Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №405/832/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/832/26

2-а/405/8/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючої судді Шевченко І.М.

за участю секретаря судового засідання Мишевець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Кропивницький адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Ларін Анатолій Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2026 року позивач, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ларін А.С., звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 04.02.2026 року він дізнався в додатку «ДІЯ» про те, що в нього наявне виконавче провадження у Фортечному ВДВС у місті Кропивницькому Дніпровського МУ МЮУ №80039880 від 21.01.2026 року. Того ж дня він звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, після чого йому стало відомо, що відносно нього відповідачем винесено постанову № R66962 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 08.09.2025 року. Він не погоджується з винесеною постановою, вважає її незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, так як позивач виключений з військового обліку за досягненням граничного віку. Підстав для його включення знову на військовий облік не було, відтак і підстав для визначення ступеню придатності до військової служби, шляхом проходження обстеження ВЛК, у нього теж не було. Таким чином оскаржувана постанова винесена безпідставно, та абсолютно формально. Не містить жодного складу адміністративного правопорушення, в тому числі і передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так як в першу чергу він не є суб`єктом даних правовідносин. Посилаючись на норми чинного законодавства просить задовольнити позов та скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 12.02.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено справу до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час повідомлявся належним чином. 02.03.2026 року подав до суду відзив, в якому просить суд, залишити постанову №R66962 від 08.09.2025 року без змін та винести рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

За обліковими даними позивач перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , ним особисто надано копію військового квитка серія НОМЕР_1 з підтвердженням встановлення йому статусу «годным к нестроевой службе» від 05.09.1994 року. Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_1 позивачу встановлено військово - лікарською комісією статус «годным к нестроевой службе» від 05.09.1994 року, тобто був обмежено придатним у воєнний час. В порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, позивач нехтуючи своїми обов`язками, встановленими пунктом 2 розділу II, прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ, перебуваючи за межами правового полю до 05 червня 2025 року не перепройшов військово-лікарську комісію. Позивачем не надавалася до ІНФОРМАЦІЯ_3 інформація про проходження військово - лікарської комісії до 05 червня 2025 року на вимогу Закону №3621-ІХ, а також Позивачем не повідомлялось про поважність причин не проходження військово - лікарської комісії. 08.09.2025 року позивачем надано до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 04.09.2025 року в якій просив, зокрема: розглянути справу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2101 КУпАП, про що скласти відповідні адміністративні матеріали; справу про адміністративне правопорушення розглянути за його відсутності. Враховуючи заяву Позивача про розгляд справи за відсутності, 08.09.2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 було розглянуто справу та винесено Постанову № R66962 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, з дотриманням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час розгляду були з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вина та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не виявлено. Позивач, знаючи про те, що відносно нього має бути розглянута справа про адміністративне правопорушення, результат розгляду якої може вплинути на його права і обов`язки, був зобов`язаний сам цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зловживання процесуальними правами не допускається. Позивач будучи обізнаним про можливе притягнення його до адміністративної відповідальності, діяв пасивно, ухиляючись від отримання матеріалів про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату та час проведення розгляду справи повідомлялись належним чином. 02.03.2026 року представник позивача – адвокат Ларін А.С. подав суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача. 05.03.2026 року, через систему «Електронний суд», подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що позивач, посилаючись на доводи, наведені у позові підтримує позовні вимоги, та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

За таких обставин, суд вирішує справу без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши усі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 було винесено постанову №R66962 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 08.09.2025 року.

04.02.2026 року позивач дізнався в додатку «ДІЯ» про те, що в нього наявне виконавче провадження у Фортечному відділі ДВС у місті Кропивницькому Дніпровського МУ МЮУ №80039880 від 21.01.2026 року, та звернувся до Фортечного відділу ДВС у місті Кропивницькому Дніпровського МУ МЮУ із заявою про ознайомлення з матеріалами ВП №№80039880 від 21.01.2026 року.

З 30.09.2012 року позивач виключений з військового обліку за досягненням граничного віку. Відмітка про виключення з військового обліку внесена до військово-облікового документа позивача (а.с. 23).

При перевірці військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 і позивачем з`ясовано, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів вказана інформація про те, що позивач перебуває на військовому обліку.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно із пунктом 1 частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

При цьому, частина 13 статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 14 Закону № 2232-ХІІ приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Для проведення приписки громадян України у районах (містах) утворюються призовні дільниці.

Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов`язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.

Частиною 3 статті 37 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-ХІІ зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.

Підстав для включення позивача знову на військовий облік не було. Відтак і підстав для визначення ступеню придатності до військової служби, шляхом проходження обстеження ВЛК, у позивача, теж не було. Таким чином оскаржувана постанова винесена безпідставно, та абсолютно формально.

Позивач направляв заяву до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо зняття з розшуку на підставі ст. 38 КУпАП., письмового повідомлення (інформації) щодо результатів розгляду даної заяви йому не надходило.

Окрім того, позивач жодної повістки чи повідомлення про її направлення не отримував, в тому числі і на проходження ВЛК.

Твердження відповідача, про те, що від Позивача 08.09.2025 року надійшла заява, що він не оспорює допущене правопорушення та наявна згода на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, не відповідає дійсності.

Згідно приписів закріплених статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

В оскаржуваній постанові взагалі відсутній фактичний виклад обставин за яких ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 визначив, що в сукупності дій позивача міститься склад адміністративного правопорушення, що саме ним вчинено правопорушення, коли, як, та де, адже відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст 210-1 КУпАП.

Також не зазначено, на підставі чого та коли у Позивача виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не вказано, чим це підтверджується. Разом з тим, не зазначено коли такий обов`язок щодо проходження ВЛК позивачем був не виконаний з посиланням на відповідні докази.

Таким чином, в сукупності, як вбачається з оскаржуваної постанови, склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст 210-1 КУпАП взагалі відсутній.

Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560, за рішенням:

керівників ТЦК та СП,

начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України.

Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов`язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560, та видається військовозобов`язаному під особистий підпис.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП (пункт 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення).

Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов`язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, то у його діях відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи, що ініціатором проходження ВЛК є не сам військовозобов`язаний, а ТЦК та СП. тому лише, коли ТЦК та СП направить військовозобов`язаного на ВЛК - тільки тоді виникне обов`язок у особи цей ВЛК пройти.

Окрім того, в оскаржуваній постанові, як вже вказувалося, зазначено: ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист» чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Диспозиція ч.1 ст. 210-1 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Норма ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Формулювання суті правопорушення повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті з конкретизацією суті порушення відповідно до конкретної норми відповідного нормативного акту, який регулює правила військового обліку.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок).

Елементами складу адміністративного правопорушення є: об`єкт, об`єктивна сторона; суб`єктивна сторона; суб`єкт.

Зокрема, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це такі ознаки як саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння.

Так, оскаржуваною постановою не було встановлено жодного факту того, що Позивач не проходив військово-лікарську комісію чи відмовися проходити ВЛК, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не вказано, що ОСОБА_1 перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_6 на військовому обліку та на підставі чого.

Постанова також не містить посилань на час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення, а відтак об`єктивна сторона правопорушення взагалі відсутня, як вже зазначалося.

Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію`на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 ч. 3 КУпАП.

Отже, за таких обставин, оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст.ст. 210-1 ч. 2, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ларін Анатолій Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №R66962 від 08.09.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі сімнадцять тисяч гривень, 00 копійок, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення в повному обсязі виготовлене 24.03.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко