Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №286/4165/24 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4165/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І. ,

з секретарем судового засідання Щипською І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача Лугинця В.П.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу , -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2024 року позивач ОСОБА_4 (у зв`язку реєстрацією шлюбу 23.11.2024 прізвище ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_6 ), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в якій просить встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з червня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (по день загибелі) в АДРЕСА_3 ; викликати в судове засідання свідків: ОСОБА_8 , АДРЕСА_4 ; ОСОБА_9 , АДРЕСА_3 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільно проживали без реєстрації шлюбу із червня 2021 року спочатку в с.Острів Коростенського району Житомирської області, а потім в АДРЕСА_3 в житловому будинку, 1/2 частина якого належала на підставі договору дарування ОСОБА_4 , а інша 1/2 частина – ОСОБА_7 , яку він придбав у її брата. Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були співвласниками будинку та спільно проживали як чоловік та дружина, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, спільний бюджет та інше, але не звернулися до органу ДРАЦС про реєстрацію шлюбу. Проживали однією сім`єю. Від спільного проживання дітей не було. ОСОБА_7 з серпня 2023 року перебував у лавах ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_4 він загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайське Донецької області. До цього всі знайомі, родичі і сусіди вважали їх сім`єю. ОСОБА_7 на випадок своєї загибелі вказав ОСОБА_4 своєю цивільною дружиною. Але відповідач ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_7 і з якою в позивачки неприязні стосунки, факту їх спільного проживання однією сім`єю не визнає, зневажає позивачку та заперечує її майнові права. Підтвердити факт можуть свідки. Встановлення факту необхідно для виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця.

У встановлений судом строк відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, мотивуючи зокрема тим, що посилання позивача на те, що нині померлий ОСОБА_7 нібито вказав її на випадок своєї загибелі, як цивільну дружину, є незрозумілим, оскільки відсутнє посилання на документ, в якому дана інформація була зазначена та його документальне підтвердження. Факт належності на праві власності по 1/2 частині будинку позивачу та нині померлому ОСОБА_7 ніяким чином не підтверджує їхнього спільного проживання як подружжя. В позовній заяві позивач просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу в період часу з червня 2021 року по 21 жовтня 2023 року, що складає 2 роки 4 місяці, і є періодом меншим ніж 5 років, що не надає права на спадкування відповідно до ст.1264 ЦК України. Вказані у позові обставини про те, що позивач проживала разом з померлим ОСОБА_7 і мала з ним спільний побут, взаємні права і обов`язки також нічим документально не підтверджуються. Відповідно до постанови ВС від 08.12.2021 року у справі № 531/295/19 та постанови ВС від 19.03.2024 року у справі № 686/11100/22 показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу. Згідно з постановами ВС від 15.08.2019 року у справі № 588/350/15-ц, від 02.03.2023 року у справі № 638/16291/17, від 10.04.2024 року у справі № 372/1805/19 факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Зі змісту постанови ВС від 18.03.2020 року у справі № 695/1732/16-ц випливає, що для визначення чоловіка і жінки, такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, недостатньо лише факту спільного проживання. Обов`язковим є також підтвердження спільного бюджету, участі обох осіб у наданні майна для спільного користування, витратах на утримання та ремонт житла, надання взаємної підтримки, а також наявності усних чи письмових домовленостей щодо порядку користування житловими приміщеннями та іншими предметами, які свідчать наявність реальних сімейних відносин. Заявила про виклик свідка ОСОБА_10 , с.Прилуки Коростенського району Житомирської області.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили його задоволити з підстав, викладених у ньому. Позивачка зокрема пояснила, що з червня 2021 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 спільно з ним проживала та вела спільне господарство. З 23.11.2024 року по теперішній час перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 . Встановлення факту проживання її та ОСОБА_7 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, їй необхідно для виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

В судовому засідання відповідач та її представник позов не визнали, проти позову заперечили, просили у його задоволенні відмовити з підставі, викладених у відзиві на позов. Відповідачка пояснила, що її син ОСОБА_12 та позивачка мали стосунки, зустрічалися з червня 2021 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , періодами проживали разом, але однією сім`єю не були, спільного господарства не вели. Денис працював, мав заощадження, придбав нерухоме майно по сусідству з позивачкою і всі побутові витрати ніс самостійно власним коштом.

Розглянувши вимоги та доводи заяв по суті спору, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, виданої ЦНАП виконкому Овруцької міської ради Житомирської області 20.05.2024 року за № 400, позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , в склад її сім`ї (зареєстровані) входять: мати ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та брат ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; підстава: погосподарська книга № 4 на 2016-2024 року, особовий рахунок НОМЕР_1 .

Згідно з договором дарування частини житлового будинку та договору дарування частини земельної ділянки, посвідчених 16.03.2018 року державним нотаріусом Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Кулініч О.Д., зареєстрованих в реєстрі за № 1-384 та № 1-385 відповідно, ОСОБА_15 подарувала, а її онука прийняла в дар 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 77,9 кв.м., житловою площею 45,1 кв.м., та 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_3 , площею 0,2176 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1824282500:01:001:0269, що знаходяться по АДРЕСА_3 .

23.11.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 23.11.2024 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та змінила прізвище на ОСОБА_6 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Згідно з свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області у спадковій справі № 29/2024, зареєстрованими за № 1025, №1026, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , будучи матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , успадкувала внаслідок смерті свого сина належне йому на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку та договору купівлі-продажу частини земельної ділянки, посвідчених 04.11.2022 року Овруцькою ДНК, майно, яке складається з: 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 77,9 кв.м., житловою площею 45,10 кв.м., та 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_3 , площею 0,2176 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1824282500:01:001:0269, що знаходяться по АДРЕСА_3 .

Як видно з копії військового квитка серії НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 30.08.2023 року був мобілізований на військову службу до Збройних сил України.

Як вбачається з довідки старости Руднянського старостинського округу № 20 виконкому Овруцької міської ради Житомирської області від 04.03.2026 року № 20-123, ОСОБА_7 , 1994 р.н., був зареєстрований в АДРЕСА_2 разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , 1965 р.н., по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Сторони визнають, що ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайське Донецької області.

Позивачка стверджує, що проживала з ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як жінка і чоловік однією сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 2021 року до дня його смерті.

Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що позивачка та ОСОБА_16 спільно проживали у 2021-2023 роках.

Відповідач заперечує факт проживання позички з її сином ОСОБА_7 однією сім`єю.

Допитані в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_12 та позивачка мали стосунки як хлопець і дівчина, але в сімейних стосунках не перебували та не були однією сім`єю.

За приписами частини 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 30.10.2019 року у справі № 643/6799/17.

Водночас відповідно до постанов Верховного суду від 08.12.2021 року у справі № 531/295/19, від 19.03.2024 року у справі № 686/11100/22 показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, із урахуванням вищенаведених норм права в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши письмові докази, показання свідків та пояснення учасників справи, доходить висновку про недоведеність позивачкою факту її проживання однією сім`єю із ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як відносини позивачки та ОСОБА_7 не носили характеру сімейних, а вказані особи, ставши співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_3 , частки у спільній частковій власності на який кожен з них придбав окремо у різний період часу з різних підстав, та проживаючи у ньому, не були пов`язані веденням спільного господарства, бюджету, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків. Вказане є підставою для відмови в позові.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.03.2026 року.

Суддя: В. І. Вачко