Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №596/1357/25 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2026 р. Справа № 596/1357/25

Провадження № 3/596/21/2026

Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Вальчук М.М., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

11.09.2025 року о 23 год.58 хв. в с. Яблунів, Дорога-М19 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN д.н.з НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря та підтверджується висновком медичного закладу №187 від 12.09.2025. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Вальчук М.М. в судовому засіданні підтримала подане письмове клопотання про закриття провадження в справі притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши позицію сторони захисту за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, дослідивши клопотання та письмові докази в справі, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до вимог п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Як слідує з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451134 від 12.09.2025 року, 11.09.2025 року о 23 год.58 хв. в с. Яблунів, Дорога-М19 водій ОСОБА_1 керував Т/З MAN д.н.з НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря та підтверджується висновком медичного закладу №187 від 12.09.2025.

Як встановлено, протокол про адміністративне правопорушення сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

З рапорту інспектора СРПП Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області С. Маланюка від 13.11.2025 вбачається, що 11.09.2025 о 23 год. 58·хв. в с. Яблунів, дорога М-19 було зупинено транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 , за порушення комендантської годин. Згідно п.2.4 ПДР України водій зобов`язаний пред`явити документи для перевірки які зазначені в п.2.1 ПДР України. Під час спілкування з водієм гр. ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а саме: порушення мови, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Після чого згідно п. 2.5 ПДР України, останньому було запропоновано на місці зупинки пройти в законному порядку огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, за допомогою Drager Alcotest 6810, на що останній відмовився.

Останнього було запрошено проїхати до найближчого медичного закладу до лікаря нарколога для виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та-швидкість реакції. За результатами огляду на стан сп`яніння у крові гр. ОСОБА_1 виявлено 1.24 проміле етилового спирту, що свідчить про наявність стану алкогольного сп`яніння середнього ступеня, що підтверджується висновком лікаря нарколога КНП «Чортківської ЦМЛ». В приміщенні КНП «Чортківської ЦМЛ» було складено відносно гр. ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРl № 451134 за порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пояснення, викладені у рапорті працівника поліції підтверджуються та узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема відеозаписом нагрудної камери поліцейського №856941, а також відеозаписом з автореєстратора.

Так, даними відеозаписів зафіксовано як транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 11.09.2025 о 23.58.28 зупинено поліцейським. Після зупинки транспортного засобу, під час спілкування з ОСОБА_1 , патрульні поліцейські встановили, що останній перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. При перегляді відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події з використання спеціальних технічних засобів

Після чого водію запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що останній погодився.

З досліджених відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що відеозапис є безперервним та відображає повну картину щодо фіксації події вчиненого адміністративного правопорушення, проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водія, складання протоколу про адміністративне правопорушення, його оголошення, вручення копій особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами ст.ст.261, 266 КУпАП та приписами Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.

Також до протоколу про адміністративне правопорушення долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Alcotest Drager 6810. Огляд мав бути проведений у зв`язку з виявленими ознаками: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 направлено у заклад охорони здоров`я – КНП «Чортківська центральна міська лікарня».

Як вже встановлено, огляд ОСОБА_2 на визначення стану сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я КНП «Чортківська центральна міська лікарня». ОСОБА_1 двічі продував газоаналізатор в присутності лікаря, медичних працівників та працівників поліції. При цьому, в обох випадках технічних пристрій показав перевищення норми.

За результатами огляду водія, лікарем закладу охорони здоров`я КНП «Чортківська центральна міська лікарня» ОСОБА_3 складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №187 від 12.09.2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, 1,24 ‰. (а.с.5). Жодних зауважень щодо результатів медичного огляду від ОСОБА_1 не надходило.

Суд звертає увагу, що висновок лікаря про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 базується на його оцінці проведеного обстеження особи, яке включає в себе не лише тестування за допомогою технічних засобів, а й на підставі проведених досліджень, яким є поведінка обстежуваної особи, вегето-судинні реакції.

Отже, огляд проведено уповноваженою особою, з дотриманням процедури проведення огляду на визначення стану сп`яніння в закладі охорони здоров`я, за згодою особи щодо якої проводився такий огляд, а тому його результати (висновок) є допустимими доказами відповідно до ст. 251 КУпАП.

Доводи сторони захисту про недопустимість медичного висновку є непереконливими з огляду на те, що огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я проведений у відповідності з вимогами ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, і підстав ставити під сумнів висновок за результатами такого огляду суд не вбачає.

Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 бажав пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, оскільки відповідно до відеозапису, наявного у матеріалах справи, останній жодних заперечень щодо медичного закладу – КНП «Чортківська центральна міська лікарня» не висловлював.

Твердження сторони захисту про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що слугувало підставою зупинки і, відповідно, недопустимості всіх інших доказів по справ, є непереконливими.

Як встановлено, доводиться рапортом поліцейського та матеріалами відеозапису з нагрудних камер поліцейського №856941, правопорушення скоєне під час дії комендантської години, тому доводи про безпідставність зупинки є необґрунтованими.

Крім того, суд наголошує, що керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, саме по собі є самостійним складом правопорушення і доведеність факту вчинення цього правопорушення не залежить від того, чи були у поліцейських підстави зупиняти транспортний засіб. Тому доводи апелянта і в цій частині є необґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, не має підстав вважати, що працівники поліції, здійснюючи зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 діяли без достатніх на це підстав.

Необґрунтованими є твердження захисника про те, що рапорт не є доказом у справі, оскільки дані про обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, викладені у рапорті працівника поліції, підтверджуються іншими матеріалами справи.

Безпідставними є посилання сторони захисту на те, що порушено процедуру відсторонення водія від керування транспортним засобом, оскільки це не спростовує вчинення водієм складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та не впливає на відповідальність останнього.

ЄСПЛ в рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою та відтворюють картину вчиненого правопорушення, клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП не підлягає до задоволення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень на транспорті, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На думку суду, застосований до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення прав керування є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись ст.ст.ст. 7, 40-1, 130, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) (Отримувач коштів: ГУК у Терноп.обл/Терноп.обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA798999980313060149000019001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300) який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Повний текст постанови складено 27.03.2026.

Суддя Гусятинського районного суду Ірина ЛИСЮК