків, а згідно з вимогами ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, та враховуючи відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вилучену згідно Акту вилучення від 20.02.2026 року речовину невідомого походження загальною кількістю 17 (сімнадцять) фасованих пакетиків після набрання постановою законної сили слід повернути ОСОБА_1 .

На основі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 3 ст. 156, 247, 283, 284, КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Після набрання постановою законної сили, вилучені у ОСОБА_1 речовину невідомого походження загальною кількістю 17 (сімнадцять) фасованих пакетиків згідно Акту вилучення від 20.02.2026 року, які передані на зберігання до кімнати речових доказів ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВ ГУНП Чернігівській області – повернути ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області на протязі 10 днів з дня винесення.

Суддя Т. В. Карапиш