Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №487/6059/25 — Миколаївський апеляційний суд

23.03.26

22-ц/812/690/26

Провадження № 22-ц/812/690/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2026 року м. Миколаїв

справа № 487/6059/25

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,

переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 13 січня 2026 року під головуванням судді Цуркана Р.С., повне судове рішення складено 19 січня 2026 року,

У С Т А Н О В И В:

В серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі -ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 26 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» був укладений договір № 1319605, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 6000 грн. на умовах визначених договором, а позичальник зобов`язалася сплати кредит, комісію та проценти на умовах та в терміни, що визначений договором.

Право вимоги за вказаним договором відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від 11 вересня 2020 року № ККАУ-11092020, перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

За твердженням позивача, відповідач умови кредитного договору не виконувала, у зв`язку з чим за договором № 1319605 від 26 вересня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 13592 грн 03 коп., з яких 4376 грн 00 коп. – заборгованість по тілу кредиту, 19216 грн 030 коп. – заборгованість за відсотками, яку позивач просив стягнути.

Також позивач просив стягнути з відповідачки відшкодування сплаченого судового збору та 8000 грн витрат на правову допомогу.

Заперечуючи проти позов представник відповідачки – адвокат Жупинський М.А. - просив відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що у справі відсутні докази того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою. Після закінчення строку дії кредитного договору можливе тільки нарахування 3% річних на суму боргу згідно ст.625 ЦК України. Згідно розрахунку заборгованості за договором позики № 1319605 від 26 вересня 2019 року, наданим позивачем, ОСОБА_1 за період з 26.06.2019 року по 10.09.2020 року оплатила ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кошти в сумі 11 499,76 грн., тобто відповідач майже двічі сплатила тіло кредиту, враховуючи той факт, що загальний розмір процентів за договором позики становить 18 грн. Також просив стягнути 6000 грн витрат на правничу допомогу.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що борг за кредитним договором відповідачкою було сплачено, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню. Також суд вважав доведеними понесення відповідачкою витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, про задоволення позову.

Вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у стягненні заборгованості за кредитним договором. Так, на підтвердження укладення кредитного договору позивачем до позовної заяви надано копії кредитного договору № 1319605 від 26.09.2019 року, графіку платежів, паспорта споживчого кредиту , довідки про перерахування коштів за кредитним договором, детальний розрахунок заборгованості, довідки про ідентифікацію. Вказує, що нарахування відсотків, зокрема за період пролонгації договору, було здійснено у відповідності до умов підписаного сторонами кредитного договору. Крім того зауважує, що суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 234/3840/15-ц). Також позивач вважає завищеними витрати на правничу допомогу відповідача, оскільки написання відзиву та супровід справи не є спором значної складності, не потребує залучення багатьох учасників справи, та не потребує від представника відповідача значної кількості часу і зусиль.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 26 вересня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1319605 про надання коштів у позику за умовами якого ТОВ ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 грн на строк 30 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.3.1, 1.3.2 договору.

Пунктом 1.3.1 договору узгоджено знижену проценту ставку 0,01 % на день (3,65% річних).

Пунктом 1.3.2 узгоджено стандартну процентну ставку 1,80% на день (657,00% річних).

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 1319605 від 26.09.2019 року, ідентифікована ТОВ «Авентус Україна». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор – А753654; час відправки ідентифікатора позичальнику – 26.09.2019 15:25:33; номер телефону на який було відправлено ідентифікатор – +380972278807.

Грошові кошти на суму 6000 грн. 26 вересня 2019 року було перераховано ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ", на підставі укладеного з ТОВ «Авентус» договору ВП-200417-1 від 20.04.17 на переказ коштів, на банківський рахунок відповідачки ( НОМЕР_2 ) що, підтверджується копією інформаційної довідки платіжного провайдера №5721-ВП від 18.07.2021 року (а.с.23).Вказані обставини відповідачкою не заперечувались.

11 вересня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за плату своє право грошової вимоги до боржників за рядом кредитних договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором № 1319605.

Згідно з актом приймання-передавання реєстру боржників від 11 вересня 2020 року до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11 вересня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» передало, а ТОВ «ФК «Кредит Капітал» прийняло реєстр боржників. Відповідно до витягу з вказаного Реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 1319605 від 26 вересня 2019 року у загальному розмірі 13592,03 грн.

Згідно Кредитного договору, сторони погодили істотні умови Договору, а саме строк договору – 30 днів, знижену процентну ставку Кредиту – 0,01 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (3,36% річних) у межах строку надання Позики та стандартну процентну ставку – 1,80% від суми позики за кожний день користування позикою (657,00% річних).

Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється за зниженою процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за Позикою за фактичну кількість календарних днів користування Позикою. Проценти за користування Позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання Позики (відправки грошових коштів на банківський картковий рахунок) в межах строку подання Позики, визначеного у пункті 1.2 цього Договору, за виключенням дати повернення Позики та сплати нарахованих процентів, зазначених у Графіку платежів (а.с.10).

Пунктом 3.3. Договором встановлено умови застосування зниженої процентної ставки- дотримання Клієнтом терміну певного повернення Позики, зазначеного у Графіку платежів, недопущення прострочення виконання зобов`язання більше трьох календарних днів.

Відповідно до пункту 3.4. Договору передбачено, що у разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах пункту 3.2., але за стандартною процентною ставкою.

Згідно розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1319605 від 26.09.2019 року становить: 13592 грн 03 коп., з яких 4376 грн.- сума заборгованості за тілом кредиту; 9216 грн 03 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем узгодження із відповідачкою продовження строку кредитування, тому вважав вимогу про стягнення процентів після 26 жовтня 2019 року необґрунтованою, крім того враховуючи сплачену відповідачкою загальну суму на погашення заборгованості вважав, що фактично заборгованість відсутня.

Проте, колегія судів не може погодитись з таким висновком суду.

Так, згідно з пунктом 1.6 договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів. Після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та не сплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою.

Пунктом 1.7 договору передбачено, що після вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього договору, та у разі, якщо залишок суми позики складає не менше ніж 400,00 грн, товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається у особистому кабінеті клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позовної заяви вбачається, що 26 жовтня 2019 року ОСОБА_1 не було погашено основну заборгованість за договором, однак сплачено передбачені договором проценти за період з 26 вересня 2019 року по 26 жовтня 2019 року (23.10.2019 -16,80 грн.)У зв`язку з оплатою процентів за користування позикою у передбаченому договором розмірі строк, надання позики ОСОБА_1 , на підставі пунктів 1.6, 1.7 договору, продовжено ще на 30 днів, тобто до 24 листопада 2019 року.

24 листопада 2019 року ОСОБА_1 не було погашено основну заборгованість за договором, однак сплачено передбачені договором проценти за період з 26 жовтня 2019 року по 24 листопада 2019 року ( 14.11.2019 -4000 грн., 19.11.2019 – 393,84 грн.)

У зв`язку з оплатою процентів за користування позикою у передбаченому договором розмірі строк, надання позики ОСОБА_1 , на підставі пунктів 1.6, 1.7 договору, продовжено ще на 30 днів, тобто до 24 грудня 2019 року.

24 грудня 2019 року ОСОБА_1 не було погашено основну заборгованість за договором, однак сплачено передбачені договором проценти за період з 24 листопада 2019 року по 24 грудня 2019 року ( 19.12.2019 -2363,04 грн.)

У зв`язку з оплатою процентів за користування позикою у передбаченому договором розмірі строк, надання позики ОСОБА_1 , на підставі пунктів 1.6, 1.7 договору, продовжено ще на 30 днів, тобто до 24 січня 2020 року.

24 січня 2020 року ОСОБА_1 не було погашено основну заборгованість за договором, однак сплачено передбачені договором проценти за період з 24 грудня 2019 року по 24 січня 2020 року ( 17.01.2020 -2363,04 грн.)

У зв`язку з оплатою процентів за користування позикою у передбаченому договором розмірі строк, надання позики ОСОБА_1 , на підставі пунктів 1.6, 1.7 договору, продовжено ще на 30 днів, тобто до 23 лютого 2020 року.

23 лютого 2020 року ОСОБА_1 не було погашено основну заборгованість за договором, однак сплачено передбачені договором проценти за період з 24 січня 2020 року по 23 лютого 2020 року ( 17.02.2020 -2363,04 грн.)

У зв`язку з оплатою процентів за користування позикою у передбаченому договором розмірі строк, надання позики ОСОБА_1 , на підставі пунктів 1.6, 1.7 договору, продовжено ще на 30 днів, тобто до 23 березня 2020 року.

За такого колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про узгодження продовження строку кредитування відповідно до п. 1.6 Договору.

Разом з тим, після 23 березня 2020 року ОСОБА_1 не погашала ні основну заборгованість, ні заборгованість за процентами, відтак пролонгація строку кредитування не відбулась, а тому подальше нарахування процентів за користування позикою після 24 березня 2020 року, є неправомірним.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Приписами частини четвертої статті 263 ЦПК України встановлений обов`язок суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами, нарахованих за період поза межами погодженого сторонами строку кредитування, є безпідставними, а тому в задоволенні таких вимог позивача слід відмовити за необґрунтованістю.

Станом на дату закінчення строку користування позикою у ОСОБА_1 була заборгованість у розмірі 4376 грн. за основною сумою позики та 6896 грн. за процентами за користування позикою.

З огляду на викладене з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню вищевказана заборгованість в загальному розмірі 11 272 грн 58 коп.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у повному обсязі є помилковим.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції не дослідив належним чином умови укладеного ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 кредитного договору, зокрема щодо його пролонгації, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення – про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

З огляду на результати апеляційного розгляду справи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» підлягає стягненню відшкодування судового збору за позовну заяву і апеляційну скаргу пропорційно до задоволених позовних вимог (82,93%) в загальному розмірі 5022 грн 20 коп. (2008грн 90 коп. + 3013 грн 30коп.).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позовна заява ТОВ «ФК «Кредит Капітал» містила клопотання про відшкодування 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ». З акту № 726, складеного 05 серпня 2025 року, про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги згідно договору та детального опису наданих послуг до акту № 726 вбачається, що вказані витрати стосуються вартості наданих послуг: надання усної консультації (30 хв), ознайомлення з матеріалами справи ( 2 год), погодження правової позиції ( 30 хв.), складання позовної заяви (3 год 30 хв.), подання заяви до суду.

Виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат розміру задоволених позовних вимог, встановленого ч. 2 ст. 141 ЦПК України, розмір відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу мав би складати 6634 грн 40 коп.

Разом із тим, апеляційний суд звертає увагу, що з огляду на категорію справи предмет спору в цій справі не є складним, не вимагає вивчення великого обсягу фактичних даних, а складення позовної заяви не потребувало багато часу, враховуючи однотипність спорів щодо стягнення кредитної заборгованості, тоді як з укладеного між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ». договору про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року слідує, що даний спір є одним із багатьох спорів, у яких АО «АПОЛОГЕТ» надає правову допомогу ТОВ «ФК «Кредит Капітал». Також колегія суддів приймає до уваги, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути позивач, є неспівмірною із сумою кредитної заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки.

При цьому апеляційний суд враховує, що в суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву представник відповідачки- адвокат Жупинський М.А. - вказував на неспірмірність витрат на правову допомогу.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача до 2000 грн.

Крім того представником відповідача - адвокатом Жупинським М.А. - у відзиві на позовну заяву заявлено про відшкодування 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.

З акту прийняття-передачі виконаних робіт, складеного 13 жовтня 2025 року, про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги згідно договору № 01/10-25 від 01 жовтня 2025 року вбачається, що розмір винагороди за надання правничої допомоги складає 5000 грн.

Апеляційний суд вважає, що вказаний розмір (5000 грн). відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумної необхідності цих витрат. Доводи апеляційної скарги в частині завищеності таких витрат не є слушними.

За таких обставин апеляційний суд виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат розміру задоволених позовних вимог, встановленого ч. 2 ст. 141 ЦПК України, розмір відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 850 грн 00 коп.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2026 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ35234236) заборгованість за договором позики № 1319605 від 26 вересня 2019 року в загальному розмірі 11272 грн 58 коп. (одинадцять тисяч двісті сімдесят дві гривні п`ятдесят вісім копійок), що складається з: 4376 грн 00 коп. – заборгованості за тілом кредиту, 6896 грн 58 коп. - заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ35234236) відшкодування судового збору за позовну заяву і апеляційну скаргу в розмірі 5022 грн 20 коп. (п`ять тисяч двадцять дві гривні двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу надану в суді першої інстанції в розмірі 2000 грн 00 коп. (дві тисячі гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ35234236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу надану в суді першої інстанції в розмірі 850 грн 00 коп. (вісімсот п`ятдесят гривень).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного судового рішення в порядку і випадках, передбачених 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: Т.В. Серебрякова

Н.О. Тищук

Повне судове рішення складено 27 березня 2026 року