Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №583/6542/24 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 583/6542/24

Провадження № 2/591/344/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів в якості відшкодування витрат за навчання –

встановив:

Позивач КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в якості відшкодування витрат за навчання і свої вимоги тим, що 02.08.2016 року ОСОБА_1 як особа, що навчається, підписала Договір «Про надання освітньої послуги з підготовки фахівця з вищою освітою» №7241 від 02.08.2016 року, укладений між Сумським державним університетом та Великописарівською центральною районною лікарнею (назва після реорганізації - Комунальне некомерційне підприємство «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради). Предмет договору - СумДУ бере на себе зобов`язання за рахунок коштів позивача здійснити навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації відповідача за денною формою навчання, освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, напрямком підготовки медицина, фаховим спрямуванням лікувальна справа в термін з 01.09.2016 року по 30.06.2022 року. Також між позивачем та відповідачем укладено договір про оплату за навчання в Сумському державному університеті та за проходження інтернатури. Згідно з умовами укладеного договору відповідач зобов`язалася після закінчення навчання та проходження інтернатури відпрацювати в медичних закладах Великописарівського району по спеціальності лікувальна справа впродовж 5 років, а у разі відмови від подальшого навчання, проходження інтернатури або відрахування із Сумського державного університету та інтернатури, а також відмови від відпрацювання протягом 5 років після проходження інтернатури відшкодувати відповідно Великописарівській ЦРЛ вартість навчання в установленому порядку. Згідно наказу ректора Сумського державного університету № 0433-III від 23 червня 2022 року відповідачці присуджено освітні ступені за освітньо-професійними (освітньо-науковими) програми, присвоєно освітні кваліфікації (професійні кваліфікації), видано документи про вищу освіту особам згідно з додатком та відраховано з числа здобувачів Сумського державного університету 23.06.2022 року у зв`язку із завершенням навчання за освітньо-професійними (освітньо-науковими) програмами. Зокрема, відповідачці присуджено освітній ступінь – спеціаліст за спеціальністю: 7.222 Медицина, освітня програма/ професійна кваліфікація: 222 00 06 медицина. Лікар.

Згідно наказу ректора Сумського державного університету №0159-V від 27 червня 2024 року відповідачці присвоєно звання лікаря-спеціаліста та видано сертифікат особам згідно з додатком та відраховано з числа лікарів-інтернів навчального закладу з 27.06.2024 року у зв`язку із завершенням навчання.

Однак після завершення навчання відповідач не повідомила про проходження або про відмову від проходження інтернатури, не прибула до КНП «Великописарівська лікарня» Великолписарівської селищної ради з метою відпрацювання в КНП «Великописарівська лікарня» за спеціальністю медицина впродовж 5 років на виконання умов договору. Згідно з витягом з кошторису, наказом ректора СумДУ №0085-І від 20.02.2017 року та реєстру платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Сумського державного університету від 11.12.2024 року розрахунок суми за навчання відповідача у закладі вищої освіти становить 181203,00 грн., які позивач просить стягнути на його користь з відповідача .

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду сумської області від 08.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

Відповідачка ОСОБА_2 20.01.2025 року подала заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та про поновлення пропущеного строку для її подання. На переконання відповідачки дана справа не є малозначною у контексті ціни позову згідно з п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, а тому повинна бути розглянута за даних обставин у порядку загального позовного провадження. На переконання поважності причин пропуску строку для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідачка зазначала, що пропущений нею строк для подачі заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження є незначним, враховуючи ті обставини, що вона не володіє достатніми знаннями в області правознавства, вона вважала, що зможе подати всі необхідні документи в строк для подання відзиву на позов, а також відповідачка зазначала, що вона дуже погано себе почувала у зв`язку із вагітністю, а також обмежень в часі, оскільки відповідачка виконувала трудові обов`язки в ТОВ «Перший медичний центр «Мій Лікар» лікарем терапевтом.

Також, 20.01.2025 року відповідачкою подано відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що повністю незгодна із доводами позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, мотивуючи тим, що на момент підписання договорів вона була неповнолітньою, а тому не в повному обсязі усвідомлювала свої дії, оскільки не мала повного уявлення про будь-які можливі наслідки у разі укладення угоди. Згідно реєстру платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Сумського державного університету від 11.12.2024 року загальна вартість навчання склала 147243,00 грн.. На думку відповідачки, підставою для укладення трудового договору між випускником і замовником є направлення на роботу, однак за її словами, вона не отримала ані направлення на роботу, ані будь-якого іншого листа з яким би вона мала прибути до свого роботодавця. Відповідачка наголосила, що ніколи не відмовлялася і не відмовляється від своїх зобов`язань і відпрацювання у КНП «Великописарівська лікарня», але нажаль позивач не виконав покладених на нього зобов`язань і не приклав зусиль для забезпечення останньої робочим місцем і гарантіями, які їй належать за законом.

23.01.2025 року відповідачкою ОСОБА_2 було подано клопотання про передачу справи за підсудністю до іншого суду, в якому остання повідомляла, що згідно витягу № 2025/000623333 з реєстру територіальної громади від 16.01.2025 року вона зареєстрована і постійно проживає з 27.12.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідачка просила направити за підсудністю цивільну справу №583/6542/24 (2/583/323/25) за позовом КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів в якості відшкодування витрат за навчання передати за підсудністю на розгляд на розгляд до Зарічного районного суду міста Суми.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.01.2025 року задоволено клопотання відповідачки про передачу справи за підсудністю до іншого суду. Цивільну справу за позовом КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради, представник позивача Якименко Ольга Ігорівна до ОСОБА_2 про стягнення коштів в якості відшкодування витрат за навчання передати за підсудністю на розгляд до Зарічного районного суду міста Суми.

26.02.2025 року ухвалою судді Зарічного районного суду міста Суми Клименко А.Я. прийнято справу до свого провадження за позовом КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів в якості відшкодування витрат за навчання і призначено до підготовчого судового засідання на 06 травня 2025 року.

06.05.2025 року представницею позивача, адвокатом Якименко Ольгою Ігорівною, подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження через відрядження в м. Київ по 09.05.2025 року і підготовче судове засідання було відкладено на 07.07.2025 року.

07.07.2025 року закрито підготовче судове засідання і призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2025 року. Розгляд справи відкладався з різних причин.

Представник позивача КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради – адвокат Якименко О.І. в судовому засіданні в режимі (ВКЗ) позов підтримала повністю, просить суд його задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому зсіданні в режимі (ВКЗ) проти позову заперечувала, просить суд в позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 02.08.2016 року між Сумським державним університетом (Виконавцем), ректор – ОСОБА_3 та Великописарівською ЦРЛ (Замовником), головний лікар Побідинський Р.І. укладено договір «Про надання освітньої послуги з підготовки фахівця з вищою освітою» № 7241.

Згідно п. 1 договору предмет договору: Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів Замовника здійснити навчання, підготовку, перепідготовку підвищення кваліфікації ОСОБА_4 , форма навчання денна, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, за напрямком підготовки медицина, фаховим спрямуванням лікувальна справа, в термін з 01.09.2016 року по 30.06.2022 року.

Відповідно до п. п. 2.1 п. 2 договору обов`язки виконавця надати Замовнику освітню послугу на рівні державних стандартів освіти.

Згідно п. п. 3.1 п. 3 договору обов`язки замовника - своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені цим договором.

Підпунктом 5.6. пункту 5 договору встановлена загальна вартість освітньої послуги становить 132 200 гривень, у томі у числі за період навчання: навчальний рік 2016/2017 - 17200 грн.; 2017/2018 - 18400 грн.; 2018/2019 - 20700 грн.; 2019/2020 - 23000 грн.; 2020/2021 - 25300 грн.; 2021/2022 - 27600 грн..

Відповідно до п. 7 Додаткові умови: після закінчення навчання та проходження інтернатури студент зобов`язується, відпрацювати в медичних закладах Великописарівського району за спеціальністю лікувальна справа 5 років. Студент проводить відшкодування коштів замовнику за період навчання та проходження інтернатури, а також не відпрацюванні 5 років після інтернатури.

Згідно договору про оплату за навчання в Сумському державному університеті та за проходження інтернатури укладеного між ОСОБА_1 (Виконавець) та Великописарівською центральною районною лікарнею, в особі головного лікаря Побідинського Р.І. (Замовник), предмет договору: виконавець бере на себе зобов`язання по успішному навчанню в СумДУ на медичному факультеті на денній формі навчання та проходження інтернатури за спеціальністю «Лікувальна справа». Виконавець зобов`язується після закінчення навчання та проходження інтернатури відпрацювати в медичних закладах В-Писарівського району по спеціальності лікувальна справа протягом 5 років. Виконавець проводить відшкодування коштів замовнику за період навчання та проходження інтернатури в СумДУ при відмові від подальшого навчання, проходження інтернатури або виключенні його із навчання із СумДУ та проходження інтернатури, а також не відпрацьовані на протязі 3 років після проходження інтернатури. Плата за навчання та проходження інтернатури вноситься після проходження успішного закриття відповідного семестру.

Відповідно до наказу ректора Сумського державного університету № 0433-III від 23 червня 2022 року відповідачці присуджено освітні ступені за освітньо-професійними (освітньо-науковими) програми, присвоєно освітні кваліфікації (професійні кваліфікації), видано документи про вищу освіту особам згідно з додатком та відраховано з числа здобувачів Сумського державного університету 23.06.2022 року у зв`язку із завершенням навчання за освітньо-професійними (освітньо- науковими) програмами. Зокрема, відповідачці присуджено освітній ступінь – спеціаліст за спеціальністю: 7.222 Медицина, освітня програма/ професійна кваліфікація: 222 00 06 медицина. Лікар.

Відповідно до наказу ректора Сумського державного університету № 0159-V від 27 червня 2024 року відповідачці присвоєно звання лікаря-спеціаліста та видано сертифікат особам згідно з додатком та відраховано з числа лікарів-інтернів навчального закладу з 27.06.2024 року у зв`язку із завершенням навчання.

Згідно із витягом з кошторису та Реєстру платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Сумського державного університету від 11.12.2024 року розрахунку суми, яка наводиться в реєстрі платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, які за замовленням КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради витрачені з місцевого бюджету Великописарівської селищної ради територіальної громади на навчання відповідачу ОСОБА_1 у закладі вищої освіти складає 181203,00 грн..

На адвокатський запит № 98 від 05.12.2024 року у відповіді Сумського державного університету № 05.03/01-05/4479 від 13.12.2024 року зазначається, що відомостей та документів щодо гарантування працевлаштування та ОСОБА_1 після закінчення інтернатури в Сумському державному університеті не має. До відповіді на адвокатський запит додаються: копії витягу з кошторису вартості підготовки студентів денної форми навчання СумДУ за ступенем «Бакалавр» та ОКР «Спеціаліст» (на базі ПЗСО) з 2016-2017 навчального року; наказу від 20.02.2017 року № 0085-І з додатком; витягу з наказу від 23.06.2022 року №0433-ІІІ про присудження освітніх ступенів за освітньо-професійними (освітньо-науковими) програми, присвоєння освітніх кваліфікацій (професійних кваліфікацій), видання документів про вищу освіту особам згідно з додатком та відрахування з числа здобувачів Сумського державного університету 23.06.2022 року у зв`язку із завершенням навчання за освітньо-професійними (освітньо- науковими) програмами. Зокрема, присудження відповідачці освітнього ступеня – спеціаліста за спеціальністю: 7.222 Медицина, освітня програма/ професійна кваліфікація: 222 00 06 медицина. Лікар; відомостей з наказу ректора Сумського державного університету № 0159-V від 27.06.2024 року, відповідно до яких відповідачці присвоєно звання лікаря-спеціаліста та видано сертифікат особам згідно з додатком та відраховано з числа лікарів-інтернів навчального закладу з 27.06.2024 року у зв`язку із завершенням навчання; Реєстру платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (договір № 7241).

На адвокатський запит №92 від 05.12.2024 року до Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації щодо надання інформації згідно з реєстрацією вхідної та вихідної документації в автоматизованій системі діловодства ДОКПРОФ про надходження від ОСОБА_1 заяви про неможливість приступити до відпрацювання в КНП «Великописарівська лікарня» Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації повідомляє, що до управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації заяви від ОСОБА_1 про неможливість приступити до роботи в комунальному некомерційному підприємстві «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради після закінчення інтернатури не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Кабінет Міністрів України Постановою від 22 серпня 1996 року №992 затвердив Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, пунктом 3 якого передбачено, що цей Порядок поширюється на осіб, які навчаються за спеціальністю медичного профілю.

