Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №344/11935/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Суд: Івано-Франківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №344/11935/25

Суддя: Василишин Л. В.

Справа № 344/11935/25

Провадження № 22-ц/4808/340/26

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Василишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Бойчука І. В., Максюти І. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Головатюка Івана Миколайовича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2025 року, ухвалене в складі судді Бородовського С. О. у місті Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Головатюк І. М. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Івано-Франківської області від 23 вересня 2021 року у справі №344/6979/21 судом ухвалено стягувати з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

На час звернення до суду позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_5 . Крім того, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2025 року у справі № 344/4329/25 задоволено заяву позивача про усиновлення, його оголошено усиновлювачем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зобов`язано відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження дитини.

Наведені обставини вказують на те, що з моменту присудження судом аліментів на користь відповідачки, в позивача значно змінився сімейний стан, оскільки у нього з`явилося ще двоє дітей, яких він утримує та забезпечує, а тому, враховуючи положення статті 192 СК України він має право на зменшення присуджених раніше судом аліментів.

Крім того, представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , єдиним його доходом є заробітна плата за службу, а також премії та надбавки у разі їх присудження, інші джерела доходів у нього відсутні. За таких обставин стягнення з позивача аліментів у розмірі 1/3 частини його доходу ставить його у скрутне матеріальне становище та ускладнює належне утримання сім`ї, в якій він є єдиною працюючою особою, оскільки його дружина не працює у зв`язку з необхідністю догляду за дітьми.

На підставі зазначеного, представник позивача просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2021 року у справі № 344/6979/21, з 1/3 частини доходу (заробітку) до 1/7 частини доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задоволено частково.

Ухвалено зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/6979/21 від 23 вересня 2021 року, з розміру 1/3 частини доходу (заробітку) до 1/4 частини доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнення аліментів за цим судовим рішенням ухвалено розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин щодо зміни сімейного стану позивача, а також із того, що позивач був обізнаний про наявність у нього обов`язку утримувати дитину від попередніх відносин у розмірі 1/3 частини доходу. Суд також урахував непослідовність заявлених позовних вимог, оскільки наведене в позовній заяві обґрунтування щодо необхідності зменшення розміру аліментів до 1/6 частини доходу позивача не узгоджується з її прохальною частиною про 1/7.

З огляду на наведене та необхідність забезпечення якнайкращих інтересів дитини суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та визначив розмір аліментів у 1/4 частині доходу позивача.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник ОСОБА_1 – адвокат Головатюк І. М. на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом фактичних обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги представник апелянта вказує на те, що під час ознайомлення із матеріалами справи № 344/6979/21, у якій ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь відповідачки на утримання їх сина ОСОБА_7 у розмірі 1/3 частки доходу (заробітку), йому стало відомо, що відповідачка подавала заяву про зменшення позовних вимог та просила стягувати такі у розмірі 1/4 частки заробітку. Однак суд, ухвалюючи рішення, таку заяву тоді до уваги не взяв. Водночас оскаржуваним рішенням суд фактично виправив попередньо допущену помилку, проте залишив поза увагою обставини щодо зміни сімейного стану апелянта та появи у нього двох нових утриманців, що в свою чергу створює надмірний фінансовий тягар на нього.

Крім того, представник апелянта звертає увагу на те, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 на одну дитину призводить до несправедливого розподілу його коштів та фактично позбавляє двох інших дітей на рівноцінне батьківське утримання.

Просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, зменшити розмір аліментів які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини доходу (заробітку) до 1/7 частини доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позиція інших учасників справи

Представник ОСОБА_2 – адвокат Жидецька С. Р. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, осільки позивач не надав доказів погіршення його матеріального стану, водночас сама по собі зміна його сімейного стану не є беззаперечною підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються із нього на підставі рішення суду.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.

Враховуючи категорію справи та ціну позову в цій справі, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2021 року у справі № 344/6979/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 17-21).

29 липня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 29 липня 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 4).

Вказані особи є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 05 червня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 10).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2025 року у справі № 344/4329/25 задовлено заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Служба у справах дітей Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_4 , Івано-Франківський міський відділ ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), про усиновлення дитини.

Оголошено ОСОБА_1 усиновлювачем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зобов`язано Івано-Франківський міський відділ ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести зміни до актового запису № 2, складеного Виконкомом Яблунської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 12 січня 2018 року про народження ОСОБА_6 , записавши батьком дитини ОСОБА_1 , змінивши прізвище дитини із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », по-батькові із « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 » (а.с. 11-15).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим повторно 28 травня 2025 року Богородчанським відділом ДРАЦС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно із посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим 19 вересня 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с. 7).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Отже, наведене свідчить про те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Звертаючись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що з часу присудження аліментів на користь відповідачки на утримання їхнього сина ОСОБА_7 у нього змінився сімейний стан: він перебуває у шлюбі із ОСОБА_4 , у якому народився син ОСОБА_14 , а також він усиновив доньку дружини від попереднього шлюбу.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, а саме щодо зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача, з 1/3 частини доходу (заробітку) до 1/4 частини доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виходив із встановлених обставин щодо зміни сімейного стану позивача, а також із того, що позивач був обізнаний про наявність у нього обов`язку утримувати дитину від попередніх відносин у розмірі 1/3 частини доходу.

Колегія суддів частково не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що зміна сімейного стану позивача як платника аліментів є самостійною та достатньою підставою для зміни розміру аліментів, присуджених судом.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів у частці 1/4 доходу (заробітку) позивача не забезпечує належного балансу між інтересами дітей позивача, оскільки, як встановлено судом, на час розгляду справи позивач утримує трьох дітей, що об`єктивно впливає на його матеріальні можливості щодо виконання аліментних зобов`язань. За таких обставин визначення розміру аліментів у частці 1/4 доходу фактично призводить до нерівномірного розподілу коштів між дітьми позивача.

З урахуванням наведеного та необхідності забезпечення балансу інтересів усіх дітей позивача, а також беручи до уваги рівний обов`язок батьків щодо їх утримання, колегія суддів доходить висновку, що обґрунтованим та співмірним є визначення розміру аліментів у частці 1/6 доходу (заробітку) позивача, що забезпечить належний рівень утримання кожної дитини з урахуванням фінансових можливостей платника аліментів.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, у мотивувальній частині позовної заяви представник позивача обґрунтовував доцільність зменшення розміру аліментів саме до 1/6 частини доходу, тоді як вимога про зменшення до 1/7 частини доходу належного обґрунтування не містить. На ці обставини обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції, однак доводи апеляційної скарги у зазначеній частині будь-яких обґрунтувань не містять.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення в частині визначення розміру частки стягуваних аліментів до 1/6 і в цій частині до задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Головатюка Івана Миколайовича задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2025 рокузмінити в частині визначення розміру частки стягуваних аліментів та в цій частині викласти абзац другий резолютивної частини рішення суду в наступній редакції:

«Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/6979/21 від 23 вересня 2021 року, з розміру 1/3 частини доходу (заробітку) до 1/6 частини доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: І. В. Бойчук

І. О. Максюта

Оригінал: reyestr.court.gov.ua