Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №591/3294/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/3294/26

Провадження № 2-а/591/74/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

представника позивача Паливоди І.Є.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Семиволоса В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Суми справу № 591/3294/26 за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина ОСОБА_2 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, -

встановив:

26.03.2026 звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 23.03.2026 співробітниками позивача було виявлено відповідача, який порушив правила перебування в Україні. Перевіркою встановлено, що відповідач є громадянином Республіки Молдова, законних підстав для перебування його на території України немає. Відповідач прибув на територію України у 2008 році. 25.03.2026 відносно позивача складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 203 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. , того ж дня прийнято рішення про йрнр примусове видворення. Дійсних документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України відповідач не має. Враховуючи тривалість нелегального перебування на території України, є обгрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове видворення.

Просить: затримати відповідача строком на 6 місяців з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав із зазначених підстав. Додатково пояснив, що відповідач протягом тривалого часу (з 2008 року) не оформив документів для законного перебування на території України та не залишив територію України, ці обставини свідчать про небажання відповідача виїжджати з України та подальше ухилення від виконання рішення про примусове видворення.

У судовому засіданні відповідач позов визнав. Пояснив, що в України у нього немає сім`ї (як немає її і в Молдові), працює нелегально на будівництвах. Проживає у м. Балаклея, однак місця роботи (будівництво) – в різних населених пунктах України. Востаннє був у Молдові у 2005 році. Не звертався до компетентних органів з приводу легалізації свого перебування на території України, оскільки не мав достатньо часу та не був обізнаний із процедурою. На питання, чи є, на його думку, причини для подальшого перебування в Україні, повідомив, що таких немає, окрім необхідності приблизно протягом двох місяців працювати.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію відповідача.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Молдова, що підтверджується копією паспорта (термін дії закінчився 16.08.2017) та копією паспорта для виїзду за кордон (термін дії закінчився 10.02.2019)

25.03.2026 відносно відповідача співробітником УДМС в Сумській області складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 2 ст. 203 КУпАП у зв`язку з проживанням на території України без документіва на право проживання. У відповідній графі протоколу відповідач пояснив, що своєчасно не залишив територію України, бо не було куди їхати. Послуг перекладача не потребує. У вчиненому розкаюється. Протокол підписаний відповідачем (а.с. 4).

Постановою від 25.03.2026 серії ПН МСМ №002010 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн. Суть правопорушення, яка зазначена у постанові, є аналогічною зазначеному у протоколі (а.с. 7).

25.03.2026 заступником начальника УДМС України в Сумській області прийнято рішення №5901100100000739 про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства – ОСОБА_1 . Даним рішенням встановлено, що відповідач перетнув кордон України 19.12.2008 та в даний час перебуває на території України без документів на право проживання на території України, тобто в порушення висог чинного законодавства. Відповідач, перебуваючи в Україні після закінчення легального строку перебування (180 днів з дати останнього в`їзду) до територіальних органів чи підрозділів ДМС за місцем перебування із заявою про продовження строку перебування на території України не звертався, чим порушив будь-які строки перебування. Згідно ЄІАС УМП ДМС ІП «Облік іноземців та біженців» відповідач з приводу отримання дозволу на імміграцію в Україну, документування посвідкою на постійне або тимчасове проживання на території України не документувався. За відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актових записів про шлюб та народження дітей, складених на ім`я відповідача – не виявлено. У відповідача відсутні документи, які б надавали право законно перебувати на території України. Законних джерел доходу в Україні не має. Інформація про працевлаштування відсутня, дозвіл на застосування праці іноземців ьа осіб без громадянства відсутній.

Підстав для подальшого перебування на території України немає. Постійне місце проживання, приймаюча сторона та законні засоби існування для забезпечення перебування в Україні відсутні.

Враховуючи відсутність паспортного документа, документів на право перебування в Україні, фінансового забезпечення, бажання самостійно залишити територію України, щаконних підстав перебування та проживання на території України, тривалість нелегального перебування, свідчить про те, що відповідач буде ухилятися від добровільного виїзду з території України. На підставі цього вирішено примусово видворити відповідача. (а.с. 9-12)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі Закон № 3773-VI) іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Частиною 16 ст. 4 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 9 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Частинами 1, 8 ст. 26 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Частиною 4 ст. 30 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені у статті 289 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з ч. 13 ст. 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

З аналізу вказаних норм вбачається, що до іноземця, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення, може бути застосований такий захід як затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2023 по справі №296/8455/22 зазначив, що за наявності перелічених статтею 289 КАС України умов, існує правова можливість здійснити затримання іноземця як з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, так і лише для забезпечення видворення за межі території України, як досягнення самостійної мети без необхідності ідентифікації. Але в будь-якому випадку повинна існувати така умова як примусове видворення.

При цьому, такий захід як затримання не застосовується автоматично, а лише за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.289 Кодексу, а саме: за наявності обґрунтованих підстав вважати, що такий іноземець ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України.

Судом встановлено, що відповідач, будучи громадянином Республіки Молдова, з 2008 року перебуває на території України без належних правових підстав, чим порушує вимоги законодавства про правовий статус іноземців. Термін дії його паспортних документів закінчився у 2017 та 2019 роках відповідно, проте відповідач не вжив жодних заходів для їх поновлення або легалізації свого перебування.

Оцінюючи наявність підстав для затримання відповідача, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень самого відповідача, останній не має постійного місця проживання (переїжджаючи між різними об`єктами будівництва), не має офіційного працевлаштування та сталих соціальних чи сімейних зв`язків в Україні. Незалишення протягом тривалого часу території України та неоформлення документів з метою легалізації свого перебування свідчить про його небажання добровільно виконувати рішення про примусове видворення від 25.03.2026.

Відсутність у відповідача дійсних документів, що дають право на виїзд з України, ускладнює негайне виконання рішення про видворення та потребує часу для ідентифікації відповідача.

Враховуючи тривалий період нелегального перебування (понад 17 років), відсутність документів, сталого місця проживання та офіційних засобів для існування, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику ухилення відповідача від виконання рішення про примусове видворення.

Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить 6 місяців. За наявності умов, за яких неможливо прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Враховуючи наведені вище положення нормативних актів, наявні підстави для затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, але не більше, ніж на шестимісячний строк. Відтак, позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 371 КАС України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 241-246, 272, 288, 289 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на термін до шести місяців з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Позивач: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, місцезнаходження: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 27, м.Суми, код ЄДРПОУ 37846270.

Відповідач : громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повний текст рішення виготовлено 27.03.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко