Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №128/4556/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4556/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі судового засідання Нагірняк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку загального провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 9789 від 10.11.2025, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що він є особою з інвалідністю з 1995 року та згідно довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 №78/7/3/06 від 13.04.2022 року визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. На підставі вказаної довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 13.04.2022 року здійснена відповідна відмітка у військовому квитку про виключення його з військового обліку.

Позивач вказує, що 29.10.2025 він разом зі своєю дружиною їздив в Молдову по особистим справам. Повертаючись майже через годину з Молдови на територію України під час проходження паспортного контролю працівники прикордонної служби повідомили, що згідно інформації системи «Резерв+» та «Оберіг» він перебуває в розшуку, як особа яка не уточнила свої облікові дані. У подальшому, на території митного кордону головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення №1317 від 29.10.2025, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Із змісту вказаного протоколу слідує, що він, як порушник військового обліку, а саме: не уточнив вчасно свої військово-облікові дані, а тому ІНФОРМАЦІЯ_3 подано звернення до поліції щодо доставки останнього для складання протоколу про адміністративне правопорушення. У поясненнях до вказаного протоколу позивачем було зазначено про незгоду з даним порушенням, оскільки він є людиною з інвалідністю та виключений з військового обліку 13.04.2022.

В подальшому позивачу вручили повістку та повідомили, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 10.11.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 .

10.11.2025 року о 10:00 год позивач ОСОБА_1 прибув на розгляд справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_5 та йому повідомили, що у зв`язку з відсутністю електроенергії розгляд справи буде здійснено в другій половині дня. 10.11.2025 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 за результатами розгляду адміністративного протоколу, поданих позивачем відповідних документів та наданих пояснень винесено постанову №9789, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та на підставі ст. 38 КУпАП закрив провадження, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до відповідальності.

Позивачем зазначено про те, що згідно змісту вказаної постанови йому інкримінується порушення вимог абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 в частині, що він - ОСОБА_1 , з 18.05.2024 по 17.07.2024 не надав достовірну інформацію про свої персональні дані щодо адреси проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), відомості про які не має можливості отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії. Більше того, у оскаржуваній постанові зазначено іншу особу, яка визнана винною у вчиненні вказаного вище правопорушення, а саме: ОСОБА_4 .

З викладених вище підстав позивач ОСОБА_1 вважає винесену 10.11.2025 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 постанову №9789 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу правопорушення.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить задоволити та завершити розгляд справи без технічної фіксації.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином. Заяв/клопотань не надходило.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вказаних норм закону, у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ),Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід30грудня2022року № 1487 (далі - Порядок).

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є особою з інвалідністю з 1995 року та згідно довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 №78/7/3/06 від 13.04.2022 року визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

На підставі вказаної довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 13.04.2022 року здійснена відповідна відмітка у військовому квитку про виключення мене з військового обліку.

29.10.2025 на території митного кордону головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №1317 від 29.10.2025, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Із змісту вказаного протоколу слідує, що ОСОБА_1 , як порушник військового обліку, а саме: не уточнив вчасно свої військово-облікові дані, а тому ІНФОРМАЦІЯ_3 подано звернення до поліції щодо доставки мене для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

10.11.2025 року о 10:00 год ОСОБА_1 прибув на розгляд справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

10.11.2025 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 за результатами розгляду адміністративного протоколу, поданих ОСОБА_1 відповідних документів та наданих пояснень винесено постанову №9789, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та на підставі ст. 38 КУпАП закрив провадження, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до відповідальності.

Згідно змісту вказаної постанови ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 в частині, що ОСОБА_1 , з 18.05.2024 по 17.07.2024 не надав достовірну інформацію про свої персональні дані щодо адреси проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), відомості про які не має можливості отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Частина 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення діяв особливий період.

Відповідно до абзацу 2 частини першої та частини третьої статті 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники-особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники-особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці-особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані-особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону. Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Частиною 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6). Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, у разі перебування на території України, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Таким чином, громадянин України, який перебуває на військовому обліку, зобов`язаний уточнити вказані дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024.

Судом є досліджено, що ОСОБА_1 згідно довідки ВЛК №78/7/3/06 від 13.04.2022 визнаний непридатним до військової служби та 13.04.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних, про що свідчить відмітка у військовому квитку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку військовозобов`язаних, в нього були відсутній обов`язок для виконання вищевказаних вимог законодавства та він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та у його діях відсутній склад правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскаржувана постанова вимогам закону не відповідає, так як прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП, необгрунтовано, а відтак підлягає скасуванню, а справа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (ч. 3 ст. 134 КАС України). Частиною 4 ст. ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено на відшкодування з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги, актом виконаних робіт, квитанцією про оплату надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву – задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову винесену в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 Олександром Биковським №9789 від 10.11.2025 відносно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 605 грн 60 коп та витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_9 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 27.03.2026.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО