Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №592/7301/22 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/7301/22

Провадження №2/592/28/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Шияновської Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, про усунення перешкод у зустрічах, спілкуванні та прийняття участі у вихованні неповнолітньої дитини,

у с т а н о в и в :

17.10.2022 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Нежевело В.В., звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у зустрічах, спілкуванні та прийняття участі у вихованні неповнолітньої дитини.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилась проживати разом з матір`ю.

Відповідачка умисно та послідовно створює перешкоди батьку у спілкуванні з дитиною, перешкоджає у зустрічах та прийнятті участі у вихованні, перевозить дитину в межах території Сумської області без погодження з батьком, не повідомляє місце знаходження та перебування дитини, створює ситуацію щодо навмисного віддалення дитини від батька та бабусі. Позивач придбав дитині мобільний телефон, проте за забороною матері донька не відповідає на дзвінки батька та баби.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.01.2021, зміненим постановою Сумського апеляційного суду від 16.03.2021, визначено порядок участі батька у вихованні доньки. Водночас відсутність рішення зобов`язального характеру щодо дотримання визначеного судом способу та графіку зустрічей, відсутність виконавчого листа зобов`язального характеру, призводить до неможливості виконання рішення суду ОСОБА_3 . Втручання органу опіку та піклування є безрезультатними, поліція також не може притягнути відповідачку до відповідальності. Протягом 6 місяців до звернення до суду позивачі не можуть побачити дитину та спілкуватися з нею з вини відповідачки.

Позивач сплачує аліменти на утримання доньки, забезпечений житлом, та має гарантоване законом право на участь у вихованні та безперешкодне спілкування з дитиною, як і баба право на спілкування з онукою та участь у її вихованні.

Зустрічі та спілкування з дитиною у присутності матері є неприйнятними для позивачів та одночасно шкідливими для емоційного стану дитини, зважаючи на наявні складні конфліктні стосунки між батьками.

За таких обставин, представник позивачів просить суд винести рішення, яким усунути перешкоди у спілкуванні з неповнолітньою (малолітньою) дитиною шляхом визначення участі батька ОСОБА_1 та баби ОСОБА_2 у систематичних зустрічах, спілкуванні та вихованні неповнолітньої (малолітньої) дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням та пріоритетним захистом прав і інтересів дитини, з періодичністю, визначеною судом, у спосіб, режим та графік участі зі сприятливим режимом для дитини:

- періодичні побачення два рази на місяць першої та третьої середи кожного місяця з 17:00 до 20:00 години з правом відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, культурно-масових та розважальних заходів під час побачень, з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі, супроводження та присутності матері ОСОБА_3 з поверненням неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до матері після закінчення режиму зустрічі за визначеним графіком;

- періодичні побачення два рази на місяць другої та четвертої п`ятниці після шкільних занять з правом перебування неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ночівлею у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини, без участі, супроводження та присутності матері ОСОБА_3 з поверненням неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до матері після закінчення режиму зустрічі за визначеним графіком о 20:00 годині у неділю, або ж приведенням дитини зранку понеділка до навчального закладу чи до матері дитини за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та з урахуванням стану здоров`я і бажання дитини;

- у літній період з 15 по 30 червня, з 15 по 31 липня, з 15 по 31 серпня щороку з проживанням неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у батька та баби у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з правом переміщення дитини з батьком та бабою разом або з кожним окремо по території України з метою спільного відпочинку та оздоровлення з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини без участі, супроводження та присутності матері ОСОБА_3 ;

- під час осінніх, зимових та весняних канікул другу половину тривалості канікул щороку з правом перебування дитини з ночівлею у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини без участі, супроводження та присутності матері ОСОБА_3 з поверненням неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після закінчення зустрічі за визначеним графіком о 20:00 годині у останній день канікул, або ж приведенням дитини зранку першого навчального дня до навчального закладу чи до матері дитини за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та з урахуванням стану здоров`я і бажання дитини;

- надати дозвіл на необмежене вільне спілкування батька ОСОБА_1 та баби ОСОБА_2 з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто засобами технічного комунікаційного зв`язку за допомогою телефонного, поштового, електронного (комп`ютерної, телефонної мережі тощо), чи інших засобів зв`язку на вибір дитини, в тому числі он-лайн, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та бабою з дитиною;

- за домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_3 у разі зміни обставин (хвороба, зміна розпорядку життя дитини та інша об`єктивна і непереборна причина та/або обставина) визначений та встановлений порядок може бути змінений у кожному конкретному випадку за обов`язкової умови, щоб загальний встановлений час спілкування батька ОСОБА_1 та баби ОСОБА_2 з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не був зменшений або скорочений;

зобов`язати ОСОБА_3 дотримуватися визначеного судом способу, режиму і графіку прийняття участі батька ОСОБА_1 та баби ОСОБА_2 у зустрічах, спілкуванні та вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі та в порядку визначеного та затвердженого судом режиму зустрічей, спілкуванні, прийняття участі у вихованні неповнолітньої дитини; не перешкоджати у спілкуванні батькові і бабі з дитиною засобами технічного комунікаційного зв`язку за допомогою телефонного, поштового, електронного (комп`ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів зв`язку на вибір дитини, в тому числі он-лайн, що не передбачають безпосереднього спілкування між батьком та бабою з дитиною; у разі зміни місця проживання та адреси перебування неповнолітньої дитини більш ніж на 5 днів поспіль повідомляти про це батька та бабу будь-яким зручним та доступним та достовірним способом.

Ухвалою суду від 20.10.2022 відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначене підготовче засідання.

У наданому відзиві на позов відповідачка ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю. Бабуся, яка наразі перебуває за межами країни, не телефонує, до доньки не приїздить, питання щодо зустрічі з онукою нею ніколи не піднімалося. Жодних перешкод у спілкуванні з дитиною нею не чиниться, доньку лякає поведінка позивача ОСОБА_1 , який намагався вивезти її автомобілем у серпні 2022 року. З початку повномасштабного вторгнення по травень 2022 року останній виїхав з міста та станом дитини не цікавився, не допоміг у вивезенні дитини з міста, з травня по серпень 2022 кожної суботи навідував доньку в с. Білани, а з серпня 2022 навідує доньку в компанії працівників поліції. Стороною позивача не надано доказів на підтвердження зміни обставин та зміни визначеного постановою Сумського апеляційного суду від 16.03.2021 у справі №592/3352/20 графіку зустрічей з донькою.

Ухвалами суду від 06.01.2023, 25.04.2023, 23.05.2023 витребувано докази.

Ухвалою суду від 02.11.2023 підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд справи по суті на 14:00 21.11.2023.

Судовий розгляд неодноразово відкладався: за клопотанням представника позивачів 22.01.2024, 02.04.2024, 09.05.2024, 29.10.2024, 10.02.2025, 18.03.2025, 26.03.2025, 04.11.2025, 17.12.2025; за клопотанням представника відповідачки 26.02.2024, 02.07.2025, 19.02.2026; у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги 05.08.2024, 26.09.2024; у зв`язку з перебуванням головуючого суді у відпустці 30.01.2026.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позовної заяви підтримав, просив задовольнити.

Допитаний як свідок ОСОБА_1 в судовому засідання пояснив щодо конфліктної ситуації, яка мала місце у серпні 2022 року, що напередодні початку відпустки обговорював з відповідачкою те, що має намір провести час разом з донькою у відповідності до рішення суду. Планував жити з нею за адресою: АДРЕСА_1 ; відвідувати друзів, хрещених, ходити в парк та на пляж. Від доньки згоду на це отримав. Відповідачка заперечувала, посилаючись на безпекову ситуацію у місті. В день, коли мав забрати доньку, відповідачка попросилася їхати з ними на прогулянку. Поїхали всі разом в магазин у селі поруч, поїли з дитиною морозива. Донька любить техніку, часто проситься за кермо. Цього разу вона також сіла до нього за кермо, він зачинив двері і сказав відповідачці: «Пам`ятаєш, я тобі казав і попереджав, що маю намір провести час відпустки з ОСОБА_5 ; зараз ми поїдемо; у мене відпустка починається». Після чого розпочав рух, відповідачка бігла за машиною і стукала по ній. І ця реакція відповідачки викликала у дитина страх і вона почала плакати. Він від`їхав 100 метрів і зупинився через плач дитини. Відповідачка сіла у машину і він відвіз їх в с. Білани, попрощався з дитиною і поїхав додому. Ввечері донька ще нормально розмовляла з ним телефоном. А вже наступного дня зв`язок обірвався. Наступної суботи, коли він приїхав навідувати доньку, вийшла матір відповідачки, з якою відбувся конфлікт, остання кричала, ображала, звинувачувала його не зрозуміло в чому, відмовилась надати йому інформацію про місце перебування його доньки. Йому довелося викликати працівників поліції та звертатися до Річківської сільради. Відповідачка має психологічний вплив на дитину, налаштовує її проти нього. Коли донька щось хотіла, то просила, щоб він питав дозволу на це у відповідачки.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Пояснила, що в період з травня по серпень 2022 року, коли донька перебувала в с. Білани, для їх спілкування з батьком були створені всі необхідні умови, будь-яких обмежень в часі не було. Донька не має бажання спілкуватися з батьком, тому вимкнула телефон. Протягом вказаного періоду наявні 133 – прийнятих викликів, набраних – 29 та пропущених – 511 від нього. Жодних перешкод у спілкуванні вона не чинить, дитина не бажає зустрічатися з батьком. Оскільки поведінка останнього її лякає, він постійно приходить до школи, дитина плаче, викидає його подарунки, або ж навідує її вдома в супроводі працівників поліції або служби у справах дітей. Мав місце випадок, коли вони втрьох поїхали в сусіднє село поїсти морозива, після чого позивач закинув доньку в машину і поїхав. Дитина почала кричати на всю вулицю, вона наздоганяла машину. Саме після цього випадку дитина стала категорично відмовлятися зустрічатися з батьком. Не заперечує того, що батько вчиняє спроби побачитися з донькою, проте цього не хоче сама дитина. Після розірвання шлюбу графіки, встановлені службою у справах дітей і попереднім рішенням суду, нею дотримувались. З початком повномасштабного вторгнення, коли позивач виїхав на захід країни, а вони в село, донька дуже зраділа, що їй більше не прийдеться жити за графіками побачень. Будь-яких конфліктних ситуації з позивачкою ОСОБА_2 у них ніколи не було, вона може зателефонувати в будь-який момент. Без присутності батька в житті дитина почувається набагато спокійніше.

В судове засідання 19.03.2026 учасники не з`явилися; представник позивача надіслала заяву про проведення розгляду без її участі та участі позивачів, заявлені позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі; представник відповідача також надав суду заяву про проведення судового засідання без його участі та участі відповідачки, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд встановив такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с. 20).

Позивачка ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , відповідно бабою ОСОБА_4

22.07.2016 рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_6 розірвано; відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_7 (т.1 а.с. 21-22).

16.06.2016 рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 усіх його доходів (т.1 а.с.23).

Відповідачка проживає разом з донькою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.02.2017 №72 визначений спосіб участі ОСОБА_1 у виховані доньки ОСОБА_4 у формі систематичних побачень з дитиною, а саме: щовівторка та щочетверга місяці з 17:00 до 19:30 (у зимовий період з 17:00 до 18:30), І та ІІІ субота місця з 10:00 до 18:00, ІІ, ІV неділя місяця з 10:00 до 18:00, у святкові дні за попередньою домовленістю між батьками дитини з урахуванням стану здоров`я дитини та інших обставин, що мають істотне значення (т.1 а.с. 24).

14.01.2021 рішення Ковпаківського районного суду м. Суми встановити ОСОБА_1 порядок його участі у вихованні малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у формі систематичних побачень з донькою: 1) кожного вівторка та четверга, щомісяця, з 16:00 до 19:00; 2) першої і третьої суботи місяця з 10:00 до 18:00, та першої і третьої неділі місяця з 10:00 до 18:00 годин; у період святкових днів, канікул дитини та у період відпусток батьків, дитина проводить час з одним із батьків, за попередньою домовленістю між батьками, з урахуванням бажання та стану здоров`я дитини та інших обставин, що мають істотне значення (т.1 а.с. 25-26).

Постановою Сумського апеляційного суду від 16.03.2021 вказане рішення суду змінено в частині вирішення вимог про визначення порядку участі у вихованні дитини у період канікул, святкових днів, відпусток; зокрема, встановлений наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_5 : половина терміну шкільних канікул дитини, святкових днів, щорічної відпустки батька, дочка ОСОБА_5 проводить з батьком за попередньою згодою дитини, з урахуванням стану її здоров`я, з правом виїзду за межі міста Суми (т.1 а.с. 27-29).

Позивач ОСОБА_1 визнаний особою постраждалою внаслідок війни (збройної агресії) РФ проти України, згідно з актом обстеження нерухомого майна від 20.06.2022 №86 належна останньому на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_3 , повністю зруйнована 26.02.2022 через обстріл (т.1 а.с. 30-33).

Позивачці ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору міни від 07.06.2007 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 34).

В травні 2022 року позивач ОСОБА_1 придбав мобільний телефон, стартовий пакет, солодощі та фрукти для дитини (т.1 а.с. 35-36).

15.08.2022 ОСОБА_1 звернувся з письмовою вимогою до відповідачки про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та щодо виконання рішення суду про встановлення способу участі батька у вихованні доньки (т.1 а.с. 37-38).

05.09.2022 сільський голова Річківської сільської ради Сумського району Сумської області на звернення ОСОБА_1 повідомив, що 02.09.2022 було здійснено візит за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_4 не проживає за цією адресою з 01.09.2022; вони повернулися до м. Суми, так як почався навчальний рік (т.1 а.с. 39-41).

06.09.2022 ОСОБА_1 звертався до Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради з заявою щодо вжиття заходів по забезпеченню йому, як батьку малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізацію участі у вихованні та спілкуванні з донькою; про здійснення перевірки щодо стану виховання та утримання ОСОБА_3 спільної доньки (т.1 а.с. 42-45, 160-163).

Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради листом від 17.10.2022 на вказане звернення повідомила ОСОБА_1 про відсутність повноважень на вирішення порушених у зверненні питань, надано роз`яснення щодо здійснення контролю за виконанням рішення суду державними, приватними виконавцями у відповідності до положень ЗУ «Про виконавче провадження» (т.1 а.с. 65, 164).

01.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Сумського РУП ГУНП в Сумській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення по факту того, що він 01.05.2022 близько 14:00 прийшов за місцем мешкання колишньої дружини: АДРЕСА_3 , яка з невідомих причин не дала змоги побачитись з дитиною. Дана заява була зафіксована в ЖЄО за № 15487. За результатами розгляду заяви надано відповідь про відсутність у події ознак кримінального правопорушення та про припинення подальшого розгляду звернення (т.1 а.с. 46, 48-50, 116).

06.08.2022 об 11:39 ОСОБА_9 звернувся з повідомленням до служби 102 про те, що колишня дружина ОСОБА_3 всупереч рішення суду не дає бачитись з донькою ОСОБА_4 (т.1 а.с.108).

Відділенням поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП за результатами проведеної перевірки повідомлення ОСОБА_1 , зареєстрованого до ЖЄО №3198 від 06.08.2022, щодо вжиття заходів до колишньої дружини ОСОБА_3 , орган досудового розслідування дійшов висновку про відсутність у події ознак кримінального чи адміністративного правопорушення та про припинення подальшого розгляду звернення (т.1 а.с. 47, 109).

З довідки інспектора ЮП ВП Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 15.08.2022 вбачається, що за результатами розгляду повідомлення ОСОБА_1 від 06.08.2022 про невиконання ОСОБА_3 рішення суду щодо побачень з дитиною не встановлено ознак кримінального чи адміністративного правопорушення (т.1 а.с. 51, 115).

З довідки інспектора СЮП Сумського РУП ГУНП в Сумській області від 17.11.2022 вбачається, що за результатами розгляду повідомлення ОСОБА_1 від 27.11.2022 за фактом того, що ОСОБА_3 не дає бачиться з дитиною на підставі рішення суду, не встановлено ознак кримінального чи адміністративного правопорушення (т.1 а.с. 114).

17.11.2022 о 08:58 ОСОБА_1 звертався з повідомленням на службу 102 про те, що прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де колишня дружина ОСОБА_3 не дає привітати дитину з днем народження. За результатами відпрацювання працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_3 не заперечує проти привітання, на запитання поліцейських дитина повідомила, що не бажає, щоб її з днем народження вітав батько (т.1 а.с. 117).

Роздруківкою переписки з телефону ОСОБА_1 з абонентом « ОСОБА_10 » підтверджено надсилання декількох повідомлень з проханням надати можливість поспілкуватися з донькою відповідно до рішення суду (т.1 а.с. 89-91).

З довідки начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мозгового Д. від 30.12.2022 вбачається, що станом на 30.12.2022 заборгованість по сплаті ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_5 відсутня (т.1 а.с.92).

Зробленими позивачем ОСОБА_1 відеозаписами зафіксовано факт його перебування поблизу подвір`ї домоволодіння за місцем мешкання відповідачки 29.11.2022, 03.12.2022, 08.12.2022, 13.12.2022, 15.12.2022, 22.12.2022, хвіртка зачинена; 17.12.2022 та 17.11.2023 заходив на подвір`я, двері будинку зачинені (т.1 а.с. 93, 247).

З відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження вбачається, що 30.07.2022 відповідачка ОСОБА_3 очікує біля магазину доньку з ОСОБА_1 під час спільної прогулянки; останній сів за кермо, посадив дитину собі на коліна, в цей час відповідачка намагається відчинити двері автомобіля; позивач розпочинає рух автомобіля, відповідачка проїзною частиною біжить за автомобілем, який через деякий час зупиняється (т.2 а.с. 133).

Згідно з висновком управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 19.05.2023 №885/27.1-26 вирішено за можливе визначити участь ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

-періодичні побачення два рази на місяць першої та третьої середи кожного місяця з 17:00 до 20:00 з правом відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, культурно-масових та розважальних заходів під час побачень з дитиною;

-першої та третьої суботи місяця з 10:00 до 18:00 з правом відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, культурно-масових та розважальних заходів під час побачень з дитиною;

-першої та третьої неділі місяця з 10:00 до 18:00 з правом відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, культурно-масових та розважальних заходів під час побачень з дитиною;

-у святкові дні та у період відпусток батьків дитина проводить час з одним із батьків за домовленістю між батьками дитини;

-вільне спілкування батька з дитиною засобами телефонного, поштового та інтернет зв`язку;

зустрічі проводити за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, з урахуванням стану здоров`я дитини, її бажання, розкладу дня та інших обставин, що мають істотне значення (т.1 а.с.149-150).

З додатку до вказаного висновку від 13.07.2023 №1218/27.1-26 вбачається, що спеціалістом управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради було проведено бесіду з батьком дитини ОСОБА_1 та обстежено умови його проживання (т.1 а.с. 201-202).

З акту обстеження умов проживання від 20.04.2023 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , умови проживання добрі, в кімнатах чисто, прибрано, наявні всі необхідні меблі та побутова техніка; у дитини є окрема кімната, спальне місце, письмовий стіл, шафа для зберігання одягу та особистих речей, дитина має ноутбук, телефон, забезпечена сезонним одягом, взуттям, продуктами харчування в достатній кількості (т.1 а.с. 151).

З акту обстеження умов проживання від 10.07.2023 вбачається, що за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання добрі, зроблений ремонт, в кімнатах чисто, прибрано, наявні всі необхідні меблі та побутова техніка; у дитини є окреме спальне місце, місце для ігор та відпочинку, багато дитячих книжок, поробок, розвиваючих ігор (т.1 а.с. 203).

З Довідки про психологічне обстеження емоційного стану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеної практичним психологом ОСОБА_11 від 06.12.2023, вбачається, що дівчинка висловлює небажання бачитися з батьком, страх, що він розлучить з мамою, та страх залишитись наодинці з батьком; надано рекомендації (т.2 а.с. 8-9).

З Довідки про психологічне обстеження емоційного стану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеної практичним психологом ОСОБА_11 від 01.06.2024, вбачається, що дівчинка висловлює небажання бачитися з батьком, страх, що він розлучить з мамою, та страх залишитись наодинці з батьком; надано рекомендації (т.2 а.с. 76).

З повідомлення т.в.о. начальника Сумського ВП ГУНП в Сумській області на звернення ОСОБА_3 від 08.04.2020 за фактом спричинення тілесних ушкоджень колишнім чоловіком ОСОБА_1 (ЖЄО №4866 від 01.07.2017) вбачається, що відомості щодо цього в ЄРДР внесені не були, з ОСОБА_1 в телефонному режимі була проведена профілактична бесіда про недопущення конфліктів, спричинення тілесних ушкоджень та інших неправомірних дій; за фактом звернення ОСОБА_3 за меддопомогою в лікарню (ЖЄО №4884 від 01.02.2017) були внесені відомості до ЄРДР №42017201010000073 від 18.03.2017 за ч.1 ст.125 КК України, в подальшому 29.04.2017 провадження було закрито на підставі ч.1 ст.284 КПК України (т.2 а.с. 17).

В судовому засіданні малолітня дитина ОСОБА_4 пояснила, що проживає разом в з мамою, навчається в 5 класі 33 ліцею. Батько з ними не живе, зараз з ним не зустрічається, телефоном не спілкується. Мама та бабуся не забороняють з ним спілкуватися. Вона сама не має бажання цього робити. Ображена на нього через те, що на початку війни, після того, які був розбитий його будинок, він разом зі своєю матір`ю (бабою ОСОБА_12 ) виїхали з м. Суми, а до неї він не приїхав і не телефонував. Крім того, мав місце випадок, коли влітку вона була у бабусі Віти, батько пропонував поїхати з ним кудись у відпустку, вона відмовилась, бо хотіла бути в селі. Поїхали в кафе втрьох з мамою, поїли морозива, сіли в машину, мама не встигла сісти, він поїхав, вона розплакалась, бо дуже злякалась. І після цього випадку більше спілкуватися з батьком не хоче. Батько намагався виправити ситуацію, дарував подарунки, переважно одяг не дуже гарної якості і меншого розміру. Мама неодноразово казала, що батько хоче з нею зустрітися, і мама не проти цього. Мама передавала подарунки від батька, але їй вони не потрібні. Не хоче від нього нічого приймати, викидає все в смітник. Позитивні спогади про батька у неї є, разом з ним подорожували, були на морі. Їй подобалось проводити разом з ним час, навіть без присутності мами. Їй би хотілося, щоб таких приємних спогадів у неї було більше. Психолога з мамою відвідували, бо треба було для суду, наразі не ходять. Друзі про батька у неї нічого не запитують. Бабусю ОСОБА_13 пам`ятає, наразі не дуже хоче з нею бачиться та спілкуватись, не знає, де вона живе, бабуся їй не телефонує. Батько дійсно дарував їй телефон на кнопках, він їй не подобається, у неї новий телефон з сенсорним екраном. Новий номер телефону не знає ні батько, ні бабуся ОСОБА_14 . Мама не казала, що дзвонила бабуся ОСОБА_14 , трубку не передавала. Раніше коли батько забирав її до себе, переважно у квартирі бабусі ОСОБА_15 , в будні дні після школи вона робила домашнє завдання, займалася чимось цікавим з бабусею, а ввечері, коли батько повертався з роботи, він дивився телевізор, вона гралася, могли з ним ходити на дитячий майданчик, відвідували розважальні дитячі центри. Не може пригадати, хто саме просив дозволу у мами їхати на море вона чи батько. Коли була з батьком, могла казати, що не хоче повертатися до мами, бо хотіла ще догуляти або ж щось додивитися. Батько словесно ніколи не ображав і не бив. Коли раніше батько приходив у школу, їй було незручно і образливо, її всі запитували, що саме відбувається і за що він просить вибачення. На початку війни вона чула, як мама телефонувала батьку, плакала і просила їх вивезти. Під час перебування в с. Білани нічого не прилітало, там безпечно, бабуся ОСОБА_16 до сих пір там живе. Батько приїздив до неї в с. Білани, був завжди тверезий. Це був єдиний випадок, коли батько намагався її забрати, вона почала голосно плакать, думала, що її зараз заберуть, проте він зупинив машину і впустив маму. Допускає можливість короткострокових зустрічей з батьком в присутності мами в громадських місцях.

Свідок ОСОБА_17 – вчитель початкових класів Сумської початкової школи №32, в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_4 ще як вихованицю дитячого садку комплексу, була її вихователем групи продовженого дня під час навчання у першому класі. З початку 2023 року стала вчителем 2 класу у ОСОБА_5 . Приблизно в той період познайомилась з позивачем, який разом зі шкільним психологом прийшов побачитись з донькою. Психолог був залучений за ініціативою директора школи. Позивач зайшов до класної кімнати посеред уроку, позитивно налаштований, привітався з ОСОБА_18 , вручив подарунок та цукерки, казав, що любить її і хоче спілкуватися. Дитина була налякана, не плакала, нічого не казала, просто дрижала і дивилась широко відкритими переляканими очима. На пропозицію вийти до роздягальні і поспілкуватися з батьком категорично відмовилась, продовжувала сидіти за партою. ОСОБА_19 взяла, цукерки віддала дівчатам, а іграшку того ж дня знайшли у смітнику. Вдруге позивач приходив до школи восени, коли клас слідував до укриття. На подвір`ї школи він показав ОСОБА_5 собачку, запитував, як її справи. Дитина почала ховатися за спини інших учнів. Свідок взяла її за руку, дитину трусило. Пояснювала, що ніхто її нічого не примушує робити, чи то гладити собаку, чи то йти до батька. ОСОБА_5 з ним не розмовляла, на вмовляння свідка батькові цукерки поклала собі в наплічник. В укритті ОСОБА_5 продовжувало трусити. На запитання свідка дитина пояснювала, що боїться. Наразі дитина навчається в 3 класі, виключно позитивно характеризується, спокійна, не конфліктна. Втретє батько з`явився в день народження ОСОБА_5 залишити квіти та подарунок, проте дитини того дня в школі не було. ОСОБА_19 пізніше забрала мама. Позивач цікавиться відвідуванням та навчанням дитини, телефонує свідкові. Вона намагалася з`ясувати у дитини причину такої реакції на батька, проте це закрита тема і ОСОБА_5 не йде на контакт щодо розмов про батька.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що її донька ОСОБА_21 навчається разом та товаришує з ОСОБА_22 . Дівчата спілкуються ще з дитячого садочку, разом граються на майданчиках, святкують дні народження тощо. Донька розповідала, що в школу приходив батько ОСОБА_18 , приносив цукерки та подарунок, вона злякалась, плакала, не хотіла до нього виходити, а потім роздала ці подарунки дітям, а ті що не взяли – викинула у смітник. Донька розповідала про декілька візитів батька ОСОБА_5 до школи. В тому числі, коли він з`явився на останній дзвоник і ОСОБА_21 заспокоювала ОСОБА_5 . Також одного разу ОСОБА_21 принесла додому цукерки, які їй віддала ОСОБА_5 після візиту батька. Особисто свідкові ОСОБА_5 про батька ніколи нічого не розповідала, які між ними відносини не відомо. Чи чиняться позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною свідкові не відомо.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що її донька ОСОБА_24 товаришує з ОСОБА_22 з самого малечку. Практично кожної п`ятниці або ж на вихідних вони зустрічаються з відповідачкою та її донькою. Дівчатка граються та спільно проводять час. Неодноразово під час таких зустрічей приходив позивач та забирав ОСОБА_5 . Дівчинка не завжди до нього охоче йшла, оскільки мала припинити гру з подругою. Вони чекали на її повернення і далі дівчата гралися. Відповідачка ніколи не перешкоджала спілкуванню доньки з батьком, визначений графік зустрічей нею дотримувався. Зі слів доньки свідкові відомо, що ОСОБА_5 не хоче спілкуватися з батьком через випадок, що трапився в селі, після якого вона боїться, що батько забере її від мами. Про батька, ставлення до нього, свідок з ОСОБА_5 не розмовляла. Відповідачка в присутності свідка неодноразово казала доньці, що вона може спілкуватися з батьком, на що дитина відповідає, що не хоче цього робить. Одного разу під час святкування дня народження ОСОБА_5 відмовилась приміряти подаровані батьком речі. Чи ображав позивач доньку свідкові не відомо.

Свідок ОСОБА_25 - колишній чоловік позивачки і батько позивача, в судовому засіданні повідомив, що з онукою ОСОБА_5 познайомився, коли їй виповнилося 6 років. Наразі спілкуються і підтримують стосунки з відповідачкою та онукою. Гостював декілька разів у матері відповідачки в с. Білани, куди за його присутності двічі приїздив позивач зустрітися з донькою. Дитина йшла до нього завжди спокійно, хоча і не охоче. Зі слів матері відповідачки свідкові відомо, що ОСОБА_1 запропонував дівчатам покататися, відвіз їх у сусіднє село, де залишив відповідачку, а з онукою поїхав, дитина злякалася, заблокувала кермо, йому прийшлось зупинитись, забрати відповідачку і везти їх додому. Онука розповідала, що після цього випадку вона дуже довго спала; така реакція нервової системи на стресову ситуацію характерна і для свідка. На переконання свідка, саме після цього випадку дитина почала тікати від батька. ОСОБА_5 дуже самостійна і доросла не по роках дитина. На запитання свідка вона пояснювала, що боїться батька, бо не знає що саме у нього в голові. В присутності свідка відповідачка ніколи не налаштовувала дитину проти батька, негативно про нього не висловлювалась. З позивачем у свідка відсутні неприязні стосунки, з сином не спілкуються, той відмовився від нього у дванадцятирічному віці. Наразі ситуація повторюється, і йому відомі такі переживання. Безумовно батько має бути присутнім в житті дитини, проте рішення судом має бути ухвалене виключно в інтересах дитини.

Свідок ОСОБА_26 , яка є хрещеною ОСОБА_4 та перебуває в дружніх стосунках з позивачем ОСОБА_1 , в судовому засіданні повідомила, що останній не може спілкуватися зі своєю донькою через те, що відповідачка не дає дитину батькові. Свідкові відомо, що попереднім рішенням суду визначений графік зустрічей ОСОБА_1 з донькою. В серпні 2022 року вона разом з позивачем приїхали в с. Білани навідати дитину, на що матір відповідачки повідомила, що дитини немає. Зі слів позивача свідкові відомо, що забрати доньку він не може, тому по можливості навідується до неї у школу. На дні народження дівчинки її не запрошують, на дзвінки та привітання не відповідають. В червні 2022 року вони так само відвідували дитини, влаштовували пікнік, дитина була щасливою. Під час зустрічей донька добре поводилась, завжди позитивно налаштована щодо батька, посміхалась, щось розповідала. Вони разом відвідували театр, кіно, катались на санчатах. Позивач думає про дитину, завжди готовий допомогти. Між донькою та батьком ніколи не було конфліктів, він ніколи не ображав дитину. ОСОБА_5 ніколи не казала, що боїться маму, проте завжди зважала на те, як та відреагує, чи їй це сподобається. Зі слів позивача їй відомо, що він мав намір у відпустці провести час разом з донькою, планував її забрати до себе, бо згідно рішення суду має на це право, попередив відповідачку, проте дитину йому не дали. І після цього змоги спілкуватися з донькою він немає. На переконання свідка, саме відповідачка так налаштувала доньку проти батька, що вона його боїться. Свідок пояснила, що в її присутності відповідачка не перешкоджала спілкуванню або ж зустрічам дитини з батьком, просто не надали можливості побачити дитину.

Свідок ОСОБА_27 , який перебуває з позивачем в дружніх стосунках близько 20 років, в судовому засіданні повідомив, що на прохання ОСОБА_1 влітку 2022 року їздив з ним до Річківської сільської ради. По дорозі він розповідав, що спочатку все було добре, бачитися з донькою йому дозволяли, а потім все змінилося, накручують дитину так, що вона стала його бояться. В сільраді ОСОБА_1 мав розмову з працівником у справах дітей, подав заяву з приводу перешкод у зустрічах з донькою. Особисто з дитиною свідок знайомий, зустрічався з нею декілька разів вдома у позивача. В присутності свідка ОСОБА_1 ніколи дитину не ображав, голос не підвищував, агресії не допускав. Зі слів ОСОБА_1 свідкові відомо про його спроби поспілкуватися з донькою у школі, коли приїхав на останній дзвоник, а вона розплакалася і втекла, приїхав пізніше, донька все одно на контакт не пішла, залишив букет квітів на столі вчителя. ОСОБА_1 дуже болісно сприймає цю ситуацію, зайвий раз запитувати про неї свідок не бажає.

Свідок ОСОБА_28 , який перебуває в дружніх стосунках з позивачем досить тривалий час, в судовому засіданні повідомив, що останньому чинять перешкоди у спілкуванні з донькою. На початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_1 вивозив свою матір за кордон, будучи в межах західної частини країни, просив навідати доньку та переконатися, що з нею все добре. Він прийшов до будинку, йому ніхто не відчинив вхідних дверей, через вікно побачив дитину, пересвідчився, що все добре і пішов. ОСОБА_1 дуже добре ставиться до своєї доньки, скасовував навіть зустрічі з друзями заради проведення спільного часу з нею. Приділяв їй як батько максимум часу, відвідували театр, придбав велосипед. Наразі йому не надають доступу до дитини. У них була дуже гарна родина, розлучилися з невідомих причин. 6-річчя ОСОБА_5 святкували в кафе без відповідачки. Знайомий з матір`ю ОСОБА_1 , яка наразі перебуває за кордоном, не так часто спілкуються.

Свідок ОСОБА_29 – директор Сумської початкової школи №32 Сумської міської ради, в судовому засіданні повідомила, що жодних претензій до батька та матері ОСОБА_4 у неї немає, ситуацією щодо їх стосунків не володіє, проте однозначно виступає на боці дитини. З отриманої під час розмов з батьками дитини інформації їй відомо про наявну конфліктну ситуацію між ними щодо участі у вихованні дитини. Позивач протягом останніх 4 років періодично звертається до неї з приводу побачень з донькою, залишає для неї подарунки та солодощі, просить передати дитині. Після декількох візитів батька свідок викликала на розмову маму ОСОБА_5 , яка повідомила, що не заперечує проти спілкування доньки з батьком. ОСОБА_30 родина, розумна дитина, з незрозумілих причин не можуть налагодити стосунки між собою. Батько ходить до школи, щоб мати змогу побачитись з дитиною, оскільки, з його слів, матір не дозволяє зустрічатися з донькою, і ОСОБА_5 не завжди хоче його бачити. Особисто під час зустрічей ОСОБА_1 з донькою свідок присутня не була; вперше була присутня шкільний психолог, зі слів якої особливо великої радості від цієї зустрічі у дитини не було, подарунок вона взяла, проте очі були здивовані. ОСОБА_5 сама по собі дуже розумна дитина, проте дещо замкнута, більш усамітнена, зайвого не скаже. Наразі конфлікт не вирішений. Причини небажання ОСОБА_5 зустрічатися з батьком свідкові не відомі.

Спеціаліст ОСОБА_31 – старший викладач кафедри психології в Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, в судовому засіданні пояснила, що для дитини 9-10 річного віку характерні симптоми пубертатного періоду - початку підліткового віку, такі, як емоційна нестабільність внаслідок гормональної перебудови організму, різка зміна настрою, стрибки енергійних властивостей тощо. Для пубертату характерним є формування власної ідентичності, що є досить складним процесом та залежним від впливу значимих близьких людей і їх життєвих установок. Отже надзвичайно важливим є присутність в житті дитини, як батька, так і матері, для формування правильних життєвих позицій та установок. В даному випадку відбулася травматизація дитини, яку спровокували, на думку спеціаліста, дві особи, першим батько, який поспішив закрити двері автомобіля і рушив з міста, друга матір, яка дала емоцію, внаслідок чого у дитини виник страх, що її заберуть від мами. Непорозуміння та претензії між батьками мають відійти на другий план, а реалізація і гармонізація стану дитини має стати пріоритетним. При цьому, оскільки дитина проживає з мамою, то задача саме мами, як найближчої людини, сформувати у дитини думку про необхідність присутності батька в житті доньки, а не займати нейтральну позицію. Батько, в свою чергу, поступово, без тиску, має робити кроки на відновлення взаєморозуміння з дитиною, як то передати мамою листівку з добрими словами. Зважаючи на реакцію дитини на батька, в тому числі, її фізіологічні прояви у виді тремору, першочерговим є відпрацювання травми, а згодом поступове налагодження стосунків дитини з батьком за допомогою спеціаліста – модератора. Щодо наявних в матеріалах справи довідок про психологічний стан дитини спеціаліст наголосила, що не може давати оцінку чужої роботи, проте такі не містять розкритої причини, чому саме дитина боїться батька, в цілому надані рекомендації є адекватними, але обмеження спілкування з батьком наявну проблему не вирішить, до того ж довідка фіксує стан особи на час проведення обстеження і такий може змінитися вже через тиждень. Також спеціалістом надані рекомендації щодо з`ясування думки дитини у судовому засіданні за відсутності батьків з участю психолога.

Заслухавши пояснення сторін, доводи їх представників, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

У справі, яка розглядається, предметом спору є усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною, а тому суд керується положеннями Конвенції про права дитини, СК України, Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими правовими актами.

У статті 51 Конституції України, частині другій, третій статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України, яка кореспондується із частиною третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно із статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце, час і порядок їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних й світових історичних і культурних цінностей, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Водночас відновлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком перебуває у площині належного виконання обома батьками своїх обов`язків з виховання дитини.

Відповідно до частини четвертої і п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23), від 05 червня 2025 року у справі № 523/9237/22 (провадження № 61-1920св25) та багатьох інших.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням віднайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостроемоційними і мінливими стосунки між батьками, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Дослідженими у сукупності наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що між сторонами - батьками неповнолітньої ОСОБА_4 існує спір щодо участі батька у вихованні дитини, який був предметом розгляду як управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради, так і Ковпаківського районного суду м. Суми та Сумського апеляційного суду.

Визначений рішеннями судів порядок участі батька ОСОБА_9 у вихованні дитини дотримувався відповідачкою до серпня 2022 року, коли позивач намагався забрати доньку для проведення спільного часу у щорічній основній відпустці.

Доводи позивача з приводу законності його дій, оскільки у відповідності до постанови Сумського апеляційного суду від 16.03.2021 у справі №592/3352/20 він мав право на проведення спільного часу з донькою у своїй щорічній основній відпустці, не заслуговують на увагу суду, оскільки попередньої згоди дитиною надано не було. В судовому засіданні ОСОБА_5 повідомила, що їй подобалось проводити час в селі, звідки їхати з батьком вона не хотіла. До того ж, 30.07.2022 дитина їхала на чергову короткострокову зустріч з батьком, у не у відпустку, забезпечена необхідними речами для проживання протягом двох тижнів в іншому місці забезпечена не була. Тому, вочевидь, після озвученого відповідачці ОСОБА_1 : « ОСОБА_32 , я тобі казав і попереджав, що маю намір провести час відпустки з ОСОБА_5 ; зараз ми поїдемо; у мене відпустка починається», та подальшим рухом автомобілем, коли матір не змогла потрапити до салону, дитина сильно злякалася.

Саме після цієї події неповнолітня дитина сторін навідріз відмовляється зустрічатися та спілкуватися з батьком. Вказані обставини травматизації дитини, а також відповідні наслідки у вигляді подальшої реакції дитини на батька, підтверджуються показами самої ОСОБА_5 , поясненнями відповідачки, допитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_29 , довідками про психологічне обстеження емоційного стану дитини. Та не заперечуються самим позивачем, зважаючи на його позицію укласти мирову угоду в цій справі, в тому числі, з визначеними умовами обов`язкового відвідування кваліфікованого спеціаліста психолога з метою здійснення роботи щодо адаптації дитини до процесу взаємодії з батьком.

При цьому не заслуговують на увагу суду доводи представника відповідачів щодо неналежності, недопустимості та недостовірності вказаних довідок психологічного обстеження емоційного стану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 06.12.2023 та 01.06.2024. Так, надані психологом рекомендації щодо обмеження спілкування з батьком, не примушувати дитину до побачень з батьком, заборони побачень дитини з батьком наодинці, проводити побачення дитини з батьком в присутності члена родини, до якого дитина відчуває довіру, з якими категорично не погоджується сторона позивачів, не є обов`язковими для суду при прийнятті рішення по суті спору.

В той же час, вказані довідки містять відомості про психолога, який її складав, перелік використаних методів обстеження та опис результатів інтерв`ювання, дату складання та підпис, є чітким та індивідуалізованим; до довідки долучена копія диплома спеціаліста про отримання ОСОБА_11 вищою освіти за спеціальністю «Психологія» та здобуття кваліфікації психолога, копії сертифікатів. ОСОБА_11 зареєстрована як фізична особа-підприємець, види діяльності 63.99 надання інших інформаційних послуг.

Згідно з п.15 ч.1 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає медична практика. Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики, затвердженим постановою КМУ від 02.03.2016, визначено поняття медичної практики, як вид господарської діяльності у сфері охорони здоров`я, який провадиться закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.

Відповідно до п. п. 5.1 Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 15.04.2008 N 199, психолог - фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки «Психологія» (магістр, спеціаліст); лікар-психолог - фахівець, який має повну вищу освіту (магістр, спеціаліст,) за напрямом підготовки «Медицина», спеціалізацію за фахом «медична психологія».

Отже, діяльність психолога не підлягає обов`язковому ліцензуванню, якщо вона не включає медичну практику.

Довідки про психологічне обстеження емоційного стану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складені практичним психологом ОСОБА_11 , а не лікарем психологом ОСОБА_11 . Відтак твердження представника позивачів щодо недопустимості таких доказів через відсутність у ФОП ОСОБА_11 ліцензії є необґрунтованими.

Дослідженими наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що позивач ОСОБА_1 проявляв активну поведінку, спрямовану на участь у вихованні і житті доньки, неодноразово звертався до правоохоронних органів, органів опіки та піклування, адміністрації школи, приходив за місцем мешкання відповідачки та доньки тощо.

Водночас в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження факти умисного та послідовного створення відповідачкою перешкод батьку у спілкуванні з дитиною, зустрічах та прийнятті участі у вихованні, створення ситуації щодо навмисного віддалення дитини від батька та бабусі. В судовому засіданні ОСОБА_4 повідомила, що матір не забороняє їй зустрічатися та спілкуватися з батьком, не заперечує проти їх спілкування, але цього не хоче сама дитина. Жоден з допитаних свідків, як сторони позивача, так і сторони відповідача, не засвідчили те, що матір налаштовує дитину проти батька, забороняє їм бачитися та спілкуватися. Нейтральна поведінка відповідачки, за якої вона не примушує дитину до спілкування з батьком, а прислуховується до бажань дитини та намагається убезпечити її від повторних негативних переживань, які ОСОБА_5 відчуває після візитів батька до школи, після візитів з працівниками поліції додому тощо, вочевидь, не може вважатися неправомірною, оскільки матір діє в інтересах своєї дитини.

Недоведеність факту перешкоджання відповідачкою спілкуванню ОСОБА_1 з дитиною не є підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених ч. 2 ст. 159 СК України - визначенні способу участі батька у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.

Доводи сторони відповідача про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яким не порушене питання про зміну встановленого судовими рішеннями у справі №592/3352/20 порядку участі у вихованні дитини, а фактично йдеться про встановлення додаткового графіку побачень з дитиною, не заслуговують на увагу суду.

Так постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.09.2024 у справі 932/665/20 були скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні аналогічного позову за передчасності висновків судів щодо невірно обраного позивачем способу захисту своїх прав, який мав право на звернення до суду з заявою саме про зміну вже встановленого судовим рішенням способу та порядку участі у спілкуванні з дитиною.

Визначаючи спосіб участі позивача ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , судом жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із непвонолітньою дочкою, чи обставин, які б свідчили про таке спілкування батька з дочкою, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини, не встановлено.

Водночас, не можна погодитися з висновком Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 19.05.2023 №885/27.1-26 в частині рекомендованого графіку участі батька у вихованні дитини ОСОБА_4 ; оскільки він суперечить інтересам дитини.

Цілком слушними є доводи представника позивачів про те, що цей висновок не містить належного обґрунтування щодо вирішення спору між сторонами, проблематика стосунків між батьками та дитиною не розкрита.

Суд відхиляє вимоги представника відповідачів щодо неврахування при винесенні по суті рішення у справі висловленої під час судового розгляду справи думку дитини ОСОБА_4 , яка на переконання адвоката, є максимально заангажованою позицією, словами, думками та настроєм матері.

Так, дитина є суб`єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя (ст. 171 СК України).

Згідно із ст.6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню спірного питання. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

При цьому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч. 3 ст. 171 СК України).

За встановлених обставин справи небажання дитини ОСОБА_4 спілкуватися з батьком зумовлене ситуацією, яка склалася між сторонами 30.07.2022, коли без надання попередньої згоди донькою позивач ОСОБА_1 намагався забрати її від матері для проведення спільного часу у щорічній основній відпустці.

Проте небажання ОСОБА_4 спілкуватися з батьком і відсутність прихильності до нього не можуть бути покладені в основу судового рішення, зважаючи на те, що попереднє спілкування (до 30.07.2022) не мало негативного впливу на нормальний розвиток дитини, і сама дитина під час судового розгляду не виключала можливості короткострокових зустрічей з батьком в присутності мами в громадських місцях, пригадувала позитивні моменти спільного відпочинку з батьком та висловлювала бажання мати таких приємних спогадів більше.

Ураховуючи інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, суд не приймає до уваги запропонований позивачем графік побачень з дитиною, у тому числі, з ночівлею у батька, проведенням з ним половини канікул, вихідних та святкових днів, зважаючи на категоричну позицію ОСОБА_4 проти цього, а також необхідність налагодження довірливих відносин батька з дитиною.

У зв`язку з неможливістю батьків самостійно дійти згоди у вихованні дочки, за встановлених обставин справи суд дійшов висновку про доцільність визначити участь батька у вихованні дитини у формі систематичних побачень та спілкування з дитиною один раз на тиждень: з 17:00 по 20:00 кожної першої та третьої середи місяця, з 11:00 по 20:00 кожної другої та четвертої суботи місяця.

Саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини відповідає розумному балансу праву батька на участь у вихованні доньки та якнайкращим інтересам неповнолітньої ОСОБА_4 , оскільки для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності дочки до батька.

Суд вважає можливим проведення зустрічей батька з донькою без присутності матері, що сприятиме налагодженню стосунків між позивачем і донькою, зважаючи на відсутність будь-якої комунікації між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . При цьому відповідачка не позбавлена можливості підготувати дитину як самостійно, так і за участі відповідних фахівців, щодо доцільності та необхідності спілкування з батьком.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо спільного відпочинку на період канікул доньки і перебування позивача у відпустці, а також перенесення зустрічей у разі хвороби дитини стосуються договірного врегулювання виконання батьківських обов`язків та потребують досягнення згоди між сторонами після відновлення стосунків та емоційного контакту дитини з батьком, а тому задоволенню не підлягають.

Не підлягає також задоволенню вимога ОСОБА_1 щодо необмеженого спілкування з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4 особисто засобами технічного комунікаційного зв`язку за допомогою телефонного, поштового, електронного (комп`ютерної, телефонної мережі тощо), чи інших засобів зв`язку на вибір дитини, в тому числі он-лайн, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та бабою з дитиною. Так, під час судового розгляду не встановлено фактів того, що відповідачка забороняла доньці відповідати на дзвінки батька. ОСОБА_4 пояснювала, що придбаним батьком мобільним телефоном вона не користується, бо наразі має новий мобільний телефон сучасної моделі та інший номер, який, за бажанням, дитина повідомить батьку для спілкування. В іншому випадку примушення дитини до необмеженого спілкування з батьком є неможливим та суперечить інтересам дитини.

Вимога зобов`язати відповідачку дотримуватися визначеного судом способу, режиму і графіку прийняття участі батька та баби у зустрічах, вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, як неефективний спосіб захисту порушених прав, оскільки ст. 159 СК України не передбачає покладення відповідного обов`язку на сторону, з якою проживає дитина, а порушені права позивача на спілкування із донькою відновлюються шляхом визначення способу участі у вихованні дитини. До того ж виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами ст.64-1 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Не підлягає також задоволенню позовна вимога щодо зобов`язання повідомляти батька та бабу про місце проживання та перебування дитини у разі зміни такого більше ніж на 5 днів поспіль, оскільки позивачеві достеменно відоме постійне місце проживання та місце навчання дитини, а твердження його представника з приводу того, що відповідачка перевозить дитину в межах території Сумської області без погодження з батьком, не повідомляє місце знаходження та перебування дитини, є голослівними та неправдивими, оскільки за повідомленням як самого позивача, так і допитаних за його клопотанням свідків, останній влітку 2022 року систематично навідував доньку в с. Білани, куди дитину евакуювала матір після початку повномасштабного вторгнення, на відміну від батька, який жодних заходів щодо забезпечення безпеки дитини не вжив.

Щодо способу участі баби ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні онуки, то відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Належних та допустимих доказів того, що відповідачка фактично перешкоджає спілкуванню доньки з бабою, яка ще на початку 2022 році виїхала за кордон, суду надано не було. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачка ОСОБА_2 телефонує відповідачці чи онуці, а ті не відповідають на її дзвінки.

Водночас, згідно з правовою позицією Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 25.03.2024 у справі №742/1716/23, відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок недоведеності перешкод чи з інших підстав), не є підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених ч.2 ст.159, ч.1 ст.263 СК України - визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.

Зважаючи на право брати участь у вихованні та бажання позивачки ОСОБА_2 спілкуватися з онукою, суд вважає необхідним визначити спосіб участі баби дитини у спілкуванні та вихованні з неповнолітньою ОСОБА_22 у виді спілкування засобами технічного комунікаційного зв`язку за допомогою телефонного, поштового, електронного (комп`ютерної, телефонної мережі тощо), чи інших засобів зв`язку на вибір дитини, в тому числі он-лайн, з 11:00 по 12:00 кожної другої та четвертої суботи місяця.

Підстави для задоволення вимоги щодо зобов`язання відповідачки не перешкоджати позивачам брати участь у вихованні доньки та у вільному спілкуванні з нею відсутні, оскільки належних і допустимих доказів того, що відповідачка фактично перешкоджає цьому стороною позивача не надано.

На переконання суду, в рамках цієї справи головним є визначити спосіб спілкування батька з дитиною для того, що між ними почали будуватися довірливі стосунки. Навіть мінімальний час проведений разом із дитиною буде позитивно впливати на стосунки батька та дитини, а згодом позитивне спілкування може перерости у самостійне бажання ОСОБА_5 спілкуватись з батьком за графіком або без нього.

Тому позиція батька щодо побачень з дитиною лише на його умовах не призведе до покращення стосунків між батьком та донькою, а повне задоволення вимог ОСОБА_1 не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, враховуючи підлітковий вік дочки, яка сама вже може організовувати свій час, розподіляючи його на навчання та дозвілля.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позов задоволено частково, однак вимогу пропорційності розподілу судових витрат точно визначити неможливо у зв`язку з тим, що позов немайнового характеру, тому судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

У зв`язку із зазначеним, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню половина розміру судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, що становить 496 грн 20 коп. (992,40 грн / 2) (а.с. 1).

Питання розподілу понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу буде вирішене в порядку ст. 270 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 76-82, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у формі побачень з дитиною один раз на тиждень: з 17:00 по 20:00 кожної першої та третьої середи місяця; з 11:00 по 20:00 кожної другої та четвертої суботи місяця.

Визначити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні неповнолітньої онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у формі спілкування засобами технічного комунікаційного зв`язку за допомогою телефонного, поштового, електронного (комп`ютерної, телефонної мережі тощо), чи інших засобів зв`язку на вибір дитини, в тому числі он-лайн, з 11:00 по 12:00 кожної другої та четвертої суботи місяця.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 496 грн 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивачка: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Управління Служба у справах дітей Сумської міської ради, місцезнаходження: 40034, м. Суми, вул. Харківська, 35, код ЄДРПОУ 34743343.

Повне судове рішення складено 27.03.2026.

Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА