Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №564/382/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Рівне

Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Здебської Ольги Павлівни на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 20 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 20 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Здебська О.П. оскаржила її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Зауважує, що місцевий суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , чим було порушено його право на захист та позбавлено можливості надати суду свої доводи та заперечення стосовно обставин інкримінованого правопорушення.

Вважає, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, оскільки матеріали справи не містять доказів, що технічний прилад, яким проводився огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, використовувався з дотриманням вимог його технічного обслуговування (повірки), а наявні у справі відеоматеріали не відповідають вимогам електронного доказу, адже вони не завірені кваліфікаційним електронним підписом.

У зв`язку з цим, захисник переконана, що ОСОБА_1 необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Справа №564/382/25 Суддя в суді І інстанції – Грипіч Л.А.

Провадження № 33/4815/349/26 Суддя в апеляційній інстанції – Шимків С.С.

Правопорушник та його захисник у судове засідання апеляційного суду не з"явилися. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.

24.02.2026 року до початку судового розгляду захисником Іванченка Ю.О. подано клопотання про зупинення розгляду справи, з огляду на перебування останнього на військовій службі.

Разом з цим, положення КУпАП не передбачають зупинення судового провадження з наведених заявником причин, що узгоджується із роз`ясненнями Верховного Суду, згідно яких частиною четвертої статті 277 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачені певні випадки зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, однак зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності на військовій службі можливе лише після внесення змін до КУпАП (лист Верховного суду до апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25).

З врахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника Іванченка Ю.О. про зупинення провадження у справі.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту – Інструкція).

Судом встановлено, що 22.01.2025 року о 19:25 год., в м. Костопіль, по вул. Ольги Кобилянської, 27, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061, р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager 6820". Результат огляду становить 0.54 проміле, що підтверджується тестом № 1502, який, зокрема, містить відомості про дотримання міжповірочного інтервалу обслуговування приладу.

Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пройшов такий огляд на місці зупинки автомобіля, який показав позитивний результат. При цьому, ОСОБА_1 визнав, що вживав алкогольні напої напередодні та не виявив бажання пройти повторне освідування в медичному закладі.

Необґрунтованими є доводи скаржника про недопустимість відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції.

Враховуючи обставини справи, вказаний відеозапис автоматично не може визначатися недопустимим доказом, оскільки він чітко і з достатньою повнотою відображає події, що мали місце, а сторона захисту не заперечує достовірність обставин, зафіксованих на відео, не повідомила суду інших важливих для справи обставин, які залишися поза межами відеозйомки.

При цьому, КУпАП не містить вимог щодо обов`язкового скріплення відеозапису електронним цифровим підписом, натомість, положення ст. 251 КУпАП вказують, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 , підстав для визнання необ`єктивними результатів його освідування та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.

Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування – відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Здебської Ольги Павлівни про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_1 – адвокату Здебській Ользі Павлівні строк апеляційного оскарження постанови Костопільського районного суду Рівненської області від 20 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Здебської Ольги Павлівни залишити без задоволення, а постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 20 січня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Шимків С.С.