Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №452/1954/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 26 березня 2026 р.

Справа: №452/1954/25

Суддя: Бікезіна О. В.

Справа № 452/1954/25

Провадження № 2/452/21/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

представника відповідачки адвоката Сікорської І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 5 червня 2025 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Аванс Кредит» та

ОСОБА_1 14 червня 2024 року в електронній формі укладено кредитний договір № 19377-06/2024. Згідно з п.1.1 Договору про надання фінансового кредиту № 19377-06/2024, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 19 листопада 2024 року укладено Договір факторингу № 191124/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу Реєстру боржників від 19 листопада 2024 року до Договору факторингу № 191124/2ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 29250 грн., з яких:

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 14250 грн. – сума заборгованості за процентами;

- 5000 грн. – сума заборгованості за штрафними санкціями.

З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 19 листопада 2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Крім того, між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 14 червня 2024 року в електронній формі укладено кредитний договір № 19503-06/2024. Згідно з п.1.1 Договору про надання фінансового кредиту № 19503-06/2024, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування в порядку та на умовах, визначених цим договором.

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 14250 грн. – сума заборгованості за процентами;

- 5000 грн. – сума заборгованості за штрафними санкціями.

Крім того, між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 14 червня 2024 року в електронній формі укладено кредитний договір № 19581-06/2024. Згідно з п.1.1 Договору про надання фінансового кредиту № 19581-06/2024, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування в порядку та на умовах, визначених цим договором.

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 14250 грн. – сума заборгованості за процентами;

- 5000 грн. – сума заборгованості за штрафними санкціями.

Крім того, між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 14 липня 2024 року було укладено Договір позики в електронній формі № 2935828. Згідно п.1 Договору позики, за цим договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договором строк, метою придбання товарів для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики та комісію за надання позики.

Між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14 червня 2021 року укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу із Реєстру боржників № 37 від 26 листопада 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 13200 грн., з яких:

- 4000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 7 грн. 60 коп. – сума заборгованості за відсотками;

- 8000 грн. – сума заборгованості за пенею;

- 1192 грн. 40 коп. – комісія за надання позики.

З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 100950,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1457426 від 6 червня 2025 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.76).

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 9 червня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До Самбірського міськрайонного суду Львівської області суду 03 липня 2025 року надійшов відзив від представника відповідачки адвоката Сікорської І.С., в якому заявлено, що відповідачка позовні вимоги не визнає та заперечує проти задоволення вимог позивача, що викладені в позовній заяві, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. На підтвердження своїх вимог позивач надав до суду кредитні договори, договори факторингу, розрахунок заборгованості. Згідно умов договору факторингу право грошової вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними акту прийому – передачі реєстру боржників згідно з додатками. В матеріалах справи відсутні реєстри прав грошових вимог та акти прийому - передачі. Витяги з реєстру боржників до договору факторингу не є належним та допустимим доказом переходу права вимоги до позивача оскільки не є реєстром, підписаним обома сторонами договору, а фактично є набраним позивачем текстом, підписаним одноособово представником позивача, який подав позов до суду. Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договорами факторингу. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували б наявність у ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги до ОСОБА_1 , відповідно право на позов взагалі відсутнє. Крім того, визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. За змістом статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору про відступлення права вимоги, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором. Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Таким чином, укладаючи відповідний договір факторингу сторони у договорі визначають конкретний перелік зобов`язань, право на вимоги яких переходять до нового кредитора. З метою визначення переліку таких зобов`язань сторони складають та погоджують відповідний реєстр, який є документальним підтвердженням переходу права вимоги за відчужуваними договорами. Матеріали справи не містять достатніх доказів відчуження права вимоги за кредитним договором № 2935828 від 14.07.2024 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ». Так, згідно наявних в матеріалах справи доказах вбачається, що спірний кредитний договір було укладено між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем 14.07.2024 р. В той же час, обґрунтовуючи право вимоги за спірним кредитним договором набутим саме від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» позивач посилається на договір факторингу від 14.06.2021 року, укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ». З матеріалів справи вбачається що договір факторингу між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено за два роки до укладення кредитного договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» із відповідачем. Тобто відповідна вимога не могла бути відчужена за договором факторингу до моменту укладення кредитного договору із відповідачем. У зв`язку із чим вимоги ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 79295658 від 03.04.2024 не може бути задоволено. Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували б наявність у ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги до ОСОБА_1 , відповідно право на позов взагалі відсутнє. ОСОБА_1 не отримувала грошових коштів за кредитними договорами. При цьому, договір про надання фінансового кредиту у тому числі інформація щодо умов кредитування, паспорт споживчого кредиту не містять реквізитів платіжної банківської картки відповідача, на яку, у відповідності до умов кредитних договорів мали бути перераховані кредитні кошти. Відсутність в документах, які були складені під час укладення відповідачем з кредиторами договорів про надання фінансового кредиту реквізитів платіжної банківської картки відповідача ОСОБА_1 унеможливлює виконання взятих кредиторами на себе зобов`язань за вказаними договорами щодо перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, однак не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. Отже, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довів заявлених позовних вимог, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком, передбаченим статтями 12, 13, 81 ЦПК України. Крім того, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Враховуючи наведене, оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у не є співрозмірною сумі кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, тому розмір процентів підлягає зменшенню. Нараховані позивачем штрафні санкції в сумі по 5000 грн. за кредитними договорами № 19377-06/24, № 19503-06/24, № 19581-06/24 та пеня в сумі 80000 грн. за кредитним договором № 2935828 не підлягають стягненню з огляду на приписи п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України. Комісія в сумі 11924 грн. 24 коп., нарахована за договором № 2935828 також не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним Відповідно до частини 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником комісії за адміністрування кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи наведене, оскільки було встановлено щомісячну плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, умови щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за видачу кредиту, є нікчемними (а.с.84-98).