Згідно з пунктом 4 Порядку керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком № 1.

Відповідно до Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Указ Президента № 77/96) особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов`язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до Державного бюджету повну вартість навчання.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року №367 затверджено Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин (далі - Порядок працевлаштування № 367), пунктом 6 цього Порядку передбачено, що випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, зобов`язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України від 23 травня 1991 року «Про освіту» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов`язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 січня 2021 року в справі № 607/3693/17 висловила думку про те, що у випадку укладення між сторонами угоди про підготовку фахівця з вищою освітою, в якій передбачений обов`язок цього фахівця після закінчення відповідного навчання відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди цей фахівець (випускник) буде направлений за розподілом, а також його обов`язок компенсувати (відшкодувати) вартість витрат замовника на його навчання у разі неприбуття цього випускника за направленням або його відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (наприклад, відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди випускник направлений за розподілом), то зазначене зобов`язання з відшкодування витрат на навчання є цивільно-правовим договірним зобов`язанням.

На переконання Великої Палати Верховного Суду покладення на фахівців, які отримали вищу освіту безкоштовно за державним замовленням, обов`язку щодо оплатного відпрацювання (на умовах не гірших, ніж ті які надаються іншим працівниками державного сектора економіки) за направленням держави протягом визначеного періоду часу (трьох років) не суперечить самій суті конституційного права на безкоштовну вищу освіту і в сучасник умовах економічного розвитку країни відповідає інтересам суспільства, щодо отримання від держави якісних послуг у відповідних секторах.

До 09.09.2022 року умови працевлаштування випускників державних медичних закладів освіти визначав Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням МОЗ, затверджений наказом від 25.12.1997 року №367. Порядок зобов`язував випускників державного вищого медичного (фармацевтичного) закладу освіти III-IV рівнів акредитації, яким після навчання в інтернатурі присвоїти кваліфікацію лікаря (провізора) спеціаліста і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, відпрацювати щонайменше три роки з моменту укладення трудового договору із замовником.

МОЗ наказом від 11.08.2022 року №1452 визнало Наказ № 367 таким, що втратив чинність. З підстав, що Наказ № 367 суперечить Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 року № 1556-VII.

Із 09.09.2022 року випускники державних медичних закладів освіти не зобов`язані відпрацьовувати три роки після закінчення навчання. Виняток особи, які зараховані на навчання за державним замовленням та уклали Угоди про підготовку фахівців з вищою освітою, згідно з постановою КМУ від 22.08.1996 року №992. До них застосовуємо законодавство, яке діяло на момент укладення угоди (п. 2 Наказу № 1452).

Постанова КМУ «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» від 22.08.1996 №992 втратила чинність 07.06.2017року (ПКМУ від 31.05.2017 № 376).

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

Конституційний Суд України надав офіційне тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України. А саме, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення КСУ від 09.02.99 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів № 1-7/99).

Закон № 1662 набув чинності 01.01.2017 року. Таким чином, особа яка навчалась у вищому медичному закладі й уклала договір із закладом освіти та роботодавцем про обов`язкове відпрацювання після навчання до 01.01.2017 року, зобов`язана відпрацювати у роботодавця за направленням. В іншому випадку вона несе відповідальність відповідно до умов угоди згідно із Цивільним кодексом України. МОЗ закріпило обов`язок відпрацювання наказом № 1452.

Отже, у разі такого відпрацювання керуємося Порядком № 367.

Обов`язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання за умовами, що були погоджені між сторонами, передбачено пунктом 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367. Даним Порядком визначено, що випускник зобов`язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років. Випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити для роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власних бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення відповідачем, вона зобов`язана відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

У відповідності до п. 5 "Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовки яких здійснювалась за державним замовленням" затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.12.1997 року № 367, який був чинний на момент зарахування відповідача ОСОБА_1 "Керівники вищих навчальних закладів освіти після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладаю з ними угоду за формою. Уміщеною в додатку 1".

Водночас, вирішуючи питання щодо дії застосовуваних до спірних правовідносин норм права, суд бере до уваги, що у випадку, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» 1991 року була чинною на час вступу студента до вищого навчального закладу, та особа, яка претендує на отримання вищої освіти, добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, навчалася за кошти державного бюджету, погодилася відшкодувати вартість цього навчання, погодилася на працевлаштування її відповідним навчальним закладом на умовах зазначеної угоди та отримала направлення на роботу, то у разі відмови цієї особи відпрацювати відповідно до умов зазначеної угоди встановлений термін відпрацювання заклад освіти, який забезпечив відповідне навчання цієї особи, може в судовому порядку стягнути з неї кошти за навчання.

Як зазначається в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» 1991 року у редакції, чинній на час виникнення правовідносин сторін цього спору щодо здобуття відповідачем зазначеної освіти, була чинною, то такі цивільні правовідносини, що виникли між сторонами з моменту укладення угоди від 02 березня 2012 року, регулюються саме нею.

Положення частини першої статті 58 Конституції України та частини другої статті 5 ЦК України щодо зворотної дії в часі закону, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи, в даному разі потрібно розуміти так, що особа звільняється від встановленої законом цивільної відповідальності, в тому разі коли така відповідальність закріплена лише скасованим законом, однак скасування закону, який передбачає цивільну відповідальність особи, за загальним правилом не звільняє її від цивільної відповідальності на користь контрагента, якщо така відповідальність закріплена і в чинному цивільно-правовому договорі, украденому цією особою.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту» (в редакції, чинній з 23 березня 1996 року по 06 вересня 2014 року, у тому числі на час укладення угоди від 02 березня 2012 року), пункту 2 Указу Президента № 77/96, пункту 14 Порядку (редакція чинна на час укладення угоди) та пункту 21 Порядку працевлаштування № 367 (редакція чинна на час укладення угоди) випускник має обов`язок відшкодувати у встановленому порядку до Державного або місцевого бюджетів вартість його навчання та компенсувати замовникові його навчання всі витрати замовника на навчання за таких умов: випускник після отримання вищої освіти повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні його на роботу, та відпрацювати обумовлений угодою на його навчання термін; цього випускника звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої.

Відтак ОСОБА_1 , уклавши 02.08.2016 року угоду із зобов`язанням відпрацювати п`ять років після проходження інтернатури в медичних закладах Великописарівського району взяла на себе зобов`язання прибути після закінчення навчання та проходження інтернатури задля відпрацювання в медичних закладах Великописарівського району по спеціальності лікувальна справа протягом 5 років, а у разі відмови від подальшого навчання, проходження інтернатури або відрахування із Сумського державного університету та інтернатури, а також відмови від відпрацювання протягом 5 років після проходження інтернатури відшкодувати кошти Великописарівській ЦРЛ за період навчання та проходження інтернатури в СумДУ, не виконавши дане зобов`язання, повинна відшкодувати вартість навчання. Однак відповідачка умови договору з свого боку не виконала, згідно яких зобов`язана була прибути після закінчення навчання та проходження інтернатури відпрацювати в медичних закладах Великописарівського району по спеціальності лікувальна справа протягом 5 років, а у разі відмови від подальшого навчання, проходження інтернатури або відрахування із Сумського державного університету та інтернатури, а також відмови від відпрацювання протягом 5 років після проходження інтернатури відшкодувати кошти Великописарівській ЦРЛ за період навчання та проходження інтернатури в СумДУ.

Законодавством не врегульований порядок визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування. Суд погоджується із доводами позивача про використання у даному випадку даних бухгалтерської звітності Університету та за аналогією закону чинних нормативно-правових актів.

Директор КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради Сергій Драгун листом від 19.09.2024 року № 01-24/333 звернувся до ОСОБА_1 , в якому повідомив, що відповідно до п. 7 Договору «Про надання освітньої послуги з підготовки фахівця з вищою освітою» № 7241 від 02.08.2016 року, після закінчення навчання та проходження інтернатури відповідачка зобов`язана відпрацювати в КНП «Великописарівська лікарня» за спеціальністю медицина 5 років. В разі невиконання п. 7 Договору № 7241 від 02.08.2016 року останній необхідно відшкодувати кошти за навчання в сумі 147243,00 грн. та за проходження інтернатури в сумі 33960,00 грн. в місячний строк на рахунок КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради. У разі неповернення коштів добровільно в установлений строк, питання про їх стягнення буде вирішуватися у судовому порядку.

При цьому, незважаючи на укладення угоди у 2016 році, ОСОБА_1 , порушивши її умови, зобов`язана відшкодувати витрати за увесь період навчання, тобто з 2016 року по 2022 роки. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради не виконала умови договору, в частині не надання ані направлення на роботу, ані будь-якого іншого листа з яким би вона мала прибути до свого роботодавця. Дійсно, позивачем не надавалося направлення на роботу чи будь-який інший лист, який би зобов`язував її прибути до свого роботодавця.

Однак, суд у свою чергу, звертає увагу на факт того, що у Договорі «Про надання освітньої послуги з підготовки фахівця з вищою освітою» № 7241 від 02.08.2016 року міститься пункт 7, у відповідності до якого Виконавець (Відповідачка) зобов`язується після закінчення навчання та проходження інтернатури відпрацювати в медичних закладах В-Писарівського району по спеціальності лікувальна справа протягом 5 років, та згідно з яким Виконавець (Відповідачка) проводить відшкодування коштів замовнику за період навчання та проходження інтернатури в СумДУ при відмові від подальшого навчання, проходження інтернатури або виключенні його із навчання із СумДУ та проходження інтернатури, а також не відпрацюванні протягом 5 років після проходження інтернатури, а також у договорі про оплату за навчання в Сумському державному університеті та за проходження інтернатури містяться пункти 1.2, у відповідності до якого Виконавець (Відповідачка) зобов`язується після закінчення навчання та проходження інтернатури відпрацювати в медичних закладах В-Писарівського району по спеціальності лікувальна справа протягом 5 років, та 1.3, згідно з яким Виконавець (Відповідачка) проводить відшкодування коштів замовнику за період навчання та проходження інтернатури в СумДУ при відмові від подальшого навчання, проходження інтернатури або виключенні його із навчання із СумДУ та проходження інтернатури, а також не відпрацюванні протягом 5 років після проходження інтернатури.

У договорі між Позивачем та Відповідачкою про оплату за навчання в Сумському державному університеті та за проходження інтернатури, а саме у вищевказаних пунктах відсутні посилання на норму ст. 52 Закону України «Про освіту», а отже обов`язок відпрацювання мав виключно підписаний Відповідачкою договір. Підписанням даного договору Відповідачка погодилась зі всіма викладеними умовами та наслідками, а отже заздалегідь знала, що у разі відмови від відпрацювання, остання має сплатити відшкодування вартості навчання.

Чинним законодавством не передбачено норми відповідно до якої Наказ про зарахування в інтернатуру, має містити інформацію про обов`язок відпрацювання. Суд звертає увагу, що даний обов`язок Відповідачка визнала та погодилась його виконувати, коли підписала договір про оплату за навчання в Сумському державному університеті та за проходження інтернатури.

Відтак позовні вимоги КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради про стягнення із ОСОБА_1 181203,00 грн. витрат за навчання є обґрунтованими й підлягають до задоволенню.

Згідно із ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Визначаючи момент закінчення трирічного строку позовної давності у даній справі, суд керується положеннями п. 19 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану, що введений із 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, строки визначені, зокрема статтями 257-259 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Беручи до уваги тривалість воєнного стану із часу його запровадження дотепер, відтак трирічний строк позовної давності за вказаним позовом не сплив.

З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2024 року між КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради та адвокатом Якименко О.І. укладено договір про надання правничої допомоги. Позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн..

При вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (становлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Лавенс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, підготовки та направлення адвокатських запитів, розгляд справи проведено за загальним позовним провадженням з викликом сторін.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про співмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., тому вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити у повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 3028,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 526, 610, 626 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141,142, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів в якості відшкодування витрат за навчання задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь комунального некомерційного підприємства «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02007503, юридична адреса: 42800, Сумська область, Охтирський район, смт. Велика Писарівка, вул. Коцюбинського, 5) грошові кошти у розмірі - 181203,00 гривень (сто вісімдесят одну тисячу двісті три гривні) в якості відшкодування витрат за навчання.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь комунального некомерційного підприємства «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02007503, юридична адреса: 42800, Сумська область, Охтирський район, смт. Велика Писарівка, вул. Коцюбинського, 5) усі судові витрати по справі, які становлять: судовий збір у розмірі 3028, 00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень (десять тисяч гривень).

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 березня 2026 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО