Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №461/2560/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/2560/25 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/3894/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2025 року в складі судді Зубачик Н.Б. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У квітні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- за Договором позики № 79834828 в розмірі 19360 грн., з яких 10 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4500,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, 4860,00 грн. – сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою;

- за Договором позики №2888771 в розмірі 27600 грн., за яких 8000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 3600,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, 16000,00 грн.- сума заборгованості за пенею;

- за Кредитним договором №7751900 в розмірі 13233,52 грн., з яких 2998,20 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 7455,32 грн. – сума заборгованості за відсотками, 2780,00 грн. – сума заборгованості за пенею, штрафами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.04.2024 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір позики №79834828

14.06.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ»») було укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників №32 від 25.09.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №79834828 в сумі 19360 грн., з яких: 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4500 грн. – сума заборгованості за відсотками, 4860 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.

Також, 30.04.2024 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір позики №2888771.

14.06.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ»») було укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників №31 від 25.09.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2888771 в сумі 27600 грн., з яких: 8000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 3600 грн. – сума заборгованості за відсотками, 16000 грн. – сума заборгованості за пенею.

Окрім того, 02.04.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7751900.

21.11.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ»») було укладено Договір факторингу №21112024, відповідно до умов якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників від 21.11.2024 до Договору факторингу №21112024, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7751900 в сумі 13233,52 грн., з яких: 2998,2 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 7455,32 грн. – сума заборгованості за відсотками, 2780 грн. – сума заборгованості за пенею, штрафами.

Позивач стверджував, що з моменту отримання права вимоги до відповідача за вище вказаними кредитними договорами, ним не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Після набуття позивачем права вимоги за кредитними договорами відповідач своїх зобов`язань не виконує, чим порушує права позивача.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просив позов задоволити.

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №79834828 від 27.04.2024 в розмірі 19360 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2888771 від 30.04.2024 в розмірі 27600 (двадцять сім тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №7751900 від 02.04.2024 в розмірі 13233 (тринадцять тисяч двісті тридцять три) грн. 52 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , вважає незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог скарги покликається на те, що на час укладення договорів позики з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та кредитного договору з ТОВ «Авентус Україна» він був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 05.12.2022. Вказане підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 .

При укладенні вказаних вище договорів відповідач надав докази про те, що він є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , а саме посвідчення серії НОМЕР_3 від 28.11.2023.

Зазначає, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває до теперішнього часу.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 20 998 грн. 20 коп.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Зазначає, що в процесі розгляду справи суд першої інстанції не припустився порушень, ні норм матеріального права, ні процесуального права. Апелянтом не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки кредитні договори є дійсними та ніким не скасовані. При цьому, самим відповідачем безпосередньо визнається укладення ним Кредитних договорів, отримання за даними договорами коштів та визнає обізнаність щодо умов кредитних договорів.

Доводи скарги про те, що на відповідача поширюються гарантії встановлені ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» вважає безпідставними, оскільки для припинення нарахування відсотків за користування кредитом відповідач зобов`язаний був повідомити первісних кредиторів про статус військовослужбовця, проте про такий не повідомив або навмисно приховав та не надав підтверджуючих документів.

Наголошує, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б звільняли позичальника від нарахованих штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з укладенням контракту про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах рядового, сержантського та старшинського складу.

Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. На це вказав у своїй постанові від 04 вересня 2024 року Верховний Суд у справі №426/4264/19. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів – витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Право на вказані пільги мають лише мобілізовані позичальники.

Враховуючи те, що заборгованість за договорами була нарахована первісними кредиторами на підставі умов кредитних договорі, та в подальшому дані нарахування було відступлені ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договорами факторингу, проценти за кредитними договорами є правомірно нарахованими відповідно до істотних умов кредитних договорів.

Додає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювались нарахування відсотків та не застосовувалося жодних штрафних санкцій.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справив порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1ст. 369 ЦПК України).

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог. Зокрема врахував, що між первісними кредиторами та відповідачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Однак, відповідач порушив умови договорів, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за такими, відтак суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіряючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує таке.

Судом встановлено, що 27 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 79834828. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 70201, про що свідчить п. 29 Договору позики, юридичні адреси та реквізити сторін (а.с.8-10).

Відповідно до умов Договору, сума позики 10 000,00 грн.; строк позики складає 30 днів; процентна ставка 1,50% (фіксована), яка діє протягом строку договору визначеного п.п.2.2 п. 2 Договору.

Додатком №1 до Договору позики №79834828 від 27.04.2024 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до таблиці, розрахованої за період з 27.04.2024 по 26.05.2024 року, чиста сума кредиту 14500,00 грн., проценти за користування кредитом 4500,00 грн. (а.с.11).

30 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 2888771. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора SUC043, про що свідчить п. 29 Договору позики, юридичні адреси та реквізити сторін (а.с.21-23).

Відповідно до умов Договору, сума позики 8 000,00 грн.; строк позики складає 30 днів; процентна ставка 1,50% (фіксована), яка діє протягом Строку договору визначеного п.п.2.2 п. 2 Договору.

Додатком №1 до Договору позики №2888771 від 30.04.2024 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до таблиці, розрахованої за період з 30.04.2024 по 30.05.2024, чиста сума кредиту 11600, 00 грн., проценти за користування кредитом 3600,00 грн. (а.с.24).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 25.04.2018 встановлено, що ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зареєстровано як фінансову установу 20.10.2015 №2542 ( а.с.28).

Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.02.2021 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зареєстроване як юридична особа 30.06.2015, види економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування (основний) (а.с.29).

14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (а.с.12-14).

Відповідно п.1.2. Договору факторингу №14/06/21, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно із визначенням термінів, що використовуються у даному Договорі, право вимоги – право грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі Договору позики; боржники – позичальники Клієнта, яким клієнт надав позику, тобто які мають зобов`язання перед клієнтом згідно з Договором позики, щодо внесення основної суми боргу (кредиту), плати за кредитом (плати за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов`язань, а також будь-які представник боржника, повірені, правонаступники, поручителі, інші особи, що взяли на себе обов`язок виконати (повність або частково) зобов`язання щодо сплати заборгованості замість боржника.

28.07.2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 2 до Договору факторингу, якою п. 1.3 Договору факторингу викладено в наступній редакції: «Клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства» (а.с.15).

13 червня 2022 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 7 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, в якій сторони домовились викласти п. 9.1 Договору в наступній редакції: «Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік» (а.с.16).

25 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 37 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, в якій визначена загальна сума прав вимоги, що відступають згідно Реєстру Боржників № 31 та 32 від 25 вересня 2024 року (а.с. 17).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №31 та 32 від 25.09.2024 року за Договором Факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, фактор та клієнт уклали даний акт про те, що на виконання п. 1.2. Договору Факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, укладеного між Клієнтом та Фактором, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.18).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №32 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги за договором позики № 79834828 в сумі 19360,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4500,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 4860,00 грн. – сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою, 0,00 грн. сума заборгованості за пенею (а.с.19).

Згідно із розрахунком заборгованості за договором позики № 79834828 від 27.04.2024 року, який надав позивач, за період з 25.09.2024 по 25.02.2025 ОСОБА_1 має заборгованість станом на 25.02.2025 в сумі 19360,00 грн (а.с.19)

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №31 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги за договором позики № 2888771 в сумі 27600,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3600,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. – сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою, 16 000,00 грн. сума заборгованості за пенею (а.с.26).

02 квітня 2024 року між «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений Договір №7751900 про надання споживчого кредиту № 7751900, за умовами якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000,00 грн. на строк 360 днів з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Договір підписаний електронним підписом позичальника НОМЕР_4 . (а.с.33-41).

Згідно із п. 1.5 Договору за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 1.5.2 знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до погоджених умов, передбачених цим пунктом.

Додатком №1 до Договору позики №7751900 від 02.04.2024 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до таблиці, розрахованої за період з 02.04.2024 по 28.03.2025, чиста сума кредиту становить 24789,00 грн., проценти за користування кредитом 21789,00 грн. (а.с.41 зворот).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2017 встановлено, що ТОВ "Авентус Україна» зареєстровано як фінансову установу 28.02.2017 №426 ( а.с.51).

21 листопада 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу №21112024, відповідно до якого право вимоги заборгованості до боржника переходить до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. (а.с. 45-47).

Згідно із актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №21112024 від 21.11.2024, за вказаним договором факторингу, передано та відповідно прийнято реєстр боржників (а.с.48).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №211120245 від 21.11.2024 до вищевказаного договору, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийнято право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7751900 на загальну суму боргу 13 233,52 грн, з яких: 2998,20 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7455,32 грн. сума заборгованості за відсотками, 2780,00 грн. – сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 49).

Згідно із розрахунком заборгованості за договором позики № 7751900 від 02.04.2024, який надав позивач, за період з 21.11.2024 по 28.02.2025 ОСОБА_1 має заборгованість станом на 28.02.2025 в сумі 13233,52 грн. (а.с.50).

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є фінансовою установою, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 183 від 27 грудня 2007 року, видане Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Позивач має Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 691 від 23 березня 2017 року про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з наданням фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку паперів.

Надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 зазначеного Закону передбачено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, зі системного аналізу зазначених вище положень закону вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21).

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як свідчать матеріали справи та встановлені судом обставини, відповідач не заперечує укладення кредитних договорів в ІТС з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Авентус Україна», а також не заперечує факт отримання кредитних коштів та їх використання.

В свою чергу, звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 фактично не оскаржує висновки суду першої інстанції в частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту за: Договором позики № 79834828 в розмірі 10 000,00 грн.; Договором позики №2888771 в розмірі 8000,00 грн.; Договором №7751900 про надання споживчого кредиту в розмірі 2998,20 грн..

Однак, ОСОБА_1 не погоджується із стягненням з нього заборгованості за процентами за користування кредитними коштами протягом дії кредитного договору, за понадстрокове користування та пенею, при цьому покликається на ч. 15 ст. 14 Закону України «Просоціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зокрема, у ч. 15ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Цей припис Закону є самостійною нормою і дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-цта від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Із змісту згаданої постанови Верховного Суду вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення процентів не можуть бути задоволенні судом, якщо буде встановлено (шляхом доведення обставин), що боржник (позичальник) має право на пільги згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а без встановлення наявності у позичальника пільг є всі підстави для стягнення процентів.

ОСОБА_1 на підтвердження обставин поширення на нього положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до апеляційної скарги надав такі документи: посвідчення серії НОМЕР_3 , видане 28.11.2023 року; копію військового квитка серії НОМЕР_2 .

Із змісту записів у військовому квитку встановлено, що ОСОБА_1 05.12.2022 на підставі контракту прийнятий на військову службу у Збрйні Сили України. 10.12.2022 прийняв присягу. 19.08.2025 року на підставі ст. 26 ч. 5 п. 3 пп «Г» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнений за сімейними обставинами. Згідно відміток про проходження військової служби у період укладення вищезазначених кредитних договорів, а саме 03.03.2024 на підставі наказу №64 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_5 старшим водієм ВОС – 790702А.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року в справі №279/11692/15-ц зазначено, що «тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову у їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні».

Обмеження у можливості надання доказів до суду апеляційної інстанції переслідує не мету створення перешкод у поповненні доказової бази у справі, а, навпаки, має на меті забезпечення максимально повного подання доказів шляхом підвищення активності осіб, які беруть участь у справі, при її розгляді у суді першої інстанції та відповідальність за свої дії в процесі захисту права.

Проте зазначене слід відрізняти від випадків, коли в особи, яка надає нові докази до апеляційного суду, відсутня недобросовісність дій.

У ч. 2 ст. 13 ЦПК України зазначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістомст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, відтак відповідач був об`єктивно обмежений у можливості подати вказані вище докази, оскільки поштовий конверт із ухвалою про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви повернувся на адресу суду із відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.75).

Колегія суддів враховує, що подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 прагне скористатися своїми правами, зокрема, реалізувати право на судовий захист у вигляді подання заперечень щодо позовних вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить висновку про можливість прийняття нових доказів, які підтверджують той факт, що ОСОБА_1 у період дії укладених кредитних договорів проходив військову службу з грудня 2022 року по серпень 2025 року, тобто мав статус військовослужбовця Збройних Сил України.

Дослідивши надані сторонами докази, апеляційний суд встановив, що за Договором позики № 79834828 первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» здійснював нарахування за відсотками, виходячи із погодженого між сторонами розміру (1,5% в день) протягом строку дії договору (30 днів), що в сумі становить 4500,00 грн. та за понадстрокове користування кредитними коштами, виходячи із ставки 2,70% в день протягом 18 днів, що склало 4860,00 грн.; за Договором позики №2888771 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» здійснював нарахування за відсотками, виходячи із погодженого між сторонами розміру (1,5% в день) протягом строку дії договору (30 днів), що в сумі становить 3600,00 грн. та пені, виходячи із ставки 2,70%, що в загальному склало 16000,00 грн; за Кредитним договором №7751900, первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» здійснював нарахуванням відсотків за користування кредитом, виходячи із погодженого між сторонами розміру (2,2 % в день), що в загальному склало 7455,32 грн., а також пеню в розмірі 2780,00 грн.

Зважаючи на те, що в період дії кредитних договорів ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця та перебував в складі ЗСУ, що підтверджується військовим квитком останнього, первинні кредитори не врахували, що на ОСОБА_1 розповсюджувались положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не відповідності сум нарахованої кредитної заборгованості, є обґрунтованими.

Посилання позивача на те, що відповідач не надав інформації про свій статус первісному кредитору, не впливає на реалізацію наявного в ОСОБА_1 права щодо кредитних пільг відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Заперечення сторони позивача щодо того, що передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги стосуються лише військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, а не за контрактом, не заслуговують на увагу, оскільки військовослужбовці, призвані під час мобілізації або за контрактом мають рівний статус, грошове забезпечення, соціальні гарантії (статус УБД, відпустки), тощо.

Суд першої інстанції при розгляді справи без з`ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зробив помилкові висновки щодо задоволення заявлених вимог до ОСОБА_1 у повному обсязі.

Отже, колегія суддів за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції приходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором позики № 79834828 в розмірі 4500,00 грн. за нарахованими процентами та 4860,00 грн. - за процентами за понадстрокове користування позикою; за Договором позики №2888771 в розмірі 3600,00 грн. – суми заборгованості за відсотками та 16000,00 грн.- суми заборгованості за пенею; за Кредитним договором №7751900 в розмірі 7455,32 грн. – суми заборгованості за відсотками та 2780,00 грн. – суми заборгованості за пенею, штрафами.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за процентами, штрафами підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог, змінивши загальний розмір стягнутої заборгованості за кредитними договорами.

При цьому, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13ст.141ЦПК України).

З огляду на викладене та зважаючи на принцип пропорційності розподілу судових витрат відповідно до задоволеної частини позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягнути судовий збір в сумі 1056 грн. 31 коп. за розгляд справи судом першої інстанції, та з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1584 грн. 45 коп.

Враховуючи вимоги ч. 10 ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 528 грн. 14 коп. різниці судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 367,374,376,381, 382, 384,389, 390 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за відсотками, пені за кредитними договорами скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні таких позовних вимог.

Змінити розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором позики №79834828 від 27.04.2024 з 19360 грн. 00 коп. до 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Змінити розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором позики №2888771 від 30.04.2024 з 27600 грн. 00 коп. до 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Змінити розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №7751900 від 02.04.2024 з 13233 грн. 52 коп. до 2998 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп. скасувати.

Стягнути з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 528 (п`ятсот двадцять вісім) гривень 14 копійок судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій пропорційно до задоволених позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 24 березня 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді С.М. Бойко

С.М. Копняк