Вирок від 26 березня 2026 р. у справі №947/44514/25 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/44514/25

провадження №1-кп/947/647/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

27 березня 2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025164480000567 від 02.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Могилів – Подільський, Винницької області, особа без громадянства, без освіти, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, який проживає у притулку для бездомних БО БФ «ДЕПОЛЬ УКРАЇНА» (м.Одеса, вул.Дальницька 50/17),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі.

1. Відповідно до обвинувального акту від 29.08.2025 року по кримінальному провадженню №12025164480000567 від 02.11.2025 року, ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному проникненні до іншого володіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

2. Під час судового розгляду, прокурор підтримала пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України. Запропонувала не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів.

3. Представник потерпілого до суду не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. З обставинами встановленими під час досудового розслідування згоден, з обмеженням права на апеляційне оскарження ознайомлений.

4. Обвинувачений ОСОБА_5 , під час судового розгляду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України визнав повністю, погодився не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Показання давати погодився.

5. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначила, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України під час судового розгляду, з урахуванням позиції обвинуваченого, доведена повністю.

6. Просила визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7. На стадії судових дебатів, обвинувачений просив призначити йому штраф, зазначив, що може його сплатити, оскільки працює не офіційно.

8. Під час останнього слова, обвинувачений просив вибачення. Зазначив, що більше так вчиняти не буде.

ІІІ. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

9. Враховуючи позицію учасників кримінального провадження щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:

10. 02.11.2025 близько 04:50 год. ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без згоди фактичного володільця ОСОБА_6 та передбачених законом підстав, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в середину приміщення аптеки «Анкор Фарм», загальною площею 234.10 кв.м., за адресою: м.Одеса, пр.Адміральський, 1Г, тим самим порушивши право ОСОБА_6 на недоторканість іншого володіння особи.

11. Згідно з ч.2 ст.24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

12. Відповідно до ч.1 ст.162 КК України, кримінальна відповідальність настає за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.

13. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив незаконному проникненні до іншого володіння особи

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

14. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши ОСОБА_5 положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: в частині події кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми його вини та вирішив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, процесуальних витрат і заходів забезпечення кримінального провадження.

15. Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 суду підтвердив, що дійсно 02.11.2025 року близько 04:50 год., перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, під час повітряної тривоги, розбив скло вхідних дверей аптеки «Анкор Фарм», за адресою: м.Одеса, пр.Адміральський, 1Г та без дозволи власника приміщення, проник у середину аптеки. Перебуваючи у середині аптеки, ніякого поганого наміру не мав. Щиро каявся.

V. Призначення покарання.

16. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

17. Так, ОСОБА_5 відповідно до ч.2 ст.12 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, яке класифікується як кримінальний проступок, раніше судимий. На обліках у медичних установах не перебуває.

18. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння судовому розгляду.

19. Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України суд визнає рецидив злочинів (наявність судимості за вироком Одеського апеляційного суду від 08.12.2022 року по справі №522/21348/20) та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

20. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

21. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.162 КК України, у виді штрафу у максимальному розмірі, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений зазначив, що може його сплатити.

VІ. Цивільний позов, речові докази, процесуальні витрати та заходи забезпечення у кримінальному провадженні.

22. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся, речові докази та процесуальні витрати не заявлялися, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста (100) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

2. Роз`яснити ОСОБА_5 , що він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання цим вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

3. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

4. Цей вирок не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

5. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1