Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №946/1844/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1844/25 Провадження № 3/946/4/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання – Вітенко А.І.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.03.2025 серії ЕПР1 № 270411, 13.03.2025 о 14:25 год. в с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault 21» д.н.з. НОМЕР_2 по автодорозі на водосховище, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на придорожнє дерево. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 ПДР України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.03.2025 серії ЕПР1 № 270444, 13.03.2025 о 14:25 год. в с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області на водосховище, ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault 21» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.01.2026 об`єднано справи про адміністративне правопорушення від 13.03.2025 серії ЕПР1 № 270411 та від 13.03.2025 серії ЕПР1 № 270444 в одне провадження з присвоєнням № 946/1844/25.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що автомобілем не керував, за кермом був його друг, з яким вони в цей день відпочивали на ставку, перед тим, як їхати на ставок завезли його дружину до автобусної зупинки, на ставку рибачили та він вживав алкоголь, по дорозі додому він лежав на задньому сидінні. Після ДТП водій виліз через вікно, витягнув його та побіг за допомогою, дорогою втратив свідомість. Усі двері відкривались, окрім водійського. Від огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, однак не міг продути трубку у зв`язку з отриманою травмою.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок), передбачено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічні вимоги передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735).

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У справі № 649/144/19 Верховний Суд зазначив: «Стандарт «поза розумним сумнівом» означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів і всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними». Водночас обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. (Постанови в справах № 377/219/20 від 05.10.2022; № 733/1526/19 від 01.04.2025; № 631/268/24 від 12.05.2025; № 369/1391/19 від 19.06.2025).

У справі № 555/2067/18 Верховний Суд зазначив, що «доведеною поза розумним сумнівом вважається та версія, яку було підтверджено належними і допустимими доказами». Така генеза дозволяє зробити висновок, що незважаючи на те, що оцінка доказів проводиться згідно з внутрішніми переконаннями суду, суд все одно повинен керуватися тим, чи є докази належними і допустимим, чи мають вони логічну послідовність і чи не порушено процедури збирання доказів, адже в такому разі, незважаючи на будь-які інші суб`єктивні чи об`єктивні фактори, що могли б вказувати на вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, такі докази повинні бути недопустимими, а провадження у справі – у разі відсутності інших доказів, що підтверджують вину особи – закрито у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення, адже недоведеність події і складу допустимими доказами означає відсутність такої події і складу.

Заперечуючи свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 посилається на те, що ДТП не вчиняв, оскільки не був за кермом.

Згідно письмових пояснень від 13.03.2025 ОСОБА_2 – водія швидкої допомоги, 23.03.2025 о 14.20 год. отримали повідомлення про ДТП с постраждалими в с. Лощинівка біля водоймища. Прибувши до водойми, було виявлено, що біля автомобіля з лівої сторони водійського лежав на землі громадянин ОСОБА_1 , після чого його доставили в Ізмаїльську міську лікарню для надання медичної допомоги. У останнього були ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота.

Згідно поясненням допитаної в якості свідка ОСОБА_3 – дружини ОСОБА_1 , вранці 13.03.2025 чоловік відвіз її на автобусну зупинку, оскільки збиралася їхати у місто, за кермом був його товариш, вони збирались їхати на водоймище ловити рибу, потім їй подзвонили стосовно ДТП та вона зустрічала чоловіка зі швидкою у місті. Автомобіль належить їм з чоловіком, не оформлений. У чоловіка була рвана рана щоки, він не відмовлявся дути в трубку, проте не міг через отриману травму.

Згідно поясненням допитаного в якості свідка ОСОБА_4 – друга ОСОБА_1 , 13.03.2025 були з ОСОБА_1 на рибалці, по дорозі назад не справився з керуванням, після ДТП виліз із автомобіля, витягнув ОСОБА_5 , потім пішов через поле за допомогою, коли прийшов до тями, було вже темно, пізніше дізнався, що сталося, сам не пам`ятає, оскільки отримав удар у голову. Алкоголь не виживає, тому ОСОБА_6 іноді просить його керувати, посвідчення водія не отримував. Поліції пояснення щодо свого керування автомобілем не надавав, оскільки боявся.

Згідно показам допитаного як свідка ОСОБА_7 – поліцейського Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, яким складено протокол, 13.03.2025 прибув з напарником на місце ДТП, де вже була швидка медична допомога, у працівників якої спитали, що сталось, на що вони сказали, що на момент приїзду ОСОБА_1 лежав біля автомобіля з боку водія. Окрім нього нікого не було. Двері автомобіля, окрім водійського, не відчинялись, оскільки їх від удару заклинило. Йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, ми бачили, що він міг пройти, але не дув належним чином.

Так, відповідно до Порядку не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

З огляду на вказане, суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_3 , яка є дружиною особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та ОСОБА_4 , який є другом останнього, щодо неупередженості яких суд має сумніви.

Покази допитаного в якості свідка ОСОБА_7 – поліцейського Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області хоча і узгоджуються з іншими матеріалами справи, проте з огляду на вимоги Порядку також не можуть бути прийняті судом до уваги.

Разом із цим, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення від 13.03.2025 серії ЕПР1 № 270411, рапортами від 13.03.2025, письмовим поясненням ОСОБА_2 від 13.03.2025, схемою ДТП від 13.03.2025, які є належними, допустимими та достатніми у своєму взаємозв`язку для висновку про доведення поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Враховуючи, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення спливли строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження по справі в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю.

Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов такого висновку.

Заперечуючи свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 посилається на те, що від огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся, проте не міг продути трубку через отриману травму.

Згідно відповіді КНП ІМР Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльська міська центральна лікарня» від 30.01.2026, визначення причинно-наслідкових зв`язків між захворюванням (травмою) та вчиненням певних дій не входить до повноважень та статутних завдань підприємства, у зв`язку із чим з метою встановлення можливості проходження ОСОБА_1 з наявними у нього травмами огляду із використанням газоаналізатора Драгер рекомендовано звернутись до експертної установи.

ОСОБА_1 роз`яснено право щодо призначення відповідної експертизи, проти чого останній відмовився.

Разом із цим, вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення від 13.03.2025 серії ЕПР1 № 270444, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу від 13.03.2025, відеозаписом.

При обранні стягнення суд враховує особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, характер правопорушення та обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір встановлюються у розмірі 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст. 38, 124, 130 ч. 1, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у сумі 665,60 грн, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Г.І.Смокіна