Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №599/1761/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/1761/25Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г.

Провадження № 22-ц/817/380/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

секретар - Гичко К.С.

з участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Коцюби Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 — адвоката Коцюби Надії Ярославівни на ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 16 січня 2026 року про призначення експертизи, постановлену суддею Чорною В.Г. у цивільній справі №599/1761/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом.

15 січня 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Іщук К.В. подав клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи, яке обґрунтовано тим, що предметом доказування у справі є порушення межі зі сторони ОСОБА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами 6122688600:03:001:0014 та 6122688600:03:001:0019, а тому для встановлення факту порушення відповідачем межі земельних ділянок необхідні спеціальні знання.

Ухвалою Зборівського районного суду Тернопільської області від 16 січня 2026 року клопотання задоволено.

Призначено у даній справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи допущено фактичне порушення межі (накладення контурів згідно зведеної огорожі) зі сторони земельної ділянки кадастровий номер 6122688600:03:001:0019 (власником якої є ОСОБА_1 ) відносно земельної ділянки із кадастровим номером 6122688600:03:001:0014 (власником якої є ОСОБА_2 ), згідно визначених координат Державного земельного кадастру, що відображені в Додатку № 8 до Висновку експертів за результатами проведення додаткової земельно-технічної експертизи № 3529/3530/17-26 від 27.02.2019 року? - на території якої земельної ділянки: кадастровий номер 6122688600:03:001:0019 чи кадастровий номер 6122688600:03:001:0014 розташована зведена огорожа, що розмежовує вказані земельні ділянки?.

Проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Попереджено експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за дачу завідомо неправдивого висновку, або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків відповідно за ст. 384, 385 КК України.

Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 .

Надано в розпорядження експерта матеріали цивільної справи №599/1761/25.

На час проведення експертизи зупинено провадження у справі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коцюба Н.Я. просить ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 16 січня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що оскаржувана ухвала постановлена за неповного з`ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального права, оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем частини земельної ділянки, встановлення ним огорожі на ділянці позивача та створення перешкод у користуванні нею, а долучені до позову заява до органу місцевого самоврядування і фотознімки цього не підтверджують. Крім цього, відсутні докази звернення позивача до компетентного органу місцевого самоврядування для вирішення земельного спору, а суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про необхідність експертизи, не пересвідчившись у наявності належно підтвердженого спору між сторонами. Також зазначає, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності та процесуальні права відповідача, оскільки, за твердженням скаржника, останній не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не подав відзиву з поважних причин, не отримав копії клопотання про призначення експертизи, а тому був позбавлений можливості надати свої заперечення та запропонувати питання, які мали бути поставлені на вирішення експерта.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Іщук К.В. заперечує доводи скарги та просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала про призначення судової земельно-технічної експертизи є законною і обґрунтованою. Зазначає, що спір у цій справі стосується не тих обставин, які були предметом розгляду у справі №599/340/16-ц, а іншого - порушення межі між земельними ділянками, допущеного відповідачем уже після виконання попереднього судового рішення та з іншої сторони належної позивачці будівлі. Питання, поставлені на вирішення експерта, безпосередньо стосуються предмета доказування у справі, потребують спеціальних знань, а тому суд першої інстанції обґрунтовано призначив земельно-технічну експертизу для повного і всебічного з`ясування обставин справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Коцюби Н.Я., які доводи апеляційної скарги підтримали, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з`ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з`ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі. Експертиза не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

Предметом позову у даній справі є вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що полягають у демонтажі огорожі, встановленої, за твердженням позивачки, з порушенням меж земельних ділянок, та у відновленні межі між ними згідно з координатами Державного земельного кадастру.

Підставою позову є посилання позивачки на самовільне встановлення відповідачем огорожі з порушенням межі між суміжними земельними ділянками після виконання попереднього судового рішення, унаслідок чого, на її думку, створено перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою та допущено зайняття частини цієї ділянки.

Враховуючи характер заявлених вимог та обставини, на які посилається позивачка як на підставу позову, для правильного вирішення спору підлягає встановленню, чи відповідає фактичне розташування зведеної між суміжними земельними ділянками огорожі межам земельних ділянок згідно з координатами Державного земельного кадастру, а також чи має місце накладення контурів однієї земельної ділянки на іншу. З`ясування цих обставин потребує спеціальних знань у галузі землеустрою та земельно-технічних досліджень, якими суд не володіє.

Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник саме з приводу дотримання меж між земельними ділянками з кадастровими номерами 6122688600:03:001:0014 та 6122688600:03:001:0019, а питання, поставлені судом на вирішення експерта, безпосередньо стосуються предмета доказування у справі, оскільки спрямовані на встановлення фактичного місця розташування огорожі та наявності чи відсутності порушення межі між суміжними земельними ділянками.

Колегія суддів враховує, що призначення експертизи не є вирішенням спору по суті і не свідчить про наперед сформований висновок суду щодо доведеності чи недоведеності позовних вимог, а є процесуальною дією, спрямованою на повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи. Саме по собі заперечення відповідача проти позову або незгода з доводами позивачки не усувають потреби у використанні спеціальних знань, якщо без них встановити істотні для справи обставини неможливо.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою не надано належних доказів на підтвердження факту порушення її прав, не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про необхідність призначення експертизи. Оцінка достатності, належності, допустимості та взаємного зв`язку всіх доказів у справі здійснюється судом під час ухвалення рішення по суті спору. На стадії вирішення питання про призначення експертизи суд з`ясовує, чи стосуються запропоновані для дослідження обставини предмета доказування та чи потребують вони спеціальних знань, а не вирішує наперед питання про доведеність позову.

Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів звернення ОСОБА_2 до органу місцевого самоврядування для вирішення земельного спору, оскільки такі доводи стосуються оцінки обраного способу захисту та обґрунтованості позовних вимог, а не наявності чи відсутності підстав для призначення експертизи. Натомість спірні обставини щодо фактичного проходження межі між суміжними земельними ділянками не можуть бути встановлені без спеціальних знань.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення принципу змагальності та процесуальних прав відповідача, оскільки свої заперечення щодо призначення експертизи та мотиви незгоди з ухвалою суду першої інстанції останній виклав в апеляційній скарзі. При цьому, жодних конкретних питань, які він вважав за необхідне поставити на вирішення експерта, у скарзі не зазначено.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, неможливо. У зв`язку з призначенням експертизи суд обґрунтовано зупинив провадження у справі на час її проведення.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — адвоката Коцюби Надії Ярославівни — залишити без задоволення.

Ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 16 січня 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 27 березня 2026 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Храпак Н.М.