Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №295/6629/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/6629/25 Головуючий у 1-й інст. Кузнецов Д. В.

Номер провадження №33/4805/295/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 05 вересня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 05 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з постановою судді місцевого суду, 12.05.2025 о 01 годині 13 хвилин по проспекту Миру, буд. 22 в м.Житомирі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, пославшись на її незаконність, порушення судом норм процесуального права. Зокрема, вказав, що справа розглянута з порушенням вимог ст.268 КУпАП у його відсутність, що є підставою для скасування судового рішення. Суд безпідставно залишив без уваги подане завчасно ним клопотання про відкладення розгляду справи на період проходження ним військової служби або до скасування воєнного стану. У клопотанні він зазначав, що є військовослужбовцем за посадою інструктор у військовій частині НОМЕР_2 і фізично не може бути присутнім у засіданні через виконання службових обов`язків. Однак суд дані обставини не врахував і розгляну справу без його участі, чим позбавив його права на захист, передбаченого ст.268 КУпАП. Також вважає безпідставними твердження суду про те, що він мав можливість скористатись правом на відпустку і з`явитись в судове засідання, оскільки під час воєнного стану надання відпусток військовослужбовцям здійснюється у порядку, визначеному командуванням і залежить від бойової обстановки.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Проте, таке клопотання не вирішується, оскільки апеляційна скарга подана з дотриманням строку на апеляційне оскарження.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить телефонограма (а.с.44), довідка про доставку електронного документа (а.с.49), відмітка про доставлення судової повістки на електронну пошту (а.с.46 зворот), а також відмітка на поштовому відправленні «адресат відсутній» (а.с.48), ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань суду не надсилав.

За таких обставин, з метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Зі змісту ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, встановлених у постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку.

Наявні в матеріалах справи та досліджені судом докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Такі докази є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

Крім того, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 не є предметом апеляційного оскарження.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на порушенні судом прав ОСОБА_1 , передбачених ст.268 КУпАП, та права на справедливий суд. Проте, такі твердження суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Висновки суду щодо розгляду справи у відсутність особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови та не потребують додаткового правового аналізу.

Матеріалами справи підтверджено, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення дотримання прав учасників судового процесу, передбачених ст.268 КУпАП. ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та місце судових засідань на 06.06.2025, 15.07.2025 та 05.09.2025, про що свідчать подані ним особисто клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи від 03.06.2025, 11.07.2025 та 03.09.2025 (а.с.17, 21, 23).

Як правильно зазначив суд першої інстанції положення ст.268 КУпАП не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і присутність такої особи у вказаній категорії справ не є обов`язковою. Також, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист шляхом укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом, який би представляв його інтереси в суді. Окрім того, з метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи, встановлений законом, суд обґрунтовано розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 .

Також, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 реалізував право на апеляційне оскарження судового рішення. Під час апеляційного розгляду були враховані та оцінені всі доводи апеляційної скарги, а також оцінені докази, наявні в матеріалах справи.

Під час перегляду справи апеляційним судом встановлено, що суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи, оцінив докази та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 05 вересня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич