Вирок від 26 березня 2026 р. у справі №182/1987/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1987/26

Провадження № 1-кп/0182/872/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2025 року за № 12025046340000393 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянки України, українки, з повною загальною середньою освітою, яка не є депутатом, не є особою з інвалідністю, заміжньої, яка має на утриманні малолітнього сина, офіційно непрацевлаштованої, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

Обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

02.12.2025 в денний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 перебувала за адресою свого мешкання у квартирі АДРЕСА_2 , де цей же день та час там же перебувала її малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою у ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

У цей же день та час, ОСОБА_2 знаходячись там же, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», підійшла до малолітньої ОСОБА_3 та відкритою долонею правої руки навмисно, з силою нанесла їй один удар по обличчю, в область губ, один удар в область потиличної частини голови, один удар кулаком правої руки по обличчю, в область губ.

Вказаними умисними діями ОСОБА_2 спричинила ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми потиличної області волосяної частини голови, забою верхньої губи, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 94 від 12.02.2026, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Ухвалою суду від 26.03.2026 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2025 року за № 12025046340000393 по обвинуваченню ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

У направленому обвинувальному акті прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_5 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_2 , яку вона підписала в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якої вона беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згодна з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без її участі (а.п. 15-16). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Також додано заяву ОСОБА_2 згідно якої остання просила призначити їй покарання у вигляді штрафу ( а.п. 17).

Законним представником малолітньої потерпілої особи ОСОБА_7 надано також письмову заяву, в якій остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилась із розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.п.14).

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорює пред`явлене їй обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, також не оспорюються законним представником малолітньої потерпілої особи судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: витягу з ЄРДР за №12025046340000393 від 19.12.2025 року ( Т. 1 а.п. 1-3); протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 19.12.2025 ( Т. 1 а.п. 14, Т. 1 а.п. 31, Т. 1 а.п. 54); протоколу огляду місця події від 09.03.2026 року з фото таблицею ( Т. 1 а.п. 18-24); акту судово-медичного (дослідження) обстеження №1063 від 09.12.2025 року ( а.п.47-48); протоколу проведення слідчого експерименту від 04.02.2026 року з фото таблицею ( Т. 1 а.п. 92-99); висновку експерта №94 від 12.02.2026 року (Т. 1 а.п. 102); висновку експерта (додатковий) № 116 від 13.02.2026 року ( Т. 1 а.п. 105-106); протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.02.2026 ( Т. 1 а.п. 115); протоколу огляду предмету (документів) від 04.02.2026 року ( Т. 1 а.п. 117-119); протоколу тимчасового вилучення документів від 20.02.2026 року ( Т. 1 а.п. 175-176).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченої.

Так, обвинувачена ОСОБА_2 раніше не судима ( Т. 2 а.п. 87), офіційно не працевлаштована, заміжня , на утриманні має малолітнього сина, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (Т. 2 а.п. 88, 90); має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає визнання вини.

Обставини, що обтяжують покарання,відповідно до п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, вчинення кримінального правопорушення до особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії, у виді штрафу.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази – відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази – відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: ОСОБА_1