Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №452/251/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/251/26

Провадження №3/452/216/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів Львівської області, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124, ст.122-4, ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

23 січня 2026 року до суду від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшов для розгляду протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та за ст.122-4 КУпАП, яким після автоматизованого розподілу було присвоєно номери справ: №452/203/26 (провадження №3/452/189/2026) та №452/204/26 (провадження №3/452/190/2026), відповідно, та які згідно постанови суду від 26 січня 2026 року було об`єднано в одне провадження під №452/204/26 (провадження №3/452/190/2026).

Розгляд об`єднаної справи було призначено на 05 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв..

Разом з тим, 27 січня 2026 року до суду від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшли для розгляду протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП та за ч.1 ст.130 КУпАП, яким після автоматизованого розподілу було присвоєно номер справи №452/251/26 (провадження №3/452/216/2026) та №452/250/26 (провадження №3/452/215/2026), відповідно, та які згідно постанов суду від 04 лютого 2026 року, кожну окремо, було об`єднано в одне провадження під №452/251/26 (провадження №3/452/216/2026).

В подальшому, розгляд об`єднаної справи було призначено на 02 березня 2026 року о 09 год. 45 хв., та потім ще двічі було відкладено, а саме, на 06 березня 2026 року о 09 год. 00 хв. та на 26 березня 2026 року о 09 год. 00 хв..

Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення та матеріалів справи судом встановлено наступне.

Постановою відділу поліції №2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області серії ЕНА №5430973 від 08 серпня 2025 року ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп., на користь держави.

Разом з тим, 01 січня 2026 року о 02 год. 20 хв. ОСОБА_1 , неподалік будинку №20 на пл. Авіації у м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, повторно протягом року керував транспортним засобом – автомобілем марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , при цьому, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на припарковані автомобілі, а саме, марки «Skoda SuperB», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , та марки «Volkswagen passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , чим порушив п.2.1 (а) та п.10.9 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) транспортні засоби потерпілих отримали механічні пошкодження. В подальшому, водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП, чим порушив п.2.10 (а) ПДР України.

Крім цього, 21 січня 2026 року о 22 год. 24 хв. ОСОБА_1 , на автодорозі сполученням Львів-Самбір-Ужгород, 52 км.+700 м., у м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області керував транспортним засобом – автомобілем марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , при цьому перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестуванням на алкоголь до протоколу приладом «Drager Alcotest 6820», який проведено 21 січня 2026 року о 22 год. 26 хв. на автодорозі сполученням Львів-Самбір-Ужгород, 52 км.+700 м., та за результатами якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння 0,57 проміле, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).

Потерпілий ОСОБА_4 під час розгляду справи в суді надав відповідні пояснення по факту ДТП за участю ОСОБА_1 , зазначивши при цьому, що жодних дій по відшкодуванню заподіяної йому матеріальної шкоди ОСОБА_1 не вчиняв. Також додатково повідомив, що учасники ДТП правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не скористалися, оскільки ОСОБА_1 покинув місце ДТП. Крім того, прохав призначити покарання ОСОБА_1 на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 26 березня 2026 року, не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином засобами телефонного зв`язку, а саме шляхом направлення SMS-повідомлення у додатку «Viber» на номер телефону, зазначений у матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, яке він отримав 10 березня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення адресату у додаток «Viber», про причини своєї неявки не повідомив, жодних заяв чи клопотань по суті справи від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про дату, час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 26 березня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення був повідомлений належним чином поштовим зв`язком, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», при цьому судом було застосовано аналогію права, а саме, ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань до суду від нього не надійшло.

Також слід зазначити, що інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак ОСОБА_1 мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами. До того ж, ОСОБА_1 знав про те, що відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, як і про те, що розгляд справи про адміністративні правопорушення відбудеться в Самбірському міськрайонному суді Львівської області.

Крім того, у своєму рішенні у справі «Смірнов проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Також, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

До того ж, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в суд не з`явився, тому суд оцінює таку поведінку останнього як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Враховуюче наведене, а також відсутність клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи та ухвалити постанову без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням статті 268 КУпАП, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі докази, дійшов наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ознайомившись із протоколами про адміністративні правопорушення, підписав їх особисто. При цьому, про наявність будь-яких заперечень щодо інкримінованих йому адміністративних правопорушень як у протоколах про адміністративні правопорушення, так і окремо не зазначив. Натомість, у письмових поясненнях від 22 січня 2026 року, визнав себе винним у вчиненому ДТП, підтвердивши факт керування транспортним засобом, а також вказав, що залишив місце ДТП через пізній час.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року (далі – Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, тощо.

Із роз`яснень, що містяться у абз.3 п.27 Постанови, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника, в даному конкретному випадку щодо ОСОБА_1 , і в межах, встановлених протоколами про адміністративні правопорушення.

В протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №572716 від 22 січня 2026 року, серії ЕПР1 №572729 від 22 січня 2026 року, серії ЕПР1 №572733 від 22 січня 2026 року, серії ЕПР1 №572279 від 21

січня 2026 року, в кожному окремо, зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із порушенням останнім п.2.1 (а), п.2.9 (а), п.2.10 (а) та п.10.9 ПДР України.

Відповідно до ст.53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Пунктом 2.1 (а) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до положень п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Пунктом 2.10 (а) ПДР України передбачено, що у разі причетності до ДТП водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, являється порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Отже, однією з умов настання відповідальності за ст.124 КУпАП є саме «пошкодження транспортних засобів інших учасників ДТП, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна», тобто порушення має бути настільки суттєвим, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох автомобілів чи іншого чужого майна.

Відповідно до вимог п.26 Постанови, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення ПДР України.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, являється залишення місця ДТП з порушенням встановлених нормативно-правовими актами правил.

За керування транспортним засобом особою, зокрема, яка не має права керування таким транспортним засобом, або особою, позбавленою права керування транспортним засобом, вчинене повторно протягом року, передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Відтак, вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується трьома протоколами про адміністративні правопорушення від 22 січня 2026 року, схемою місця ДТП, складеної 01 січня 2026 року за участі потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , письмовими поясненнями як потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так і ОСОБА_1 , постановою відділу поліції

№2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області серії ЕНА №5430973 від 08 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а також іншими матеріалами проведеної перевірки.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що відображені на схемі місця ДТП пошкодження транспортних засобів повністю відповідають фактичним обставинам справи, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, та узгоджуються із поясненнями, наданими учасниками справи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо обставин ДТП.

За таких обставин, висновок про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.9 ПДР України, що призвели до зіткнення й спричинили пошкодження автомобілів, ґрунтується на матеріалах справи.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи іншого сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі – Інструкція).

Відповідно до п.п.2,6,7 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.

Відповідно до п.9 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі – Інструкція з оформлення матеріалів), вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як вбачається із переглянутих судом технічних відеозаписів із нагрудної камери працівників поліції, на них зафіксована зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 ..

Згідно тестування на алкоголь до протоколу приладом «Drager Alcotest 6820», який проведено 21 січня 2026 року о 22 год. 26 хв. на автодорозі сполученням Львів-Самбір-Ужгород 52 км.+700м., ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння 0,57 проміле.

Крім того, як вбачається із досліджених судом відеозаписів, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом – автомобілем марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 21 січня 2026 року місці, день і час, а також не оспорював результати тестування на алкоголь до протоколу приладом «Drager Alcotest 6820» та не наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, а відтак, у працівників поліції не виникло обов`язку для проведення огляду такої особи в найближчому закладі охорони здоров`я.

З рапорту посадової особи ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Савруна В.В. встановлено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, відтак водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж у найближчому медичному закладі. Разом з тим, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу приладом «Drager Alcotest 6820», результати тестування не оспорював та не виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі.

Суд враховує, що рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення (позиція ВС КАС у справі №524/5741/16-а, постанова від 20 травня 2020 року), але разом з тим суд приймає до уваги, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин, які стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.

Відповідно до п.12 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, підписав його особисто, проте від надання письмових пояснень відмовився. Разом з тим, про наявність будь-яких зауважень щодо його змісту чи обґрунтованих заперечень по суті адміністративного правопорушення як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і окремо не зазначив.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений уповноваженою особою з дотриманням вимог стст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права та обов`язки.

При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено, а тому суд доходить висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень.

З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що обставини, які мали місце і стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , є достатніми для повного розуміння суті правопорушення.

Слід врахувати, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року).

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

Будь-яких переконливих доводів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованих дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

Відтак, вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення від 21 січня 2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами тестування на алкоголь до протоколу приладом «Drager Alcotest 6820», а також іншими матеріалами перевірки, у тому числі відеозаписами, на яких зафіксовано як зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , так і його проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. При цьому, судом враховано, що під час

складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оспорював факт керування ним транспортним засобом, а також результати огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушень, вчинених ОСОБА_1 , його особу та ступінь вини, сімейний та майновий стан, раніше протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, суд не вбачає.

При цьому, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, за яке ОСОБА_1 вже було піддано адміністративному стягненню, на думку суду, не є обставиною, що обтяжує відповідальність цієї особи за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки така обставина є кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адмiнiстративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним i тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, а саме, у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, проте без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засоби «Skoda Octavia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення належить ОСОБА_2 , відомостей про належність ОСОБА_1 інших транспортних засобів матеріали справи не містять, а згідно вимог ст.28 КУпАП оплатне вилучення предмету як стягнення може застосовуватися лише до власника предметів.

На підставі викладеного, керуючись стст.28,36,40-1,ст.124,ст.122-4, ч.5 ст.126,ч.2 ст.130,ст.ст.283,284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, на користь держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 5 ( п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шестисот шістдесяти п`яти) гривень 60 (шістдесяти) копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції – Самбірський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя: Т.М. Кущ