До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 4 липня 2025 року надійшла відповідь на відзив від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в якому зазначено, що позивачем доведено факт укладання відповідачкою кредитних договорів/договору позики в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики та кредитів за електронним договором є обов`язковим. Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу (а.с.101-125).

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання не з`явився, надав до суду відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Представник відповідачки адвокат Сікорська І.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, при цьому кожна сторона відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 14 червня 2024 року було укладено договір кредиту № 19377-06/2024 в електронному виді із застосуванням одноразового цифрового ідентифікатора у якості електронного підпису.

Згідно п.1.1 договору, сума позики становить 10000 грн.

Відповідно до п.1.2 договору, строк позики становить 120 днів, дата погашення кредиту 11 жовтня 2024 року.

Згідно п.1.4.1. денна процентна ставка становить 1,50% в день.

Із довідки про перерахування суми кредиту сервісу онлайн платежів iPay.ua

№ 3466_250423101334 від 23 квітня 2025 року вбачається, що між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Аванс Кредит» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12 січня 2022 року, відповідно до зазначеного договору було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Аванс Кредит»: 14-06-2024 16:50:08 на суму 10000 грн., маска карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 425262332, призначення платежу: Зарахування 10000 грн. на карту НОМЕР_2 .

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 14250 грн. – сума заборгованості за процентами;

- 5000 грн. – сума заборгованості за штрафними санкціями.

Крім того, між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 14 червня 2024 року було укладено договір кредиту № 19503-06/2024 в електронному виді із застосуванням одноразового цифрового ідентифікатора у якості електронного підпису.

Згідно п.1.1 договору, сума позики становить 10000 грн.

Відповідно до п.1.2 договору, строк позики становить 120 днів, дата погашення кредиту 11 жовтня 2024 року.

Згідно п.1.4.1. денна процентна ставка становить 1,50% в день.

Із довідки про перерахування суми кредиту сервісу онлайн платежів iPay.ua

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 14250 грн. – сума заборгованості за процентами;

- 5000 грн. – сума заборгованості за штрафними санкціями.

Крім того, між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 14 червня 2024 року було укладено договір кредиту № 19581-06/2024 в електронному виді із застосуванням одноразового цифрового ідентифікатора у якості електронного підпису.

Згідно п.1.1 договору, сума позики становить 10000 грн.

Відповідно до п.1.2 договору, строк позики становить 120 днів, дата погашення кредиту 11 жовтня 2024 року.

Згідно п.1.4.1. денна процентна ставка становить 1,50% в день.

Із довідки про перерахування суми кредиту сервісу онлайн платежів iPay.ua

№ 3466_250423101334 від 23 квітня 2025 року вбачається, що між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Аванс Кредит» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12 січня 2022 року, відповідно до зазначеного договору було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Аванс Кредит»: 14-06-2024 17:35:03 на суму 10000 грн., маска карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 425338121, призначення платежу: Зарахування 10000 грн. на карту НОМЕР_2 .

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 14250 грн. – сума заборгованості за процентами;

- 5000 грн. – сума заборгованості за штрафними санкціями.

Між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 14 липня 2024 року було укладено Договір позики № 2935828 в електронній формі.

Згідно п.1 Договору позики, за цим договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договором строк, метою придбання товарів для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики та комісію за надання позики.

У відповідності до п.2.1. Договору позики, товариство надає фінансовий кредит у розмірі 4000 грн.

Згідно з п.2.2. Договору позики, кредит надається строком на 20 днів.

Відповідно п.2.3. Договору позики, процентна ставка з другого дня користування Позикою до дати повернення Позики/день 0.01% (фіксована).

Згідно п.2.4 Договору позики, комісія за надання Позики 29.81 % (фіксована) від суми наданої Позики (що у грошовому виразі складає 1192.40 грн.). Дата надання позики 14 липня 2024 року. Дата повернення Позики (останній день) 2 серпня 2024 року. Денна процентна ставка/день 1.50%. Проценти за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день 5.00%. Пеня 5.00%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 15349.41%. Орієнтовна загальна вартість позики 5200 грн.

28 липня 2021 року була укладена додаткова угода №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.

13 червня 2022 року була укладена додаткова угода №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.

26 листопада 2024 року була укладена додаткова угода №44 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.

- 4000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 7 грн. 60 коп. – сума заборгованості за відсотками;

- 8000 грн. – сума заборгованості за пенею;

- 1192 грн. 40 коп. – комісія за надання позики.

Із інформації АТ КБ «ПриватБанк» стосовно рахунків ОСОБА_1 відомо, що на її ім`я в банку були відкриті карткові рахунки, емітовано карту

№ НОМЕР_3 на яку здійснено переказ коштів, а саме: 14 липня 2024 року на суму 4000 грн. Крім того, в Банку емітовано карту № НОМЕР_4 , на яку здійснено переказ коштів, а саме: 14 червня 2024 року на суму 10000 грн., 14 червня 2024 року на суму

10000 грн.; 14 червня 2024 року на суму 10000 грн. (а.с.206).

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до закону.

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що, якщо, відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін, електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як встановлено судом, кредитні договори: № 19377-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19503-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19581-06/2024 від 14 червня 2024 року; договір позики № 2935828 від 14 липня 2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», було укладено в електронній формі, шляхом електронного підпису одноразовими ідентифікаторами з боку ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 837634.

Всі Договори місять персональні дані відповідачки, зокрема, дані паспорта, ІПН, адресу місця проживання, номери телефонів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Аналізуючи в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що факт укладання даних договорів є доведеним, натомість стороною відповідачки будь-яких доказів на спростування останнього до суду подано не було. Зазначені договори відповідачкою не оспорювалися, недійсними в судовому порядку не визнавалися, а відтак, є чинними і підлягають до виконання. Даних щодо звернення відповідачки до органів поліції з метою з`ясування незаконного використання її персональних даних, матеріали справи не містять, дану обставину підтвердила в судовому засіданні представник відповідачки.

Крім того, отримання грошових коштів у визначених позивачем розмірах підтверджено АТ КБ «ПриватБанк» та не спростовано відповідачкою.

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно із частиною третьою статті 1079 ЦК України у договорах факторингу - фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (скорочене найменування – ТОВ «ФК «ЄАПБ») є юридичною особою, 27.12.2007 року зареєстроване як фінансова установа відповідно до свідоцтва, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, з 23.03.2017 року має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Таким чином, уклавши зазначені договори факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу кредитора по відношенню до відповідача ОСОБА_1 , а саме право вимоги заборгованості за кредитними договорами № 19377-06/2024 від 14 червня 2024 року;

№ 19503-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19581-06/2024 від 14 червня 2024 року; договором позики № 2935828 від 14 липня 2024 року.

Оскільки відповідачка в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконала, не забезпечивши своєчасного повернення запозичених коштів, у позивача виникло право вимагати від ОСОБА_1 повернення суми кредиту.

Щодо нарахованих позивачем процентів за користування кредитом, суд виходить з такого.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону № 3498-ІХ) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Згідно із ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Відповідно до розділу IІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно із карткою документа Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3498-20) визначено, що дата публікації є 23.12.2023, дата набрання законної сили - 24.12.2023.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Як встановлено судом договіри були укладені після набрання чинності Законом № 3498-ІХ України.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Отже, застосування за кредитними договорами № 19377-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19503-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19581-06/2024 від 14 червня 2024 року; денної процентної ставки в розмірі 1,50% суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону № 3498-ІХ), у зв`язку з чим дана умова договору є нікчемною.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок нарахованих процентів, виходячи із максимально допустимого розміру денної процентної ставки, визначеного Законом України «Про споживче кредитування» за період із 14 червня 2024 року до 11 жовтня 2024 року (строк кредитування), що становить 12000 грн. (10000 грн. х 1% х 120 днів = 12000 грн.).

Таким чином, за кредитними договорами № 19377-06/2024 від 14 червня 2024 року;

№ 19503-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19581-06/2024 від 14 червня 2024 року з

ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за відсотками у розмірі 32000 грн. (12000 + 12000 + 12000 = 32000).

Щодо стягнення з відповідачки штрафних санкцій за кредитними договорами

№ 19377-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19503-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19581-06/2024 від 14 червня 2024 року по 5000 грн., загальна сума 15000 грн., та пені, за договором позики № 2935828 від 14 липня 2024 року, в розмірі 8000 грн. суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З огляду на викладене, враховуючи період нарахування позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, що було здійснено безпосередньо в період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідачки за кредитними договорами № 19377-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19503-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19581-06/2024 від 14 червня 2024 року по 5000 грн., загальна сума 15000 грн., та пені договором позики № 2935828 від 14 липня 2024 року в сумі 8000 грн. відсутні, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 19377-06/2024 від 14 червня 2024 року;

№ 19503-06/2024 від 14 червня 2024 року; № 19581-06/2024 від 14 червня 2024 року та за договором позики № 2935828 від 14 липня 2024 року необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідачки в користь позивача заборгованість:

1) За кредитним договором № 19377-06/2024 від 14 червня 2024 року у сумі

22000 грн. з яких:

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 12000 грн. – сума заборгованості за процентами.

2) За кредитним договором № 19503-06/2024 від 14 червня 2024 року у сумі

22000 грн. з яких:

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 12000 грн. – сума заборгованості за процентами.

3) За кредитним договором № 19581-06/2024 від 14 червня 2024 року у сумі

22000 грн. з яких:

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 12000 грн. – сума заборгованості за процентами.

4) За договором позики № 2935828 від 14 липня 2024 року у сумі 5200 грн. з яких:

- 4000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 7 грн. 60 коп. – сума заборгованості за відсотками;

- 1192 грн. 40 коп. – комісія за надання позики.

Щодо стягнення комісії суд зазначає таке.

Договором № 2935828 від 14 липня 2024 року сторонами було погоджено сплату комісії у розмірі 1192,40 грн.

Враховуючи викладене, оскільки Законом «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за розрахунково-касове обслуговування, то умови, передбачені Договором в частині нарахування такої комісії не є нікчемними, а отже, розглядаються з точки зору права як такі, що юридично мали місце і створили правові наслідки для сторін правочину. Тому за відсутності рішення суду про визнання правочину чи його окремих частин недійсними діє презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), тобто всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені зобов`язання, в тому числі обов`язок позичальника сплачувати комісію - підлягали виконанню.

У даній справі, заперечуючи проти стягнення нарахованої товариством комісії, сторона відповідача не посилалася на нікчемність правочину, як і не зверталася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсними умов даного договору в частині встановлення комісії, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки комісії підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., що підтверджено наданим позивачем платіжним інструкцією

№ 112989 від 16 травня 2025 року.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково (70,53%), судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2135 грн. 65 коп. (3028 х 70,53% = 2135,65).

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525-527, 530, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 71200 (сімдесят одну тисячу двісті) грн.:

1) За кредитним договором № 19377-06/2024 від 14 червня 2024 року у сумі

22000 грн. з яких:

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 12000 грн. – сума заборгованості за процентами.

2) За кредитним договором № 19503-06/2024 від 14 червня 2024 року у сумі

22000 грн. з яких:

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 12000 грн. – сума заборгованості за процентами.

3) За кредитним договором № 19581-06/2024 від 14 червня 2024 року у сумі

22000 грн. з яких:

- 10000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 12000 грн. – сума заборгованості за процентами.

4) За договором позики № 2935828 від 14 липня 2024 року у сумі 5200 грн. з яких:

- 4000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 7 грн. 60 коп. – сума заборгованості за відсотками;

- 1192 грн. 40 коп. – комісія за надання позики.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму судового збору в розмірі 2135 (дві тисячі сто тридцять п`ять) грн. 65 коп.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014, реквізити IBAN

№ НОМЕР_8 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Повний текст рішення виготовлений 27 березня 2026 року.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua