Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №135/100/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/100/26

Провадження № 2/135/230/26

РІШЕННЯ

іменем України

25.03.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

23.01.2026 року до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду і до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що її мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_2 переребували у зареєстрованому шлюбі, в якому народилась позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно судового наказу Ладижинського міського суду Вінницької області у справі №135/66/20 від 27.01.2020 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягувалися на двох дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 17.01.2020 щомісячно і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 досягла повноліття, однак продовжує навчатися на 3 курсі денної форми навчання Вінницького технічного фахового коледжу за спеціальністю 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027 року, навчання на державній основі, що підтверджується довідкою №1289, виданою Вінницьким фаховим коледжем 17.12.202. Перебування на навчанні свідчить про неможливість ОСОБА_1 працевлаштуватись впродовж часу навчання. Необхідність отримання належної освіти позбавляє її можливості працевлаштування та заробляти кошти на власне утримання. Навчання в учбовому закладі потребує значних матеріальних витрат на придбання навчального обладнання, комп`ютерної техніки, підручників та інших начальних посібників, витрат на проїзд, придбання одягу, взуття, продуктів харчування. Термін навчання в даному закладі закінчується в 2027 році.

Після досягнення позивачем повноліття відповідач ухиляється від її утримання, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча працює в Філії «МХП ЛОГІСТИКА» ПАТ «МХП», тому має можливість надавати матеріальну допомогу.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачу ОСОБА_2 ухвалою суду було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі з цивільним позовом і долученими до нього матеріалами надсилалася відповідачу ОСОБА_2 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), та вручена відповідачу 10.03.2026.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане Ладижинським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницької області 28.12.2007 року (а.с.3).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, однак продовжує навчання на 3 курсі денної форми навчання Вінницького технічного фахового коледжу за спеціальністю 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027, навчання на державній основі, про що свідчить довідка №1289 від 17.12.2025 року, видана Вінницьким технічним фаховим коледжем (а.с.7).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства (постанова Верховного Суду від 08.05.2023 у справі №756/9882/19).

В постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №748/2340/17 Суд виснував, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Як наголошено у постановах Верховного Суд від 13.04.2021 у справі №308/4214/18, від 22.11.2023 у справі №337/642/22, від 16.02.2022 у справі №381/2423/20, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Отже, як встановлено судом, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою ОСОБА_2 , яка на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює, не одружена. Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_1 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

Оцінюючи можливість відповідача ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу позивачу, суд враховує, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку, доказів щодо неможливості надання матеріальної допомоги повнолітній дочці, яка продовжує навчання відповідачем не надано, а тому суд приходить до висновку, що він зобов`язаний та має можливість надавати матеріальну допомогу дочки, яка продовжує навчання.

Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її користь, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду і до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.

Враховуючи вимоги ст.430 ЦПК України належить допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення платежу за один місяць.

За подання позовної заяви до сплати належав судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Позивачка ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 273, 274, 280-281 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) аліменти на її утримання, як такої, що продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду і до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривна 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова