Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №147/483/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/483/26

Провадження № 2/147/421/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

02 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем 13.05.2020 в Ладижинському міському відділі ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). В обгрунтування позову покликається на те, що 13.05.2020 вони з відповідачем одружились. За час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , який на даний час проживає з матір`ю.

У даний час, з 16.01.2021, сторони припинили спільне проживання, під час спільного проживання зрозуміли, що мають різні погляди на сімейне життя і подружні стосунки. Спільного господарства не ведуть. Сім`я розпалась остаточно, примирення не можливе.

Ухвалою судді від 10 березня 2026 року прийнято позовну заяву та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, 27.03.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить задовільнити. Прізвище просить не змінювати та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 24.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача, позов визнає. Термін на примирення просить не надавати.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 СК України, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.05.2020 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 13 травня 2020 року у Ладижинському міському відділі ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що складено актовий запис № 21. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 (а.с. 3).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.11.2020 (а.с. 5).

Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч.2 ст. 104, ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

За змістом ч.3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні проживати з відповідачем однією сім`єю. В судовому засіданні встановлено, що сторони разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, що свідчить про тривалість і стійкість конфлікту між ними та остаточний розпад сім`ї.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.

Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Також позивач в заяві зазначає, що не бажає змінювати прізвище.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, з врахуванням вимог ст. 113 СК України, позивачу після розірвання шлюбу слід залишити шлюбне прізвище ОСОБА_6 .

Крім того, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Частиною першою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена у ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до квитанції №20 від 02.03.2026 позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 1331,20 грн (а.с. 13).

З огляду на викладене, необхідно повернути на користь позивача з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665,60 грн., та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2, ч.3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених нею витрат додано договір про надання правової допомоги у цивільній справі від 27.02.2026 (а.с.8-9), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 10), квитанцію про перерахування коштів в розмірі 3500 грн (а.с. 11), акт прийому-передачі наданих послуг від 02.03.2026 (а.с. 12).

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 247, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,зареєстрований 13 травня 2020 року в Ладижинському міському відділі ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький ), актовий запис № 21.

Залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) та 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) витрат за надання правничої допомоги.

Повернути з державного бюджету України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), 50 відсотків судового збору сплаченого за квитанцією №20 від 02.03.2026, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 27 березня 2026 року.

Суддя А.М. Мудрак