Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №511/343/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/343/26

Номер провадження: 2-а/511/15/26

26 березня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання Чернеги А.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Роздільна Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 в якому позивач просить:

- визнати противоправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № R316784 від 26.01.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП;

- зобов`язати відповідача привести відомості, розміщені у реєстрах «Оберіг», «Армор», а також у додатку «Резерв+» до вимог чинного законодавства, а саме прибрати з сторінки позивача у додатку «Резерв +» червону стрічку з написом «вас розшукує ТЦК» та другий напис який каже, що «ТЦК звернувся до національної поліції для доставки позивача до ТЦК для складання протоколу»;

- зобов`язати відповідача звернутись до органів національної поліції з вимогою виключення позивача з будь яких реєстрів правопорушників військового обліку та відізвати своє звернення, щодо доставки позивача у приміщення ТЦК для складання протоколу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23.01.2026 року він через Роздільнянський ЦНАП оновив свої особисті дані для ТЦК та СП та завантажив додаток «Резерв+» .

У додатку він виявив інформацію, що він перебуває у розшуку та 18.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до органів поліції про примусову його доставку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу. Розуміючи наслідки цих дій, від 23.01.2026 року він подав відповідну заяву, в якій визнав себе винним у скоєннні адміністративного правопорушення та сплатив штраф у зменшеному розмірі, просив справу розглянути без його участі.

26.01.2026 року постановою від 26.01.2026 року, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.

Вважає дану постанову незаконною, так як адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом двох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Дане правопорушення було виявлено відповідачем 18.06.2025 року, а тому на момент винесення оскаржуваної постанови двохмісячний строк притягнення до адмінвідповідальності сплинув.

Тому просив постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 26.01.2026 року скасувати та зобов`язати вчинити вказані у позові дії щодо внесення змін у реєстри та зобов`язання звернутися до поліції.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.02.2026 року відкрито провадження у справі і призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. (а.с. 8)

Процесуальні документи .

10.02.2026 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 просили відмовити в задоволенні позову.

Свою позицію мотивували тим, що згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 №R316784 від 26.01.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 23.01.2026 року самостійно через особистий кабінет «Резерв +» подав заяву в якій зазначив що не оспорює допущене ним правопорушення та погоджується на притягнення його до адміністративної відповідальності. 23.01.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , не став на облік за місцем проживання в термін передбачений законодавством.

Під час з?ясування обставин вчинення вищевказаного порушення ОСОБА_1 заявив, що не оспорює допущене порушення ІНФОРМАЦІЯ_2 та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності, про що подав заяву, до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУПАП постановою №R3 16784 від 26.01.2026 року накладено штраф у сумі 8500 грн. Справу розглянуто в порядку ст. 279-9 КУпАП.

Отже факт не перебування на військовому обліку фактично позивачем не заперечується. В період, передбачений законодавством, позивач не актуалізував інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів хоча мав особисто, не чекаючи повістки прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік, а також для уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії. Тому просили в позові відмовити.

03.03.2026 року позивач подав відповідь на відзив, в якому наполягав на законності заявлених ним позовних вимог та просив їх задовольнити.

Позиції сторін в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його вимоги задовольнити. Суду показав, що з 2015 року він проживає в м.Роздільна за зазначеною у позові адресою, місце проживання не змінював, однак на військовому обліку не перебував. В період запровадженого в Україні воєнного стану ще в червні 2025 року було встановлено відповідачем, що він не перебував на військовому обліку, внесено відомості до реєстрів та РТЦК звернулися до поліції з метою доставлення його для складення протоколу. Відтак дане правопорушення було виявлено в червні 2025 року, а тому строк накладення стягнення на нього два місця сплинув станом на січень 2026 року, коли відносно нього було складено протокол. Тому просив його позов задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином засобами електронного суду.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі відповідача, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Фактичні обставини справи.

Так постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 №R316784 від 26.01.2026 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП згідно поданої ОСОБА_1 23.01.2026 року самостійно через особистий кабінет «Резерв +» заяви за те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , не став на облік за місцем проживання в термін передбачений законодавством.

Під час з?ясування обставин вчинення вищевказаного порушення із поданої ним заяви ОСОБА_1 заявив, що не оспорює допущене порушення ІНФОРМАЦІЯ_2 та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності, про що подав заяву, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою №R3 16784 від 26.01.2026 року накладено штраф у сумі 8500 грн.

ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст. 279-9 КУпАП особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про визнання правопорушення.

Позивач просить скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на те, що вона незаконна, складена після збігу строків давності притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд, давши оцінку обгрунтованості поданої позовної заяви, ознайомившись за запереченнями відповідача, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно досліджені у судовому засіданні докази, вважає, що позов належить задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно зі статтею 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п?ятисої неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацом шостим частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов' язок та військову службу» згідно якого громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством,

Відповідно до абзацу другого пп. 1. п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 p. N? 1487), згідно яких призовники, військовозобов?язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов?язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов?язані розвідувальних органів ним правопорушення та погоджується на притягнення до адміністративної відповідальності.

Відтак, військовозобов`язані повинні особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем свого проживання для взяття на військовий облік.

Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так основним доводом заявника у даній справі є закінчення на час накладення адміністративного стягнення оскарженою постановою (26.01.2026 року ) строку накладення адміністративного стягнення.

Так, за позицію позивача оскільки 18.06.2025 року ТЦК та СП звернувся до Нацполіції для доставлення його для складання протоколу по причині непостановки на військовий облік за новою адресою, то відповідно саме 18.06.2025 року було виявлено правопорушення , вчинене ним за ч.3 ст.210 КУпАП, то перебіг строку правопорушення почався з 18.06.2026 року, двохмісячний строк накладення адміністративного стягнення сплинув.

Відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тобто за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 210 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку є триваючим, а тому адміністративне стягнення може бути накладено - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

За обставинами цієї справи за порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулися до правоохоронних органів - 18.06.20205 року, що на думку суду є днем виявлення правопорушення, вчиненого ним за ч.3 ст.210 КУпАП, а тому строк накладення адміністративного стягнення сплинув 18.08.2025 року, тоді як оскаржувану постанову винесено поза межами цих строків, тобто після закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

За положеннями пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що на час винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені частиною першою статті 38 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржена позивачем постанова має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрите.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно витягу з мобільного застосунку позивача «Резерв +» вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про порушення позивачем правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відтак, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Як було зазначено, відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ст. 210, 210-1, 211 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в наданому додатку резерв+ містяться відомості про оскаржувану постанову та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а також містяться дані про сплату ним штрафу

Оскільки рішення щодо незаконності постанови від 26.01.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП прийнято судом лише в рамках даної справи, то відповідно лише після набрання даним рішення суду законної сили і незмінності висновків суду щодо законності оскаржуваної постанови позивач має право звернутися до відповідача з заявою про внесення відповідних змін до реєстрів в добровільному порядку.

За наведених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності після цього позивач має право оскаржити дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, які в подальшому були відображені у графі «Порушення правил військового обліку» у мобільному застосунку позивача «Резерв +» за відсутності фактів притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності в судовому порядку.

При цьому справи щодо оскарження дій ТЦК та СП (внесення даних до реєстру «Оберіг») розглядаються окружними адміністративними судами, так як не підсудні місцевим судам.

Тому дані вимоги до суду в рамках даної справи заявлені передчасно і задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1584,20 грн судових витрат, як складаються із витрат по сплаті судового збору 1331,20 грн та витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій (витрати на виготовлення позову, витрати на виготовлення відповіді на позов, витрати поштового зв`язку).

На підставі ст.ст.7, 8, ч.3 ст. 210, ст.247, 235, 280 КУпАП, ст. ст.241-243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №R316784 від 26.01.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 КУпАП.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1584,20 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири грн. 20 коп.)

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 26 березня 2026 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. В. Теренчук