Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №204/12277/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12277/25

Провадження № 3/204/23/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року суддя Чечелівський районний суд міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

02 листопада 2025 року о 18 годині 02 хвилині в м. Дніпро, вул. Львівська, буд. 38 «б», ОСОБА_1 керував електромопедом ХІОМА, номер шасі VIN: НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідність. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

13 лютого 2026 року на адресу Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшли письмові пояснення адвоката Солнцева О.Ю. В обґрунтування своїх пояснень зазначив, що 02 листопада 2025 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, громадяни ОСОБА_1 , з його слів та інші, знаходились за адресою м. Дніпро, вул. Львівська, буд. 38 «б», біля електромопеда ХІОМА, номер шасі VIN: НОМЕР_1 , без державних номерних знаків. Біля трамвайної зупинки. Через деякий час підійшли патрульні поліцейські і безпідставно вимагали надання документів і пояснень причин знаходження на вказаному місці. Зазначений мопед не рухався, двигун був вимкненим, ключів в замку запалювання не було. ОСОБА_1 був тверезим і не приймав ані алкоголь, ані наркотичні засоби. ОСОБА_1 із зазначеними громадянами зауважили, що вимоги поліцейських незаконні, вони нічого не порушили і вони мають право знаходитись на вказаному місці, біля цього та будь-якого іншого електромопеда, а блокування їх вільного пересування незаконне. Виникла суперечка. Їм погрожували складанням протоколу про нібито керуванням транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння (ніяких візуальних ознак алкогольного сп`яніння не було, тому вони сказали, що без запаху алкоголю із порожнин рота – можливо звинуватити у наркотичному сп`янінні). Ця загроза була адресована усім присутнім. ОСОБА_1 не було запропоновано пройти тест на стан сп`яніння на технічному приладі, який він запропонував пройти, оскільки знав, що ніякого правопорушення не скоював. Виразив бажання трішки пізніше пройти обстеження на стан сп`яніння у спеціальному медичному закладі. Працівник поліції припустив, що ОСОБА_1 нібито порушив Правила дорожнього руху, а саме керував транспортним засобом в стані сп`яніння. При цьому доказом нібито порушення є рапорт і наявність запису в протоколі. ОСОБА_1 одразу ж заперечив ці твердження: він не керував (нікуди не їхав), алкогольні та наркотичні засоби не вживав – взагалі просто стояв на вулиці. Однак, заперечення ОСОБА_1 і зазначених свідків події, що вони зараз і будь-коли не керували транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції – працівник поліції проігнорував, та на вимоги ОСОБА_1 копію цих рапортів їм не надали і можливості із ними ознайомитись теж вони не мали. Вимогу допитати свідків і занести їх дані до протоколу інспектор проігнорував. Візуальні ознаки зазначених видів сп`яніння у ОСОБА_1 поліцейськими належним чином не перевірялися, доказами не встановлювалися. Причина зупинки, якби ОСОБА_1 дійсно рухався на зазначеному самокаті… - не зазначена. Не зрозуміло, що ОСОБА_1 порушив, що могло стати законною причиною його зупинки. Щодо того, що поліцейські щось знайшли у сумочці, чи в особистих речах ОСОБА_1 , після того, як вони до тієї сумки щось поклали, камера декілька разів вимикалася. Фіксація факту керування ОСОБА_1 відсутня. Крім цього, ОСОБА_1 не було надано технічний пристрій із документами про своєчасну повірку та герметично запакованими при належностями до нього та не підготовлено, не заповнено і не надано на той момент ОСОБА_1 відповідне направлення до спеціального сертифікованого медичного закладу задля проходження медичного огляду на конкретний вид сп`яніння. Просив провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про час та дату розгляду справи в судове засідання не з`явився, а тому на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, враховуючи строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути адміністративний матеріал за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.

Відповідно до абз. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 8 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-4 цього Кодексу.

Таким чином, суддя, розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене відповідною статтею КУпАП, чи порушені норми законодавства даною особою, якщо форма статті є бланкетною, чи винна особа, що притягається до особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501451 від 02 листопада 2025 року; рапортом інспектора 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Василенко Є. від 02 листопада 2025 року.

Крім цього, суддею було досліджено диск, на якому містяться відеозаписи із нагрудних камер патрульних поліцейських. Так, під час дослідження вказаних відеозаписів, суддею було встановлено, що о 18:01:15 годині транспортний засіб припаркований біля проїзної частини. Патрульні поліцейські повідомляють ОСОБА_1 про те, що необхідно керувати транспортним засобом в шоломі. Об 18:01:41 годині патрульний поліцейський запитує у ОСОБА_1 про наявність у нього заборонених речей та предметів, на що ОСОБА_1 повідомляє патрульному поліцейському про те, що має канабіс. О 18:02:30 годині на запитання патрульного поліцейського щодо вживання наркотичних засобів, ОСОБА_1 повідомляє патрульного поліцейського про те, що він наркотичні засоби не вживав. Об 18:04:30 годині ОСОБА_1 повідомляє патрульних поліцейських про те, що він вказаний мопед орендує. Сьогодні у нього вихідний. О 18:08:06 годині на запитання патрульного поліцейського щодо давності вживання наркотичних засобів, ОСОБА_1 повідомив, що наркотичні засоби ним були вжиті хвилин 30 назад. Замовив вказаний наркотичний засіб за допомогою Телеграм каналу. Об 18:12:14 годині патрульний поліцейський пропонує ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу задля проходження у встановленому законом порядку медичного огляду задля встановлення стану сп`яніння. О 18:14:40 годині ОСОБА_1 повідомляє патрульних поліцейських про те, щоб вони складали протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він не поїде до медичного закладу. Об 18:55:05 годині патрульний поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, роз`яснює строки оскарження та суму штрафу, на що ОСОБА_1 не заперечуючи отримує копію вказаної постанови.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступного.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 251 КУпАП визначено, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знайти й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Відповідно до рішення № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Статтею 251 КУпАП визначено, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.

Що стосується посилання адвоката Солнцева О.Ю. на відсутність підтвердженого факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та факту зупинення такого транспортного засобу, суддя зазначає наступне.

Як було встановлено в судовому засіданні під час дослідження долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501451 від 02 листопада 2025 року диску із відеозаписами із нагрудних камер патрульних поліцейських, ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку із порушенням вимог ч. 5 ст. 121 КУпАП, тобто порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Вказане у свою чергу не заперечувалось ОСОБА_1 , у зв`язку із чим на останнього за порушення вимог ч. 5 ст. 121 КУпАП патрульними поліцейськими було складено постанову про накладення адміністративного стягнення, яка у свою чергу ОСОБА_1 не була оскаржена.

При цьому, ані ОСОБА_1 , ані його адвокатом, жодних підтверджень оскарження вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, судді надано не було, а тому фактично ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, що у свою чергу підтверджує факт здійснення керування ОСОБА_1 транспортним засобом електромопедом ХІОМА, номер шасі VIN: НОМЕР_1 , та правомірності здійснення зупинки ОСОБА_1 патрульними поліцейськими.

Посилання ж адвоката на те, що ОСОБА_1 не мав ознак сп`яніння, не заслуговує на увагу, оскільки встановлення ознак сп`яніння є оціночним суб`єктивним судженням поліцейського під час спілкування із водієм, вимоги КУпАП та Інструкції щодо огляду водіїв на стан сп`яніння, не вимагають проведення окремого огляду для встановлення таких ознак. Встановлення таких ознак можливе під час спілкування із водієм за особистим судженням поліцейського, що вподальшому є підставою для проходження огляду задля підтвердження або спростування перебування водія в стані сп`яніння.

Отже, вимогами закону передбачена процедура проведення саме огляду водія на стан сп`яніння, якій передує встановлення ознак сп`яніння поліцейськими, за своїм внутрішнім переконанням та критеріями. В даному випадку, водієві ОСОБА_1 було повідомлено патрульними поліцейськими про те, що ними у останнього були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідність, що у свою чергу підтверджується дослідженими під час судового розгляду відеозаписами, а тому останній мав обов`язок на вимогу поліцейського пройти відповідний огляд, що у свою чергу не було зроблено ОСОБА_1 .

Що стосується посилання щодо порушення процедури огляду на визначення стану сп`яніння, а саме не проведення огляду ОСОБА_1 на місці та не надання направлення для проходження такого огляду в медичному закладі, слід зазначити наступне.

Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 визначено ознаки наркотичного сп`яніння.

У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

За приписами п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як було встановлено суддею під час дослідження відеозаписів із нагрудних камер патрульних поліцейських, на неодноразові пропозиції, висловлені патрульними поліцейськими щодо проходження огляду на визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 , як останній відмовився, пояснюючи це тим, що він не поїде до медичного закладу.

Таким чином, фактично у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, що було зафіксовано поліцейським за допомогою нагрудної відеокамери, поліцейські позбавлялися обов`язку видавати відповідне направлення. Вказане в повній мірі узгоджується із Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а саме, з положеннями пунктів 6 та 8 Порядку, відповідно до яких направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду.

Суддею також не можуть бути взятими до уваги посилання адвоката на наявність на місці зупинки транспортного засобу інших учасників, тобто свідків, оскільки як було встановлено під час дослідження диску із відеозаписами із нагрудних камер патрульних поліцейських, на місці зупинки транспортного засобу інших осіб крім патрульних поліцейських та самого ОСОБА_1 на протягом всього відеозапису, які б спілкувались із патрульними поліцейськими зафіксовано не було.

Крім цього, суддею не може бути взятим до уваги посилання адвоката на не вживання ОСОБА_1 наркотичних засобів, оскільки вказане спростовується дослідженим під час судового розгляду диском із відеозаписами із нагрудних камер патрульних поліцейських, а саме о 18:08:06 годині на запитання патрульного поліцейського щодо давності вживання наркотичних засобів, ОСОБА_1 повідомив, що наркотичні засоби ним були вжиті хвилин 30 назад.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знайти й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У рішенні по справі «О`Галоган та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 02 листопада 2025 року реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом електромопедом ХІОМА, номер шасі VIN: НОМЕР_1 , тим самим погодившись нести відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна.

Суддя зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Що ж стосується посилання сторони захисту на те, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення диск із відеозаписами, не є непереривним та на них відсутні декотрі фрагменти відеозапису, а тому не можливо його брати до уваги, оскільки вказане не є вирішальним під час встановлення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеню вини та інших вимог передбачених ст.ст. 33-35 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Тому, оскільки ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя О.О. Некрасов