Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 26 березня 2026 р.
Справа: №345/936/26
Суддя: Кулаєць Б. О.
Справа №345/936/26
Провадження № 2-а/345/26/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.03.2026 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог.
адвокат Крамчанінова І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову № 142 від 12.02.2026 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн.
Позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 12.02.2026 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП № 142 від 12.02.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. В день розгляду справи копія оскаржуваної постанови позивачу вручена не була. Після чого, 14.02.2026 позивач отримав копію оскаржуваної постанови. При цьому матеріали справи та докази, що були або могли бути покладені в основу складання протоколу та винесення оскаржуваної постанови, позивачу не надані, що є істотним порушенням права на захист. В оскаржуваній постанові такі посилання на докази зазначені, проте не надані. Відтак, зазначена постанова винесена без належного дослідження доказів, без встановлення події та складу адміністративного правопорушення, з істотним порушенням прав позивача, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Позивач є особою, звільненою з військової служби за сімейними обставинами 22.11.2025, як батько трьох і більше дітей віком до 18 років, згідно відповідного припису, та після звільнення став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 25.11.2025. Військово-облікові дані позивача були оновлені вчасно. Після отримання 04.02.2026 повідомлення в застосунку «Резерв+» про нібито порушення правил військового обліку, 05.02.2026 позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для з`ясування обставин. Попри надані пояснення щодо відсутності складу адміністративного правопорушення та пред`явлені документи, що підтверджують право на відстрочку, відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення та повідомлено про час і місце розгляду справи, а 12.02.2026 винесено оскаржувану постанову. Зазначений виклик позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є необґрунтованим і таким, що суперечить принципу правової визначеності, оскільки позивач лише за місяць до цього був звільнений з військової служби та у встановленому законом порядку став на військовий облік та оформив відстрочку від призову, що виключає наявність правових підстав для його виклику. Позивач не згоден з постановою та вважає, що склад адміністративного правопорушення у його діях відсутній.
Представник відповідача подав до суду письмові пояснення, в яких просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Свої пояснення мотивує тим, що 12.02.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення на основі протоколу, виніс постанову № 142, згідно з якою встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме: не з?явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Факт належного оповіщення ОСОБА_1 підтверджується трекінгом АТ «УкрПошта» по рекомендованому повідомленню R067059930300 та зазначеним поштовим відправленням повістки №6001600. За вчинене правопорушення на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 гривень. Отже, постановляючи оскаржувану постанову, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв правомірно та у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обгрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження по справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
19.03.2026 представник відповідача подав до суду письмові пояснення (а.с. 11-16).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
згідно з повісткою № 6001600 від 17.12.2025 ОСОБА_1 належало з`явитися 27.12.2025 о 14:00 год. для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 16 на звороті).
Згідно з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення R067059930300 АТ «УКРПОШТА» на ім`я ОСОБА_1 , в ньомузначено реквізити вказаної повістки та адреса направлення, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 17).
Відповідно до трекінгу поштового відправлення R067059930300 поштове відправлення 26.12.2025 було повернуто відправнику у зв`язку з тим, що одержувач відсутній за вказаною адресою (а.с. 17 на звороті), що також підтверджується конвертом поштового відправлення (а.с. 15 на звороті).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 113 від 05.02.2026 начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено, що 05.02.2026 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При перевірці облікових даних було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 є особою, що порушує правила військового обліку. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що ОСОБА_1 було направлено поштовим зв?язком повістку № 6001600 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 та 27.12.2025. На вказану у повістці дату ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув, чим порушив абз. 2 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 пояснив, що не прибув по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 в зв?язку з тим, що повістку не отримував та не знав про її існування. Є учасником бойових дій у 2023-2024 роках в Донецькій області, має право на відстрочку від мобілізації (а.с. 13).
Постановою № 142 від 12.02.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Постанова мотивована тим, що під час опрацювання, матеріалів справи та протоколу за № 113 про адміністративне правопорушення, а також шляхом перевірки даних через реєстр «Оберіг» встановлено, що ОСОБА_3 , будучи належно оповіщеним відповідно вимог п.п. 2 п. 41 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, не прибув за повісткою № 6001600 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 27.12.2025 для уточнення даних. Відповідно до трекінгу АТ «УКРПОШТА» за номером поштового відправлення R067059930300 (даної повістки № 6001600) стоїть позначка: «адресат відсутній за вказаною адресою» від 26.12.2026. Про поважні причини неприбуття, в порядку, передбаченому абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 не повідомляв, порушивши вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинивши це в умовах особливого періоду. Обставиною, що пом?якшує відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 34. КУпАП встановлено, а саме: те, що до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку притягується вперше (а.с. 14-15).
Відповідно до витягу зі застосунку «Резерв +», який дійсний до 06.02.2027 зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочка до завершення мобілізації, тип відстрочки – п. 3 ч. 1 ст. 23, дата уточнення даних – 05.02.2026, дата ВЛК – 26.02.2022, постанова ВЛК – придатний, адреса проживання - АДРЕСА_2 .
Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 416 від 22.11.2025 старшого солдата ОСОБА_1 , кулеметника зенітно-кулеметного відділення батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , звільненого з військової служби у запас наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22 листопада 2025 року № 91PC відповідно абзацу 4 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» у зв?язку з сімейними обставинами, а саме: перебування на утриманні військовослужбовця трьох дітей віком до 18 років, вважати, що 22 листопада 2025 року справи та посаду здав та вибув для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 14.03.2026, виданого на ім`я ОСОБА_1 , останнього 24.11.2025 взято на облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 .
14.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 зі заявою про надання копії постанови та матеріалів справи у справі про адміністративне правопорушення.
Між сторонами виник спір з приводу правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Оцінка суду:
дослідивши докази, які надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно з п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 30 Порядку № 560 передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (пункти 301 Порядку № 560).
Пунктом 30-2 Порядку №560 визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3 Порядку №560).
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документи від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила, зі змінами на підставі постанови КМУ № 1147 від 08.10.2024), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до абз. 12, 13 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до частини 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з оскаржуваною постановою № 142 від 12.02.2026 судом встановлено, що порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» полягає в тому, що він не прибув за повісткою № 6001600 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 27.12.2025 для уточнення даних.
Повістка № 6001600 від 17.12.2025 була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення з повідомленням про вручення, за адресою місця проживання, котра була вказана ОСОБА_1 вже після уточнення своїх даних, яке відбулося 05.02.2026 та яка вказана у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , однак, поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта», де зафіксовано відстеження поштового пересилання за допомогою сервісу «Трекінг» за штрихкодовим ідентифікатором на поштовому конверті (такий же зазначено у описі вкладення до рекомендованого поштового відправлення АТ «Укрпошта»).
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Нормами Порядку № 560, прийнятого на виконання статті 22 Закону № 3543-ХІІ, зафіксовано презумпцію обізнаності військовозобов`язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов`язаним) місцем проживання.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про те, що надані відповідачем докази, враховуючи вимоги п. 41 Порядку № 560, необхідно вважати належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 27.12.2025 для уточнення даних.
Суд зазначає, що органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов`язаному відповідних повісток. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на адресу місця проживання, за наявності повернутого поштового відправлення із відповідними відмітками, сам по собі не є достатнім аргументом для заяви про те, що права військовозобов`язаного були порушені.
Стосовно тверджень представника позивача про необґрунтованість виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки він лише за місяць до цього був звільнений з військової служби та у встановленому законом порядку став на військовий облік та оформив відстрочку від призову, то суд вважає їх неспроможними, оскільки звільнення з військової служби та отримання відстрочки не виключає обов`язок громадянина у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП з`явитися у зазначені у ній місце та строк, що встановлений статтею 22 Закону № 3543-ХІІ, яка визначає прямий обов`язок з`явитися до ТЦК та СП на виклик за повісткою без конкретизації, які саме облікові дані потребують уточнення.
Крім того, згідно з долученим стороною позивача витягом зі застосунку «Резерв +», в нього зазначено, що ОСОБА_1 лише 05.02.2026 було уточнено дані, тобто, вже після виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 27.12.2025 для їх уточнення.
Більше того, чинне законодавство не містить обмежень щодо періодичності здійснення оповіщення особи чи щодо неможливості здійснення оповіщення особи, яка користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивач, будучи належним чином оповіщений, 27.12.2025 не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних, про поважні причини неприбуття не повідомив, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку із чим, постанову № 142 від 12.02.2026 необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 72, 77, 286 КАС України, ст.ст. 7, 210-1, 235, 245, 251, 252, 280 КУпАП, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, пунктами 21, 30, 30-1, 30-2, 30-3, 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, суд
У Х В А Л И В:
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua