Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №675/1977/25 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1977/25

Провадження № 2/675/272/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої – судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Гонтарук А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

у с т а н о в и в :

04 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області з заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, у якому просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, звернулась до суду з письмовими заявами, в яких просила справу розглядати за її відсутності, на зміні розміру аліментів наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання за повторним викликом не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з відповіді № 2092682 від 05 грудня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване в АДРЕСА_1 .

Судові повістки відповідачу ОСОБА_2 направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання. Надіслані ОСОБА_2 судові повістки на 05 січня 2026 року, на 04 лютого 2026 року та на 20 березня 2026 року були вручені відповідачу.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивачка вказує, що рішенням (судовим наказом) Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2022 року у справі № 675/128/22 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 січня 2022 року і до повноліття дітей.

Зазначає, що на даний час старша дочка досягла повноліття, а тому аліменти на її утримання припинилися. На даний час з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з частиною 2 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України).

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності володіння та /або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у том числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платник аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості, той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 158/1638/18.

Верховний Суд у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 303/369/20 зазначив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

У постановах Верховного Суду від 19 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19, від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 зазначено, що статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що одна з дітей, донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягла повноліття, відтак стягуваний розмір аліментів вдвічі зменшився, натомість витрати на утримання неповнолітньої сина, значно зросли, а відтак коштів, які сплачує відповідач недостатньо для його утримання.

Відповідач є працездатною особою, має постійне місце роботи та стабільну заробітну плату, та беручи до уваги, що дитина сторін, котра є неповнолітньою, проживає з позивачкою, яка утримує та виховує дитину, а відтак дитина потребує матеріальної допомоги від відповідача, право на отримання якої передбачено законом.

При цьому, суд зважає, що встановлений розмір аліментів, з огляду на збільшення витрат на утримання сина, зростання цін на всі групи товарів для дітей є недостатнім і не забезпечує право дитини на належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку, працює головним спеціалістом Ізяславського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, має стабільний дохід, відсутність інших осіб на утриманні, вік дитини, виходячи з засад розумності та справедливості, а також дотримання балансу інтересів сторін, а також те, що розмір аліментів на утримання дитини має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, на думку суду, підлягає стягненню з відповідача аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

За даних обставин, суд вважає, що заявлена вимога щодо зміни розміру аліментів та його збільшення є підставною, ґрунтується на нормі закону, а тому позов у цій частині підлягає до задоволення.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином вимоги позивача в частині стягнення аліментів у збільшеному розмірі починаючи з дня пред`явлення позову не підлягають задоволенню.

Після набранням рішенням законної сили судовий наказ Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2022 року у справі № 675/128/22 підлягає поверненню до суду без виконання.

Суд знаходить, що згідно вимог ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального Кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 20 січня 2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 23 грудня 1998 року, зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 ) про зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначених судовим наказом Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2022 року у справі № 675/128/22 та стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 23 грудня 1998 року, зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 20 січня 2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до повноліття дитини.

У решті позовних вимог - відмовити.

Судовий наказ Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2022 року у справі № 675/128/22 повернути до суду без виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 23 грудня 1998 року, зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 ) на користь держави 1331 грн 20 коп судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Хмельницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. С. Янішевська