Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №521/3237/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/3237/26

Номер провадження 3/521/1618/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Поліщук І.О., при секретарі Коржеван В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до матеріалів справи 26 лютого 2026 року о 15 годині 39 хвилин в м. Одесі, шосе Київське, 5а км, водій керував транспортним засобом будучи обмеженим в праві керування транспортними засобами. Виконавче провадження № 55160390 від 05.12.2017 Київський ВДВС в м. Одеса, чим порушив п. 2.1.а ПДР.

За даним фактом, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601316 від 26 лютого 2026 року, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він не знав про те, що органами ДВС його обмежили у праві керування транспортними засобами. Заборгованості за аліментами він не має. Після того, як працівники поліції оформили факт адміністративного правопорушення, він звернувся до виконавчої служби і обмеження у праві керування транспортними засобами було зняте.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачено, що відповідальність за вказане правопорушення наступає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 3 статті 126 КУпАП передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення, надано: - постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Нємазєнком А.В. від 14.09.2022, ВП № 55160390, згідно з якою щодо ОСОБА_1 установлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

- довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_1 з 21.11.2020 по 21.11.2050 р.

Судом досліджено надану ОСОБА_1 постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шапоренко Д.В. від 18.03.2026 року, ВП 55160390, відповідно до якого заборгованість зі сплати аліментів погашена в повному обсязі та станом на 18.03.2026 року відсутня. Скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Всупереч викладеному, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу у ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а саме: про те, що ОСОБА_1 знав про накладене на нього обмеження у праві керування транспортним засобом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що він отримав постанову державного виконавця, якою встановлено відповідне тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром.

Частина 9 статті 71 цього Закону вказує, що вмотивована постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня їх внесення.

Однак, в копії постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, яка міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, не зазначено жодних відомостей щодо виконання державним виконавцем вимог ст.ст.28 та 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Відсутні у матеріалах справи й докази отримання ОСОБА_1 зазначеної постанови.

Крім того, відсутнє підтвердження того, що на час скоєння адміністративного правопорушення вищевказане виконавче провадження не є закритим і зазначене обмеження діє, а не було скасоване.

Дослідженими матеріали справи, а також, виходячи з пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлена обізнаність ОСОБА_1 про накладене на нього обмеження у праві керування транспортним засобом, а отже в діях останнього не вбачається умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Тобто, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені доказами у передбаченому законодавством порядку, належних, допустимих та достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП працівниками поліції суду не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Згідно статті 255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У відповідності до частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху України та відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП України.

Внаслідок зазначеного, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 247,283, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.О. Поліщук